6

ПрЕк_Л_9

Тема 9. Вплив на людство антропогенних порушень природи

План

1. Екологія людини

2. Поняття про здоров’я людини

3. Комплекс показників, що всебічно і безпосередньо характеризують здоров’я населення

4. Життєвий рівень населення

5. Харчування людини і нормування якості харчових продуктів

6. Забруднення харчової сировини й продуктів

1. Екологія людини

За сучасними уявленнями, екологія людини – це науковий підрозділ, який поєднує дві науки – соціоекологію та медицину та вивчає медико-біологічні аспекти гармонізації взаємовідносин між суспільством і природою, головними з яких є два аспекти: 1) людина і природа та 2) екологічна безпека людини. Цю науку не слід плутати з екологією та з охороною НПС.

Об’єктом вивчення у навчальній дисципліні «екологія людини» є система «людина – навколишнє природне середовище», в межах якої однотипна людська популяція (міська, сільська тощо) взаємодіє з відносно однорідним навколишнім природним середовищем, критерієм ефективності функціонування якої є високий рівень здоров’я населення.

До головних завдань дисципліні «екологія людини» належать:

• вивчення стану здоров’я людей та соціально-трудового потенціалу їх популяцій. Популяція – сукупність організмів одного виду, які мають спільний генофонд, займають певну територію і функціонують як частина біотичної спільноти.

• дослідження динаміки здоров’я і соціально-трудового потенціалу популяцій в аспектах природно-історичного та соціально-економічного розвитку;

• прогноз стану здоров’я майбутніх генерацій (поколінь) людей;

• вивчення впливу певних факторів середовища та їх комплексів на здоров’я і життєдіяльність популяцій людей;

• аналіз глобальних та регіональних проблем екології людини;

• розробка нових аспектів екології людини (космічних, біохімічних тощо);

• визначення науково обґрунтованих значень гранично допустимих техногенних навантажень на людський організм;

• створення антропоекологічного моніторингу – системи спостережень за змінами процесів життєдіяльності людей внаслідок дії на них різ­них факторів НПС, які впливають на здоров’я населення.

2. Поняття про здоров’я людини

Здоров’я – це інтегральний показник, який характеризує стан фізичного та психологічного благополуччя людини, у т.ч. відсутність хвороб і фізичних вад. Показником суспільного здоров’я є «індекс здоров’я» – це співвідношення кількості здорових людей (що ніколи не хворіли) до загальної чисельності контингенту, що досліджується.

Для характеристики суспільного здоров’я користуються такими показниками, як захворюваність, смертність, інвалідність тощо, які відображають умовну негативну характеристику стану здоров’я і розраховуються за певний період (частіше за рік) по відношенню до певної кількості населення (зазвичай, на 100 тисяч осіб).

Захворюваність населення можна вважати найчутливішим показником, який характеризує вплив середовища на людину. При цьому первинну захворюваність визначають на основі лише вперше зареєстрованих випадків хвороби упродовж року. Показник «загальна хворобливість» (поширеність хвороби) враховує усіх хворих, виявлених на момент обліку. Більш достовірними вважають показник «смертність», оскільки він ґрунтується на обліку випадків смерті людей, які обов’язково реєструють.

Серед негативних показників стану здоров’я населення варто виділити так звані «екологозалежні захворювання», тобто такі захворювання, які певним чином залежать від стану навколишнього середовища. За характером прояву вони можуть бути випадковими (травматизм, інфекційні захворювання) та невипадковими.

Невипадкові поділяють на: 1) індикаторну патологію, яка характеризує високий ступінь залежності здоров’я від якості навколишнього середовища (профзахворювання, онкозахворювання, рання смертність, вроджена патологія, генетичні дефекти, алергози, токсикози, ендемічні захворювання тощо); 2) екологічно залежну патологію, що характеризує середню залежність від якості навколишнього середовища (загальна та дитяча смертність, хронічний бронхіт і пневмонія у дітей, загострення основних захворювань серцево-судинної і дихальної систем).

Станом на 2004 рік, у структурі захворюваності населення України переважали хвороби органів дихання, системи кровообігу, нервової системи, органів чуття і травлення. У структурі смертності населення це співвідношення інше: на першому місці – смертність від захворювань органів системи кровообігу, другому – злоякісні новоутворення, далі – нещасні випадки тощо.