
3. Атмосфера
Атмосфера – газова оболонка, що оточує Землю. Атмосферою вважають ділянку навколо Землі, в якій газове середовище обертається разом із Землею. Атмосфера забезпечує можливість життя на Землі і суттєво впливає на життя людини. Склад атмосфери над поверхнею Землі:
азот – 78,1%,
кисень – 20,8%,
аргон і незначна частка вуглекислого газу, водню, гелію та інших домішок – 0,9%.
Водяний пара піднімається у висоту до 20 км від поверхні Землі. На висоті 20–25 км – шар озону, який оберігає живі організми від шкідливого короткохвильового випромінювання. Вище 100 км розміщуються так звані легкі гази (це – іоносфера). Залежно від температури, її розділяють на тропосферу, стратосферу, мезосферу, термосферу. Близько 80% атмосфери зосереджено в тропосфері.
Найбільш негативний вплив діяльності людини полягає в забрудненні атмосфери – газові та димові викиди промислових підприємств, автотранспорту, комунальних та інших джерел.
Атмосферне повітря є косною речовиною біосфери і середовищем існування живої речовини – мікроорганізмів, грибів, рослин, тварин і людей.
Функції атмосферного повітря:
атмосферний кисень є незамінною умовою життя людей і багатьох організмів біоти;
він забезпечує людей, рослинний і тваринний світ життєво необхідними речовинами (вуглекислий газ, кисень);
Атмосфера забезпечує захист Землі від дії метеоритів, живі організми – від жорсткого космічного опромінення;
Забезпечує процеси виробничої діяльності людини киснем, азотом, воднем та інертними газами;
Атмосферне повітря використовують у промисловості як реагент для спалювання палива
повітря – це теплоносій для нагрівання й охолодження продуктів харчування, приміщень та обладнання, для добування зріджених газів (кисню, азоту, інертних газів) тощо.
4. Земельні ресурси
Земля це один із найуніверсальніших природних ресурсів. Земля необхідна для всіх галузей господарства. Земельні ресурси, насамперед, є територіальною базою для розміщення народногосподарських об’єктів, для розселення населення. Загальна площа території нашої держави становить 60,3 млн га.
Земельні ресурси відрізняються від усіх інших тим, що вони не можуть бути замінені ніякими іншими видами ресурсів. Земля у великих масштабах може використатися лише там, де вона перебуває (крім вазонів, теплиць, парників). Особливістю землі є те, що вона є одночасно предметом праці (її обробляють) та засобом праці/виробництва (завдяки її родючості отримують врожаї). Земля є основним засобом виробництва (в першу чергу сільського і лісового господарства). У цьому розумінні про землю можна говорити як про територіальний ресурс.
Земельні ресурси – землі, які використовують, або можуть бути використані для ведення господарства. Земельні ресурси – це специфічне поєднання ґрунтів, рельєфу, клімату, рослинності . Використання земельних ресурсів у сільському, лісовому, водному й рекреаційному господарстві, умови роботи всіх галузей економіки, роботи й відпочинку людей залежать від кліматичних умов тієї чи іншої території (агрокліматичного потенціалу). Агрокліматичні ресурси певної території – це температурний режим повітря й ґрунту з урахуванням кількості атмосферних опадів і запасів вологи в ґрунті (сума tt, забезпечених вологою).
Особливістю земельних ресурсів України є високий рівень освоєння та розораності території, а також високий природний рівень родючості ґрунтів. С.-г. угіддя становлять приблизно 70% площі всіх земель, з них на орні землі припадає 80%. У центральних, південних і подільських областях рівень розораності земель сягає 86–90% і більше, в решті областей – 60–80%. За цим показником Україна займає перше місце в Європі.
Землі під водою займають до 4% території країни.
Основною особливістю землі як природного ресурсу є головна її властивість – родючість. Потенціал родючості землі є результатом, синтезом фізико-хімічних показників едафотопа (трофотопа+гігротопа) та кліматичних характеристик (кліматопа) певної території (агрокліматичного потенціалу). Тому найважливішим компонентом земель є ґрунт – верхній родючий шар. Він є відтворюваним природним ресурсом, але для його природного відновлення потрібні сотні років. Земельні (ґрунтові) ресурси України характеризуються високо-родючими чорноземами, які є найкращими в Європі. Другою особливістю землі є те, що, крім природного ресурсу, вона є, водночас, основним засобом виробництва в с/г. В інших галузях народного господарства земля не відіграє такої ролі, а використовується переважно як територія для розміщення того чи іншого виробництва. За умов правильного використання земля має властивість постійно підвищувати родючість. Це є природною основою інтенсифікації с/г виробництва.
Загострення екологічних проблем у сільському господарстві спричинюють:
надзвичайно висока інтенсивність ведення с.-г. робіт;
використання потужних сільгоспмашин;
збільшення доз і дисбаланс внесення міндобрив;
неконтрольоване використання отрутохімікатів в умовах низької культури виробництва.
Земельні ресурси разом із біологічними ресурсами, природними умовами, ландшафтами вони створюють неповторні естетичні комплекси – рекреаційні ресурси, які можуть служити для задоволення нематеріальних (духовних, естетичних, оздоровчих) потреб суспільства.