"Регулювання натиску пальців на щітки, вимірювання опору ізоляції щіткотримача".
Ціль роботи.
Придбання практичних навиків регулювання натиску щиток електричної машини.
Література:
“Технологія ремонту тепловозів” Рахматулін М.Д. – М.:Транспорт.1983.
“Ремонт тепловозів” Норкін Я.А. – М.:Транспорт.1974.
“Технологія ремонту тепловозів ” Іванов В.П– М.:Транспорт.1987.
“Ремонт електрорухомого складу”. В.М.Находкін, Д.В.Яковлев, Р.Г.Черепашинець – М.:”Транспорт”.1989
Обладнання та інструмент:Динамометр на 10Кгс.Мегомметр МО1101.
Завдання на роботу
Візуально оглянути стан щіткотримача.
За допомогою динамометру визначити силу натиску на щітку.
Мегомметром заміряти опір ізоляції щіткотримача.
Результати вимірювань занести в таблицю.
Зробити висновок про відповідність щіткотримача вимогам ПДР.
Теоретична частина та пояснення до виконання роботи.
Щітки є елементом машини, що вимагає особливої і повсякденної уваги, тому що, з одного боку, вони зношуються швидше будь-яких інших деталей, з іншого боку - від їхнього стана в значній мірі залежить надійність машини в експлуатації. Тому зношені і дефектні щітки заміняють новими, а зняті з машини дефектні щітки ремонтують для поповнення перехідного запасу.
Після ремонту щітки варто виміряти опір у закладенні гнучкого проводу в щітку і, якщо воно виявиться більше 1,25 МОм, гнучкий провід варто перемонтувати.
Пришлифовку щітки ведуть до одержання блискучої, рівної, без задирів поверхні і забезпечення її прилягання до колектора не менше чим по 75 % площі робочої поверхні на технологічному колекторі. Радіус притирочного барабана приймають рівним середньому радіусу колектора двигуна. Остаточну притирку виконують по місцю.
Кронштейни з тріщинами або випалами довжиною не більш 30 мм і розташованими не ближче 30 мм від отворів під пальці ремонтують. Такі дефекти, а також зношені (не більш 20 % площі поверхні) гребінки заварюють і зачищають. Дефектні різьбові отвори заварюють, розсвердлюють і нарізають нове різьблення. Припускається ремонтувати дефектні отвори (у пальці) установкою в них спеціальних втулок на різьбі.
Перевірку посилень натику щітки на колектр проводять за допомогою динамометру. Вільний кінець динамометру, за допомогою пристрою зачіпляють на механізм натиску щітки і відтягують динамометр. Його показання в момент відриву кільця від щітки записують в таблицю.
У
відремонтованих кронштейнів перевіряють
опір ізоляції, що повинно бути не
менше 10 МОм при температурі 20 °С, а також
її електричну міцність. Для цього вивід
“Л” мегомметра підключають до
щіткотримача а вивід з до його корпусу
і проводять замір.
Результати вимірювань занести в таблицю 1.
Таблиця 1
Результати обстежень якорю ТЕД.
Тип та серія електричної машини |
Сила натиску щітки , (КН) |
Величина опору ізоляції щіткотримача |
ЕД-107А |
|
|
ЕД-118 |
|
|
Д
инамометр
Мал. 1. Вимірювання натиску щітки та її притирання на колекторі
"
"Перевірка якорю тягового електродвигуна на відсутність обривів та міжвиткових замикань, вимірювання опору ізоляції".
Ціль роботи.
Придбання практичних навиків перевірки обмотки електричної машини.
Література:
“Технологія ремонту тепловозів” Рахматулін М.Д. – М.:Транспорт.1983.
“Ремонт тепловозів” Норкін Я.А. – М.:Транспорт.1974.
“Технологія ремонту тепловозів ” Іванов В.П– М.:Транспорт.1987.
“Ремонт електрорухомого складу”. В.М.Находкін, Д.В.Яковлев, Р.Г.Черепашинець – М.:”Транспорт”.1989
Обладнання та інструмент:Тяговий електродвигун. Якір тягового електродвигуна. Імпульсна установка ІУ-57.Мегомметр МО1101 Молоток. Мікрометрична скоба.