Зміст

I. Вступ …………….………………………………………………………………...…3

II. Менеджмент і підприємництво. Загальні риси й гендерні відмінності. ...…4

III. Зовнішньоекономічна підприємницька діяльність …………………………5

IV. Види зовнішньоекономічної діяльності………………………………………. 8

V. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні …...……………………………..11

VI. Контракти …...…………………………………………………………………...11

VII. Види договорів купівлі-продажу..…………………………………………….13

VIII. Основні функції зовнішньоекономічних контрактів. ……………………16

IX. Регулювання розподілу виручки від зовнішньоекономічної діяльності в іноземній валюті..…………………………………………………………………….17

X. Висновок ………...………………………………………………………………...26

XI. Список використаної літератури …...………………………………………...28

I. Вступ

Існує багато визначень щодо поняття керівництва, які дещо відрізняються за формулюванням, але співпадають за сутністю. Так, за словами А. Файоля "Керувати - значить вести підприємство до його мети, максимально використовуючи наявні ресурси". П. Друкер вказував, що "управління - це особливий вид діяльності, який перетворює неорганізований натовп в ефективну, цілеспрямовану і продуктивну групу". Якщо ж розглядати управління з функціональних позицій, то воно є процесом "планування, організації, мотивації і контролю, який необхідний для формування й досягнення цілей організації".

В останні роки в Україні поряд з терміном "управління" широко вживається термін "менеджмент" (від латинського "манус" - рука; на початку це було "мистецтво управління кіньми"). Нині це означає "керувати, управляти, стояти на чолі, завідувати, бути здатним впоратись з чимось, якоюсь проблемою". Оксфордський словник англійської мови дає такі тлумачення цьому термінові:

1. Менеджмент - це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками).

2. Менеджмент - це влада та мистецтво управління.

3 Менеджмент - це вміння та адміністративні навички організувати ефективну роботу апарату управління (служб працівників).

4. Менеджмент - це органи управління, адміністративні одиниці, служби і підрозділи.

Слід зазначити, що менеджмент в основному є плодом американської теорії управління і відображає основні переконання сучасного західного суспільства - переконання в тому, що засоби, необхідні для життя людини, можна контролювати за допомогою постійного управління економічними процесами. Тому менеджмент націлений на продуктивне використання наявних ресурсів, яке забезпечується високою організацією роботи людей, їх ефективною взаємодією. При цьому увага керівників зосереджується не лише на створенні оптимальної архітектури організації, яка б сприяла раціональному розподілові праці, впорядковувала комунікаційні процеси, але і на формуванні належної культури людської співпраці, що вимагає врахування психології людей, суспільних взаємин тощо. Такий підхід є доречним, зважаючи на те, що сучасні економічні досягнення тих чи інших організацій великою мірою визначаються здатністю їх керівників повноцінно використовувати наявний людський капітал.

II. Менеджмент і підприємництво. Загальні риси й гендерні відмінності.

Менеджмент (анг.management) - це управління, завідування і організація виробництва; сукупність принципів, методів, засобів і форм управління, розроблюваних і застосовуваних з метою підвищення ефективності виробництва та збільшення прибутку.

Менеджмент як практика управління охоплює весь процес виробництва та обміну і включає: управління виробництвом, управління маркетингом, управління фінансової діяльністю, управління кадрами, облік, контроль і аналіз господарську діяльність. Дані питання становлять предмет навчальних дисциплін по менеджменту, входить у навчальні програми, розглядаються на прикладах конкретних ситуацій. Тут простежується пряма зв'язок теорії та практики.

Предмет менеджменту як науки управління охоплює дослідження законів і закономірностей життєдіяльності громадських організацій і відносин між працівниками у процесі управління.

Менеджмент, як будь-який інший наука, має своїм особливим методом дослідження явищ управлінської діяльності.

У основі методу менеджменту, безсумнівно, лежить діалектичний підхід, дозволяє розглядати управлінські проблеми, у їх постійної взаємозв'язку, рух і розвитку. Це означає, що явища вивчаються від простого до складного, від нижчого до вищої, від конкретного до абстрактному, від старої до нового тощо. У центрі досліджень, у менеджменті є людина, що здійснює продуктивну діяльність, чи це керівник чи виконавець. Але сам людина завжди пов'язані з на інших людей, він працює на колективі, дійсних членів організації (підприємства, фірми тощо.), тому метод менеджменту — це науковий аналіз поведінки людини у організації, взаємозв'язок і взаємна вплив чоловіки й організації.

Особливо важливим в менеджменті є метод системного аналізу, утвердився у середині XX в. Йому передувало створення математичної логіки (У.Джевонс і Еге. Шрьодер), а наступному розробка методу лінійного програмування, виникнення кібернетики як науки про управління складними динамічними системами. Через війну відкриттів у сфері системного аналізу з'явилася можливість запровадити у практиці управління математичні моделі і використовувати метод математичного моделювання. Важливим для практики управління і всіх подальших теоретичних узагальнень є метод експерименту.

Дані методи використовуються у менеджменті, вони характерні і всієї економічної теорії. І це випадково, оскільки економічна наука, формуючи світогляд керівників і виконавців в виробничому процесі, виступає методологічної основою менеджменту.