6

ПрЕк_Л_10

Тема 10. Раціональне природокористування та ресурсозбереження

План

1. Раціональне природокористування

2. Принципи раціонального природокористування

3. Використання та відтворення природних ресурсів

4. Основні напрями ресурсозбереження

5. Безвідходні і маловідходна технології

6. Раціональне використання водних ресурсів

7. Раціональне використання земельних ресурсів

8. Раціональне використання енергоресурсів та корисних копалин

9. Раціональне використання фітоценозів та зооценозів

1. Раціональне природокористування (рп)

Природокористування – це використання природних ресурсів для задоволення матеріальних і духовних життєвих потреб людського суспільства.

Раціональне (розумне) природокористування – це високоефективне господарювання, яке не призводить до порушень природно-ресурсного потенціалу (ПРП) або змін у НПС, що можуть завдати значної шкоди здоров'ю людей і навіть загрожувати їх існуванню.

Природно-ресурсний потенціал – це та частина природних ресурсів Землі й ближнього Космосу, що може бути залучена в господарську діяльність людського суспільства за певних технічних і соціально-економічних можливостей за умови збереження середовища проживання людства.

Отже, раціональне природокористування можна визначити як збалансовану взаємодію суспільства та природи, що забезпечує досягнення компромісу між соціально-економічними потребами суспільства і здатністю природи задовольнити їх без істотної шкоди для свого нормального функціонування. Важливою складовою раціонального природокористування є охорона НПС. За раціонального природокористування прагнуть економно, розумно витрачати природні ресурси, особливо невідновні, і мінімально шкодити природному середовищу – прямо і опосередковано. Також передбачають відтворення спожитих відновних первинних природних ресурсів.

Нераціональне природокористування – це система діяльності, що не забезпечує збереження ПРП (тобто це споживацьке відношення до природи). Суспільство і ПРП мають негативні зворотні зв'язки – тобто: технологічно швидкий розвиток економіки без урахування екологічних обмежень може призвести до вимушеного застою в економіці і виникнення кризового екологічного стану природного середовища.

Державну політику охорони і раціонального використання природних ресурсів реалізують через систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, що мають природоохоронний, ресурсозберігаючий та відтворювальний характер.

2. Принципи раціонального природокористування

1. Принцип дотримання балансу між негативним впливом антропогенної діяльності на об'єкти НПС та їх здатністю до самозбереження і самовідновлення.

2. Принцип “нульового” рівня споживання природних ресурсів.

Цей принцип використовують у багатьох економічно розвинених країнах для регулювання споживання первинних природних ресурсів. За нульовий рівень беруть обсяг первинних природних ресурсів, використаних підприємством за попередній рік, а на наступний рік – перевищення цього рівня споживання обмежують певним коефіцієнтом, встановленим державними органами. Дотримання коефіцієнта обов’язкове, оскільки з порушника стягується штраф, який може перевищити прибутки підприємства.

3. Принцип збереження просторової цілісності природних систем у процесі їх господарського використання. Суть: під впливом антропогенної діяльності відбувається зміна в деяких компонентах чи ресурсах, що може призвести до змін більших структур (екосистем, ландшафтів, біосфери в цілому).

4. Принцип збереження природного колообігу речовин за умов впливу антропогенної діяльності. Суть: природні ресурси, які в процесі переробки надійшли до споживача через готовий продукт, повертаються у НПС у вигляді відходів. Чим більше цей кругообіг наближений до природного, тим менше завдається шкоди природі.