V. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні

Комплексні економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, мають на меті не лише виробити моделі та механізми побудови і послідовної реалізації сучасних економічних відносин, але й поступову інтеграцію українських підприємств у міжнародні економічні зв'язки, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні, - з іншого.

Ефективність господарської діяльності як вітчизняних, так і іноземних підприємців у рамках правової системи конкретної держави визначається, насамперед, ступенем досконалості охоплення сфер регулювання і ліберальності її законодавства. Україна в даному разі не є винятком. У зв'язку з цим зростає значення правового регулювання питань функціонування різних суб'єктів господарської діяльності в Україні, побудованої на взаємовідносинах, що мають місце як на території України, так і за її межами і грунтуються на законах зовнішньоекономічної Діяльності. Саме так це сформульовано в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність". З його прийняттям зовнішньоекономічна Діяльність в Україні вперше одержала правовий статус. Цей закон є нормативно-правовим актом, в якому пропонується визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності, її суб'єктів, їхніх прав і свобод; встановлюються принципи здійснення та організаційні форми зовнішньоекономічної діяльності.

VI. Контракти

Зовнішньоекономічний контракт - матеріально оформлена угода двох чи більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Стороною, що повинна здійснити виконання, вирішальне для змісту договору, є:

• продавець - за договором купівлі-продажу;

• дарувальник - за договором дарування;

• одержувач ренти - за договором ренти;

• відчужувач - за договором довічного утримання (догляду);

• наймодавець - за договорами найму (оренди);

• позикодавець - за договором позички;

• виконавець - за договорами про надання послуг;

• перевізник - за договором перевезення;

• експедитор - за договором транспортного експедирування;

• зберігач - за договором зберігання;

• страховик - за договором страхування;

• повірений - за договором доручення;

• комісіонер - за договором комісії;

• управитель - за договором управління майном;

• позикодавець - за договором позики;

• кредитодавець - за кредитним договором;

• банк - за договором банківського вкладу (депозиту), за договором банківського рахунка;

• фактор - за договором факторингу;

• правоволоділець - за договором комерційної концесії;

• заставодавець - за договором застави;

• поручитель - за договором поруки.

Контракт міжнародної купівлі-продажу - договір поставки товару, погоджений і підписаний експортером та імпортером. Обов'язковою умовою Договору купівлі-продажу є перехід права власності на товар від продавця до покупця. Цією умовою він відрізняється від усіх інших видів договорів - орендного, ліцензійного, страхування тощо. Контракт купівлі-продажу є основним засобом регулювання ділових відносин у сфері зовнішньоторговельного обігу, де діє принцип свободи договору. Цей принцип є результатом розвитку ширшого принципу, що діє і в національному законодавстві більшості країн, і у сфері міжнародного права принципу автономії волі. Керуючись цим принципом, суб'єкти ЗЕД самі вирішують, укладати договір, чи ні, з ким його укладати, яким буде його зміст і форма. В окремих випадках форма контракту передбачена правовими актами, а чинність контракту залежить від дотримання цієї форми.