7.7. Соціальні меншини

Особливою проблемою ділового життя є проблема соціальних меншин. Ще не дуже давно в СРСР широко здійснювалася підтримка національних меншин: при вступі у вищі навчальні заклади, при занятті керівних посад у місцевих органах влади й ін. Однак на Заході поняття "меншостям" носить більш широкий характер. До них відносять більші групи людей, об'єднаних по расовому, релігійному, віковому або половій ознаці, які в силу історичних, культурних або інших традицій раніше або дотепер обмежувалися у своїх цивільних, політичних і економічних (наприклад, при прийманні на роботу або занятті певних посад) правах.

У США останні 30 років велися запеклі дискусії між тими, хто прагнув до розробки спеціальних програм, покликаних допомогти меншостям піднятися по економічним сходам, і тими, хто волів звести державне втручання в цій області до мінімуму. Перші дотримуються так званої політики підтримки, яка означає діяльність фірм по найманню й просуванню по службі представників меншин, засновану на аналізі наявних трудових ресурсів і кількості вакантних робочих місць. Прихильники такої політики вважаються, що рівні можливості можна створити з більшим успіхом, якщо надати особливі тимчасові пільги тем категоріям громадян, які перебувають у невигіднім положенні. Вони затверджують, що меншинам треба віддавати перевагу, щоб компенсувати довгі роки дискримінації.

Супротивники такого роду втручання, будь те на рівні однієї фірми або держави в цілому, уважають, що кожної людину треба оцінювати по його професійних якостях незалежно від його підлоги расової або національної приналежності, релігійних переконань або віку. Вони затверджують, що надання особливих можливостей меншинам приведе до встановлення подвійного стандарту, а це спричинить обмеження прав інших працівників і змусить компанії при найманні на роботу й просуванню по службі керуватися не тільки інтересами бізнесу, але й інші міркуваннями, що не ставляться до справи. Критики політики підтримки вважають, що саме промінь шиї засіб допомогти тем категоріям громадян, які перебувають невигіднім положенні, - стимулювати економічний зріст, що допоможе розв'язати всі проблеми.

Хоча в американськім суспільстві дотепер не вироблене єдиної думки із цих питань, все-таки дотягнуться консенсус по основних позиціях даної проблеми. Ось короткий огляд припустимих і неприпустимих дій наймачів:

• добровільні заходи щодо підтримки меншин. Компанії можуть добровільно здійснювати програми по найманню й просуванню по службі кваліфікованих представників соціальних меншин, щоб скорегувати дисбаланс серед своїх співробітників навіть у тому випадку, якщо не було ніяких свідчень дискримінації в минулому;

• обов'язкові заходи щодо підтримки меншин. Федеральні суд: можуть зобов'язати компанії здійснювати програми по підтримці меншин у тих випадках, коли наймачі дотримуються явно дискримінаційної практики, відносно меншин відмовляються внести в неї корективи;

• квоти. В особливих випадках, коли компанії явно дискримінуй представників меншостей, федеральний суд може ввести строгі квоти по найманню й просуванню по службі представнику меншостей. Квоти являють собою кількісні норм наймання на роботу представників соціальних меншин. Разом з тим добровільні квоти викликають сумнів з юридично точки зору;

• звільнення. Компанії не мають права звільняти білих чоловіків, що мають тривалий стаж роботи, тільки для того щоб забезпечити роботою представників меншин з меншим виробничим стажем;

• підтримка у формі переваги висновку договорів (в upi справах деякої норми, наприклад 5%) урядових органів з фірмами, власники яких належать до соціальні меншинам.