1. Дидактичні засади викладання навчальної дисципліни „етика бізнесу” в умовах кредитної системи організації навчального процесу

В умовах кредитної системи навчання методичне забезпечення самостійна робота студентів, зокрема, заочної форми навчання – це основа формування у них глибоких і міцних знань. Тому основною задачею викладача є допомога студентам у їх самостійних заняттях. Від рівня навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи кафедри залежить глибина вивчення дисципліни “Етика бізнесу”. Взаємозв’язок процесів навчання і самонавчання сприяє успішному вирішенню основної задачі – підготовці висококваліфікованих фахівців, які є конкурентоспроможними на ринку праці.

Організація навчального процесу студентів в умовах кредитної системи навчання потребує спільних зусиль і узгоджених дій студентів та викладача дисципліни “Етика бізнесу”. Керівництво навчальною, науково-дослідною роботою студентів повинно здійснюватися з урахуванням їх індивідуальних особливостей, схильностей, спрямованості та умов праці.

Викладач повинен виховувати і розвивати у студентів вміння працювати зі спеціальною, методичною, довідковою літературою, зосередити увагу на найбільш ефективних прийомах, способах вивчення дисципліни “Етика бізнесу”. Контролюючи роботу студентів слід домагатися, щоб вони, ритмічно працюючи, глибоко опанували теоретичними положеннями дисципліни у встановлений календарно-тематичним планом термін.

Ефективність засвоєння студентами навчального матеріалу залежить від його загальноосвітньої підготовки, вміння працювати з літературою, від допомоги викладача в організації вивчення дисципліни.

В умовах кредитної системи навчання викладання дисципліни “Етика бізнесу” здійснюється згідно з програмою та робочою програмою. У робочій програмі дисципліни наведено:

• структуру програми навчальної дисципліни (за вимогами ECTS);

• ідентифікацію навчальної дисципліни;

• тематичний план навчальної дисципліни;

• технологічну карту тематичного плану навчальної дисципліни;

• зміст самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни;

• зміст індивідуальних навчально-дослідних завдань з дисципліни;

• засоби для проведення поточного і підсумкового контролю з дисципліни;

• систему нарахування балів.

Програма дисципліни складається з трьох змістових модулів.

Перший змістовий модуль 1 Основи етики бізнесу

Тема 1. “Еволюція етики бізнесу”

Концепція етичного релятивізму, відповідно до якої для кожної референтної групи (тобто групи людей, на думку яких про своє поводження орієнтується даний суб'єкт) характерні свої особливі етичні норми.

Концепція загальних універсальних етичних нормах (бути чесним, не заподіювати шкоди, дотримувати слова й т.п.), які конкретизуються з обліком специфічної соціальної ролі бізнесу в суспільстві.

Еволюція етики бізнесу:

Первинні основи професійної етики були закладені в період розквіту античних цивілізацій. Звідти беруть свій початок, наприклад, професійна клятва Гіппократа, правила й норми торгівлі, у тому числі - (що особливо важливо для ситуації у вітчизняному бізнесі) подання про важливість дотримання договорів. Однак у духовному світі людини античної й середньовічної культур, заснованих на насильницькому примусі людини до продуктивної праці, не було місця поданням про зв'язок між працею й власністю, багатством. Більше того, вони мислилися як окремі, навіть протилежні елементи людського життя.

Період розвитку капіталізму - домінуюча установка на діловий успіх і прагнення до прибутку викликали жорстоку експлуатацію найманої праці. Відповідно одержали розвиток теорії, націлені на примирення моральних принципів із прагненням до максимальної вигоди. Вершиною в розробці таких поглядів стала теорія М.Фрідмана, відповідно до якої закон автоматично вважається інституціоналізованим вираженням моральних норм, отже, у бізнесі морально виправдані будь-які дії, якщо вони не суперечать закону (міркування чесності, моральності й справедливості не повинні впливати на ухвалення рішення). Ця позиція одержала назву «етики laissez-faire».

Криза 1929-1931 р. «Новий курс» Ф.Рузвельта послужила відправною крапкою в пошуках нових принципів організації господарської діяльності. До 50-м років у США сформувався ряд соціально-філософських доктрин, яким можна дати загальна назва «теорії людських відносин». У практиці корпорацій стали реалізовуватися гасла «соціального партнерства», «участі в доходах» і т.п. Концепція «людських відносин» одержала свою конкретизацію в комплексі конкретних професійних кодексів моралі (етика керування, етика бізнесу, етика ділового спілкування й ін.)

Сучасна НТР і створеної нею екологічною погрозою. Сучасна цивілізація перебуває на такому етапі, коли необхідно розвивати й підсилювати ефективність господарської діяльності, відмовившись у той же час від установки на витяг максимальної фінансової вигоди. Істотно змінилися моральні вимоги, пропоновані суспільством до бізнесу. Основна риса цих змін - ріст соціальної відповідальності бізнесу. До нього зараз пред'являються такі вимоги, як забезпечення зайнятості, охорона здоров'я, усунення дискримінації, охорона навколишнього середовища, і т.п.

Сучасні принципи етики бізнесу в сфері маркетингу, збуту, держави і бізнесу, релігії і бізнесу.

Особливості розвитку етики бізнесу в Україні. Проблема розумного використання природних ресурсів та збереження природи. Конкуренція спричиняє надмірне виснаження природних багатств та забруднення атмосфери шкідливими відходами виробництва. При регулюванні названих процесів етика бізнесу має виходити з усвідомлення важливості відновлення ресурсів, оскільки виникає небезпека для самого виробництва. Не менш важливими є обов’язки бізнесу щодо екології. Вимоги до бізнесу має при цьому ставити суспільство. Треба відмітити, що основу в економіці задають не малі і середні підприємства, а великі компанії, які диктують умови виробництва, цінові закони та розподіл капіталу. Від них залежить і екологічний стан.

Проблеми використання неетичних методів ведення бізнесу для досягнення фінансового успіху. Їх актуальність в Україні визначається неусталеністю стосунків праці і капіталу, не координованістю різних сфер виробництва, конкурентною боротьбою, що спирається на силу, обминаючи закони, нарешті, відсутністю зв’язків виробників із суспільством та державою.