3.1 Діяльність комерційного банку на ринку цінних паперів.

Згідно з чинним законодавством комерційні банки в Україні можуть поєднувати банківські, інвестиційні та страхові операції. Участь комерційних банків в інвестиційному процесі має як позитивні, так і негативні моменти. До позитивних можна віднести наступні: 1. Допуск банків на фондовий ринок сприятиме конкуренції між його учасниками, що означає зменшення витрат емітентів та інвесторів. 2. Вкладення банком коштів у цінні папери диверсифікує його активи, що підвищує стабільність банку, а отже, і надійність збереження коштів вкладників. 3. Взаємопроникнення банківського та промислового капіталу покращує потік інформації, посилює конкурентоздатність банків та виробничого сектора. Володіючи акціями підприємства, банки отримують доступ до депозитів, а також мають вплив на підприємство у поверненості кредитів. Проте є ряд негативних аспектів щодо участі комерційних банків в інвестиційному бізнесі: 1. Операції з цінними паперами є більш ризиковим видом діяльності, ніж банківська справа. 2. Збитки банків від зміни курсової вартості цінних паперів або невдалого їх розміщення при емісії цінних паперів можуть зашкодити інтересам банків, дестабілізувати банківську систему. 3. Наявність системи страхування депозитів зменшує самосвідомість банкірів. 4. Поєднання банківського та інвестиційного бізнесу здатне спричинити конфлікт інтересів між структурними підрозділами банку. 5. Занадто близькі відносини банку та підприємства внаслідок володіння банком пакетом акцій можуть спричинити ситуацію, коли в разі погіршення фінансового становища підприємства банк буде продовжувати його кредитування, щоб запобігти збиткам від зниження курсової вартості акцій. Професійна діяльність на ринку цінних паперів - це підприємницька діяльність з перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів й організаційного, інформаційного, технічного та іншого обслуговування випуску обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності. Професійну діяльність на ринку цінних паперів здійснюють юридичні і фізичні особи тільки на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), що видаються в порядку, встановленому чинним законодавством і нормативними документами Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. В Україні зараз випускаються та перебувають в обігу такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішньої республіканської і місцевої позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати та векселі.

3.2 Довгостроковий кредит.

Для підвищення інвестиційної діяльності важливим є максимальне залучення

джерел фінансування інвестицій і насамперед ( довгострокових

банківських кредитів. Важливим моментом також є те, що використання

кредитної форми фінансування примушують інвесторів корисливіше ставитися

до здійснення інвестицій щоб одержати від них найбільшої ефективності,

для того щоб забезпечити не лише погашення кредиту, а й сплату

відповідних відсотків.

Довгострокове кредитування ( це кредитування прямих інвестиційних

заходів (капітальних вкладень) ( витрат на придбання засобів праці

(елементів основного капіталу).

При такому кредитуванні об(єктами є проекти з:

( будівництво нових підприємств;

( реконструкції, технічного переозброєння і розширення діючих

підприємств;

( обладнання спільних підприємств;

( організації випуску нової продукції, придбання науково-технічної

продукції, інтелектуальних цінностей та інших об(єктів власності;

( здійснення прородоохоронних заходів.

Основні джерела ресурсів для довготермінового кредиту ( це власні кошти

банків, кошти державного інвестиційного фонду, кошти підприємств і

організацій, а також кошти бюджетів, що знаходяться на рахунках у

банках, вклади громадян і позички у інших банків.

Для розгляду можливості надання довгострокового кредиту позичальник крім

стандартного переліку документів (для короткострокового кредитування) по

узгодженню з установою банку повинен додатково представити такі

матеріали: проектно-кошторисну документацію; основні техніко-економічні

показники проекту; контракт на будівництво; документи на право

землекористування; позитивне рішення екологічної експертизи; план

технічного переозброєння; бізнес-план.

На підставі наданих позичальником матеріалів установа банку проводить

комплексну оцінку кредитоспроможності і фінансового стану і попередню

інженерно-економічну експертизу довгострокового кредитного проекту.

Визначення кредитоспроможності підприємств і організацій є однією з

важливих сторін госпрозрахункової діяльності юанків. При цьому

спеціалісти банків вивчають доцільність та можливість здійснення

інвестицій, а також їх економічну ефективність. Для цього вони

аналізують синтетичну та аналітичну звітність про фінансово-господарську

діяльність, проектно-кошторисну документацію, плани технічного

переозброєння та інші матеріали.

Висновок

Міжбанківські розрахунки в Україні.

Учасниками системи міжбанківських розрахунків можуть бути:

а) на рівні РРП: регіональні управління Національного банку та комерційні банки;

б) на рівні ЦРП: РРП, управління Національного банку по м. Києву і Київській області; операційне управління і головне управління НБУ; комерційні банки та їх філії.

Після відкриття комерційному банку кореспондентського рахунку, регіональне управління Національного банку надсилає НБУ повну інформацію про комерційний банк. Всі реквізити комерційного банку заносяться до бази даних «Довідник комерційних банків України».

Програмно-технологічна структура СЕП включає: програмно-технологічні комплекси СЕП; електронну пошту Національного банку; засоби захисту інформації.

Програмно-технічні комплекси відповідають трьом рівням програмно-технологічної структури СЕП.

На рівні банків — учасників СЕП комплекс АРМ-НБУ забезпечує обмін електронними розрахунковими документами, іншою інформацією між САБ (система автоматизації банку) та РРП і її захист.

Рівень РРП обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-2, який виконує обмін електронними розрахунковими документами між РРП і банками — учасниками СЕП, забезпечує ведення технічних рахунків банку і передачу результатів розрахунків на кінець робочого дня до САБ регіонального управління НБУ, а також обмін з ЦРП контрольною інформацією.

Рівень ЦРП обслуговується АРМ-1, який забезпечує перевірку правильності та узгодженості функціонування РРП. Звітна інформація надається регіональному управлінню НБУ.

Кожен програмно-технічний комплекс (АРМ-НБУ, АРМ-2, АРМ-1) забезпечує захист системи від несанкціонованого втручання.

У СЕП здійснюється приймання, передача електронних розрахункових документів, підтвердження про їх отримання (квитування), ведення технічних рахунків учасників СЕП та надання інформації про стан міжбанківських розрахунків.

Обробка електронних розрахункових документів відбувається в порядку черговості надходження до системи. Єдиним джерелом надходження електронних розрахункових документів в СЕП є САБ.

На початку робочого дня РРП отримують від відповідних регіональних управлінь Національного банку інформацію про стан рахунків і надають цю інформацію власникам рахунків (комерційним банкам).

Відправлені та отримані електронні розрахункові документи відображуються на технічних рахунках банків у РРП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом дня з періодичністю, що визначається діючою технологією СЕП.

Початкові платежі від банків приймаються лише у межах поточної суми на технічному рахунку.

Наприкінці дня результати розрахунків за поточний робочий день відображуються на коррахунках комерційного банку в регіональних управліннях НБУ.

Банк-одержувач електронні розрахункові документи для кожного клієнта формує у вигляді паперового документа «Реєстр електронних розрахункових документів».

Реєстр замінює паперові документи, що підтверджують зарахування коштів на рахунок клієнта і видається як додаток до виписки, тому він завіряється підписом уповноваженої особи та штампом банку.

Центральна та регіональні розрахункові палати функціонують на базі існуючої системи бухгалтерського обліку та звітності Н