Тема 24. Методика розслідування крадіжок, грабежів, розбоїв.

Криміналістична характеристика посягань на державне, чуже майно шляхом крадіжок, грабежів та розбійних нападів. Коло обставин, які підлягають встановленню.

Типові слідчі ситуації та слідчі версії. Планування та організація розслідування.

Особливості розслідування крадіжок зі зломом.

Першочергові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи. Допити свідків та потерпілих. Огляд місця події. Використання даних криміналістичної реєстрації, типових інформаційних систем і банків даних. Виявлення та розшук підозрюваних і краденого майна. Криміналістичні та інші експертизи. Допит підозрюваних та обвинувачених. Перевірка показань. Викриття інсценування крадіжки.

Особливості розслідування кишенькових крадіжок.

Особливості розслідування грабежів та розбійних нападів. Першочергові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи. Допити потерпілих та свідків. Огляди. Судові експертизи. Допити підозрюваних. Пред’явлення для впізнання і відтворення обстановки та обставин події. Викриття інсценування грабежів та розбоїв.

Тема 25. Методика розслідування податкових злочинів.

Криміналістична характеристика податкових злочинів. Загальне поняття про податок та податкову систему України. Зв’язок податкової злочинності з фінансовими злочинами. Способи вчинення податкових правопорушень. Характеристика податкових злочинців.

Типові слідчі ситуації та версії. Підстави для порушення кримінальних справ стосовно податкових злочинів. Методи перевірки підстав щодо порушення кримінальної справи. Першочергові та подальші слідчі дії під час провадження розслідування.

Особливості тактики провадження виїмки документів та обшуку, огляду документів, допиту. Специфіка використання спеціальних знань.

Тема 26. Методика розслідування посадових злочинів.

Криміналістична характеристика посадових злочинів. Криміналістична характеристика хабарництва та корупції. Обставини, які обтяжують їх розслідування. Особливості окремих елементів криміналістичної характеристики. Обставини, які підлягають з’ясуванню під час провадження розслідування.

Типові слідчі ситуації, версії та планування розслідування.

Першочергові та подальші слідчі дії з врахуванням слідчих ситуацій. Затримання хабарника на гарячому ( на місці злочину). Тактика окремих слідчих дій.

4. Методичні вказівки.

Криміналістика – наука про закономірності, які полягають в основі злочинної діяльності та організації розслідування злочинних правопорушень.

Структуру криміналістики складають чотири розділи, які послідовно розглядають систему теоретичних положень щодо виявлення закономірностей криміналістичної діяльності, які мають методологічне значення для розслідування злочинів, застосування тих чи інших технічних засобів для виявлення, фіксації, вилучення та дослідження слідів, а також інших доказів, організації та планування розслідування, тактики проведення окремих слідчих дій, методики розкриття окремих видів злочинів. Кожен наступний розділ базується на системі понять розглянутих в попередніх розділах, що створює цілісність та єдність між концептуальними засадами науки криміналістики.

Вивчення криміналістики слід почати з оволодіння предметом цієї навчальної дисципліни, тобто закономірностями, які мають методологічне значення. Серед таких закономірностей, наприклад, можна виділити обумовленість певних слідів застосуванням певного знаряддя злочину, що в свою чергу обумовлює спосіб вчинення злочину та визначає ступінь професіоналізму злочинця. Чітке усвідомлення факту обумовленості одних явищ, подій та вчинків іншими допоможе сформувати вірне розуміння мети і тактичних прийомів побудови окремих слідчих дій, а також визначити ту чи іншу спрямованість розслідування злочинного правопорушення.

Провадження будь-якої слідчої дії має за мету одержання доказової інформації. Одержання доказової інформації передбачає, по-перше, знання ідентифікаційних ознак слідів, які містять в собі доказову інформацію, по-друге, знання класифікаційних ознак криміналістичних слідів, по-третє, наявність навичок та вмінь застосування техніко-криміналістичних засобів щодо виявлення, фіксації, вилучення і попереднього дослідження слідів. Наприклад, знання основних прийомів фотографування допоможе при провадженні огляду місця події зафіксувати ідентифікаційні ознаки того чи іншого виявленого сліду, що, в свою чергу, надасть можливість провести класифікаційне дослідження та встановити той об’єкт, що залишив знайдений слід.

Таким чином, завдання тематичних лекційно-семінарських занять полягає в тому, що студент в своїй свідомості має сформувати теоретико-техніко-тактичний комплекс криміналістичних понять та закономірностей, який в подальшому складе підгрунтя для успішного опанування методикою розслудування окремих злочинів.

Готуючись до семінарських занять студенту перш за все необхідно звернути увагу на зміст тематичного заняття, визначити його мету та зробити добір необхідної навчальної та наукової літератури для підготовки заняття.

Аналізуючи тематичні питання до семінарського заняття, студенту слід пам’ятати про чітке, логічне та послідовне викладення відповіді на кожне питання, яке має бути відображене, в свою чергу, за певною схемою і містити в собі:

• структуру відповіді;

• концептуальні тематичні поняття;

• обгрунтування наведених понять;

• теоретичні та практичні приклади;

• висновки.

Особливу увагу слід приділити чіткому структурованому розмежуванню концептуальних засад криміналістики та формуванню єдиної цілісної системи теоретичних знань, поєднаних з практичними навичками та вміннями.