Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Л_10_ПрЕ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
75.26 Кб
Скачать

6. Раціональне використання водних ресурсів

Воно спрямоване на:

  • захист, збереження та відновлення водних ресурсів;

  • створення достатнього водно-ресурсного потенціалу для потреб сільського, комунального та рибного господарства, промисловості, енергетики, транспорту;

  • застосування прогресивних методів очищення стічних вод, системи оборотного та повторного водокористування. Оборотне водопостачання в 20–50 разів зменшує споживання чистої природної води та забруднення водойм;

  • роздільна очистка промислових та побутових стічних вод;

  • проведення моніторингу, формування заповідних територій;

  • вдосконалення методів контролю й оцінки стану водних об'єктів і антропогенного впливу на них;

  • запровадження платного водоспоживання;

  • розробка нормативів якості природних вод для різних водокористувачів.

7. Раціональне використання земельних ресурсів

Ще 15 років тому на душу населення Землі припадало близько 0,5 га орної землі, нині – 0,35 га, в Канаді – 1,4 га, США – 0,63, Японії – 0,04 і Україні – близько 0,7 га. Загострилася проблема охорони та раціонального використання земель у густонаселеному західному регіоні (Рівненська, Чернівецька, Львівська й Закарпатська області), де на душу населення припадає лише 0,16–0,55 га орної землі.

Раціональне використання земельних ресурсів – це комплекс еколого-економічно обґрунтованих організаційно-господарських, агротехнічних та інших заходів, спрямованих на збереження від руйнування і забруднення сільськогосподарських земель та підвищення урожайності вирощуваних культур.

З метою запобігання ерозії ґрунті здійснюють комплекс заходів:

1) організаційно-господарські, 2) агротехнічні, 3) лісомеліоративні та

4) гідротехнічні.

Організаційно-господарські заходи – раціональний розподіл землі за угіддями, запровадження правильної структури посівних площ, агротехнологій, ведення сівозмін.

Агротехнічні протиерозійні заходи (такі як сівба впоперек схилів, терасування схилів тощо) передбачають зменшення водної ерозії, оптимальні терміни й способи сівби, вапнування кислих і гіпсування засолених ґрунтів, мінімальний обробіток ґрунту, ґрунтозахисні сівозміни та регулювання сніготанення.

Лісомеліоративні ґрунтозахисні заходи – створення полезахисних, водорегулювальних, прияружних і прибалкових лісових смуг та масивів.

Рекультивація – це система технічних прийомів з метою відновлення порушених ландшафтів.

8. Раціональне використання енергоресурсів та корисних копалин

Споживання енергоресурсів в усьому світі безперервно збільшується (в млрд т умовного палива): 1900–1925 pp. – 30; 1925–1950 pp. – 50; 1950–1975 pp. – 95; 1975–2000 pp. – 300–450. Нині на одну людину припадає в середньому в США – близько 7 т енергоресурсів, у Японії – 1,5–5 т, а в країнах, що розвиваються – 0,15–0,3 т у нафтовому еквіваленті (нафтовий еквівалент 1 т = 44 • 1015 Дж). У період з 1990 до 2000 р. споживання енергоресурсів на 1 людину збільшилося приблизно в 5 разів.

Раціональне використання енергоресурсів та корисних копалин передбачає:

  1. реструктуризацію енергоємних галузей господарства з використанням менш енергоємних;

  2. економію енергоресурсів в усіх галузях господарської діяльності;

  3. використанням нетрадиційних джерел енергії (енергії Сонця (геліостанції), вітру (вітродвигуни), геотермальні теплові електростанції (геоТЕС), енергію океанів у вигляді теплоти, енергії течій, хвиль і припливів;

  4. використанням вторинних енергетичних ресурсів, тобто утилізації відходів теплоти й енергії. На машинобудівних підприємствах тепловими відходами є фізична теплота викидних газів, термічних печей та вагранок;

  5. збалансоване видобування та переробка мінерально-сировинних ресурсів промисловості;

6) створення національної мінерально-сировинної бази для діючих підприємств, які використовують імпортовану сировину (мідь, цинк, свинець, олово, вольфрам, молібден, ніобій, тантал, фосфорити та ін.) та нових, нетрадиційних для України, корисних копалин (лантаноїди, ітрій, скандій, золото, алмази, платиноїди);

7) геологічне вивчення й оцінка мінерально-сировинної бази Світового океану, насамперед у межах акваторій Чорного й Азовського морів.