2. Джерела забруднення води. Класифікація забруднюючих речовин

Розглянемо основні джерела забруднення поверхневих і підземних вод.

Джерела забруднення підземних вод:

1) місця збереження і транспортування промислової продукції і відходів виробництва;

2) місця акумуляції комунальних і побутових відходів;

3) с/г та інші угіддя, на яких застосовують добрива, пестициди та інші хімічні речовини;

4) забруднені ділянки поверхневих водних об’єктів, що живлять підземні води;

5) забрудненні ділянки водоносного горизонту, природно чи штучно зв’язані з суміжними водоносними горизонтами;

6) ділянки інфільтрації забруднених атмосферних опадів;

7) промислові площадки підприємств, поля фільтрації, бурові скважини та інші горні виробки.

Причини забруднення поверхневих вод:

1) скидання у водойми неочищених або недостатньо очищених стічних вод промисловими підприємствами, комунальним і сільським господарствам;

2) залишки добрив та отрутохімікати, що змиваються талими та дощовими водами;

3) виробництво і широке застосування ПАР, особливо в складі миючих засобів, зумовлює надходження їх зі стічними водами у водойми, в тому числі в джерела господарсько-побутового забезпечення.

Основними забруднювальними речовинами є:

- органічні речовини (нафтопродукти, лігніни, жири, смоли, феноли, полі циклічні ароматичні вуглеводні, пестициди, органічні барвники);

- неорганічні речовини (амонійний нітроген, сульфати, сульфіди, мінеральні добрива, важкі метали завислі речовини);

• комунально-побутові стічні води (в яких наявні миючі засоби, органічні речовини, різні компонентів біогенного характеру);

• атмосферні води (у промислових районах);

- поверхневі стічні води, які разом із атмосферними опадами вимивають місцевий та промисловий бруд, що потрапляє у водойми.

Порівняно зі сполуками важких металів і пестицидами, більш токсичними є діоксини. Це узагальнена назва великої групи дибензо–п–діоксинів, дибензофуранів і біфенилів. До родини діоксинів входять сотні хлорорганічних, борморганічних і змішаних хлорброморганічних ефірів. Одним з джерел їх утворення є хлорування питної води, біологічна очистка багатьох вод. Вони утворюються у целюлозо-паперовій, деревообробній і металургійній промисловості.

Діоксини мають яскраво виражену гостру і хронічну токсичність, яка проявляється у вигляді переродження шкіри і слизових оболонок кишково-шлункового тракту, сечових шляхів, жовчного протоку, атрофії кісткового мозку, синдрому виснаження. Ці речовини є причиною генетичних ушкоджень і порушень плоду у вагітних жінок, викликаючи спонтанні аборти і внутрішньоутробну загибель плоду. Ці речовини мають високу стійкість (їх період полурозкладу на відкритій місцевості складає 25 років) і здатність до накопичення в організмі людей і тварин. У людини половина діоксинів, які утримуються в жирових тканинах, виводиться лише за 7 років

Під забрудненням вод розуміють природну чи антропогенну зміну їх фізичних, хімічних, біологічних та інших параметрів, що спричиняє погіршення якості води. Фахівці виділяють фізичне, хімічне та біологічне забруднення водойм. Фізичне забруднення поділяють на:

- механічне – зростання у воді кількості нерозчинних компонентів (піску, глини, мулу тощо), що призводить до обміління річок і замулювання озер. Відбувається внаслідок змивання стічними дощовими водами частинок ґрунту;

- радіоактивне – це потрапляння в природні водойми радіонуклідів з підприємств атомної енергетики, збройних сил тощо, які можуть порушують розвиток живих організмів;

- електромагнітне та акустичне забруднення в районах функціонування ГЕС, морського і річкового транспорту, будівельних робіт тощо;

- теплове забруднення – це потрапляння у природні водойми нагрітих вод від ТЕС, АЕС та охолоджувальних агрегатів. Це зумовлює два наслідки: 1) зменшується розчинність у воді кисню, що може стати причиною замору гідро біонтів; 2) підвищення температури води сприяє бурхливому розвитку одноклітинних зелених водоростей і евтрофікації водойм.

До хімічного забруднення природних вод відносять:

- надходження органічних та неорганічних компонентів, внаслідок чого змінюється сольовий склад вод, їх кислотність та інші параметри. Джерелами хімічного забруднення є промислові та комунальні стічні води і сільськогосподарські скидні води, нафта і нафтопродукти, атмосферні опади.

- забруднення підземних вод хімічними речовинами, що надходять із забруднених поверхневих вод.

До біологічного забруднення водойм відносять потрапляння у води компонентів живої природи. Розрізняють:

органічне забруднення: 1) рослини та їх продукти чи залишки, 2) фізіологічні виділення тварин і людини, залишки тканин тварин та ін.);

бактеріологічне і мікро- та макробіологічне забруднення – потрапляння у водойми бактерій, вірусів, деяких прокаріотів, які можуть бути збудниками різних хвороб. А також потраплянням у водойми безхребетних, ракоподібних та вищих представників живої природи. Джерелами бактеріологічного забруднення є комунальні та промислові стічні води, зокрема, підприємств харчової і деревообробної промисловості, біосинтезу тощо. В підземні води забруднені води проникають з полів асенізації і фільтрації, з тваринницьких дворів. У цих умовах деякі бактерії і віруси зберігають життєздатність до 100 діб і більше.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЮВАЛЬНИХ РЕЧОВИН

Речовини, вміст яких у воді зумовлює порушення норми її якості, називають забруднювальними воду речовинами.

За фазово-дисперсним станом їх поділяють на чотири групи:

І) не розчинні у воді зависі, а також бактерії та планктон. Вони кінетично нестійкі і підтримуються у завислому стані динамічними силами водяного потоку;

ІІ) гідрофільні й гідрофобні мінеральні та органо-мінеральні колоїдні часточки ґрунтів, недисоційовані і нерозчинні форми високомолекулярних гумусових речовин, детергенти та інші речовини. До цієї групи належать також віруси і мікроорганізми;

ІІІ) молекулярно-розчинні сполуки: розчинені гази, органічні речовини біологічного походження та інші домішки, що можуть міститися в складі промислових і господарсько-побутових стоків.

ІV) електроліти – речовини з іонним або сильно полярним зв'язком, які під впливом полярних молекул води дисоціюють на іони.