Розділ 4. Забезпечення безпеки

161. Які межі ризику відповідають припустимим значенням у професійній сфері?

а) 10^-9 — 10 ^-7;

б)10^-6— 10^-4;

в) 10^-3 — 10^-2.

162. Які існують методики кількісної оцінки ризику?

а) Технічні;

б) медичні;

в) статистичні;

г) модельні;

д) соціологічні.

163. Основні психологічні методи і способи розв'язання задач щодо зниження травматизму та нещасних випадків:

а) професійний відбір та орієнтація;

б) професійне навчання;

в) удосконалення обладнання;

г) стимуляція безпечної поведінки;

д) використання засобів захисту.

164. При наданні першої медичної допомоги постраждалому від дії електричного струму у разі вживання реанімаційних заходів найточнішим показником ефективності допомоги, який свідчить про достатнє постачання мозку киснем, є:

а) синюватий колір обличчя;

б) блідість шкіряного покрову;

в) рожевий відтінок обличчя;

г) розширювання зіниць;

д) звуження зіниць;

є) поява самостійного дихання; ж) поновлення роботи серця.

165. Назвіть послідовність заходів, спрямованих на зниження рівня ризиків нещасних випадків:

I — запобігання доступу працівників до джерела ризику (небезпечного фактора);

II — використання засобів індивідуального захисту;

3. — за можливості повиє усунення ризику (небезпечного фактора);

4. — організація роботи таким чином, щоб знизити вплив ризику (небезпечного фактора).

а) І, III, IV, II;

б) III, І, IV, II;

в) IV, Ш, І, II.

166. Укажіть послідовність методики навчання вмінню приймати правильні рішення:

А) розуміння – знання – застосування – синтез – аналіз - оцінка;

б) знання — застосування — аналіз — синтез — розуміння оцінка;

в) аналіз — синтез — знання — застосування — оцінка;

167. У магазині чоловік купив 1 літр електроліту на основі сірчаної кислоти у скляній тарі та акрилову фарбу і поклав у поліетиле­новий пакет. Коли він заходив у свою квартиру, при випадково­му ударі пакетом розбив тару із кислотою. Розлита рідина попа­ла на його одяг і ногу.

167І. Які саме дії необхідні в цьому випадку та їх послідовність?

а) Викликати «швидку допомогу»;

б) промити проточною водою протягом 15 хвилин;

в) звернутися за допомогою до сусідів;

г) опустити ногу в ємність із водою на 20 хвилин;

д) промити проточною водою протягом 5 хвилин;

є) обережно зняти шкарпетку та брюки;

ж) накласти марлеву пов'язку, змочену нашатирним спиртом;

з) ножицями вирізати ділянки одягу, на які потрапила рідина;

і) накласти марлеву пов'язку, змочену розчином питної седи, на місце опіку.

167ІІ. Які порушення мають причинно-наслідковий зв'язок з нещас­ним випадком?

а) Зберігання електроліту в скляній тарі;

б) незастосування засобів індивідуального захисту;

в) використання поліетиленового пакета для електроліту;

г) необережне поводження з кислотою.

168. * При використанні аналізу критичності встановлюють її категорії для різних видів відмов. До якої категорії відносять відмову,

що спричиняє затримки у роботі або втрату працездатності?

а)1;

6)2;

в)3;

г)4.

169. При використанні аналізу критичності встановлюють її категорії для різних видів відмов. До якої категорії відносять відмову, що призводить до додаткового незапланованого обслуговування?

а)1;

6)2;

в)3;

г)4.

170. Який аналіз вивчення ризику дозволяє встановлювати наслідки для кожного виду відмов та намічати методи їх усунення або

а) Попередній аналіз небезпеки;

б) аналіз видів відмов і наслідків;

Таблиці та кросворди

171. У багатьох країнах планети діє міжнародна авіаційна аварійна жестова сигналізація. Форма жестів, які використовуються для передачі інформації пілотам літаків і вертольотів пошуково-ря­тувальних служб, наведена на рис. 5.

Укажіть, яку інформацію, на ваш погляд, хоче повідомити піло­ту людина, що перебуває в аварійній ситуації, поставивши но­мер відповіді із табл. 1 до номера на рис. 5.

Рис. 5. Міжнародна авіаційна аварійна жєстова сигналізація

172. Для людини, яка потрапила у небезпеку, в міжнарожнш прак­тиці використовують як засіб аварійної сигналізації міжнародні кодові символи, що наведені в табл. 2. Завдання: занесіть у табл. 2 правильну відповідь умовних позначень із табл. 3.

По горизонталі:

1. Нова наука, яка розглядає концептуальні основи безпечного життя людини. 6. Сукупність чинників виробничго середовища і трудового процесу. 7. Матеріал.

По вертикалі:

2. Велика аварія чи інша подія, що призводить до трагічних наслідків. 3. Швидкий раптовий рух снігу вниз стрімкими схилами гір. 4. Комплекс чинників виробничого середовища, які впливають на тепловий баланз організму працівника. 5. Фаза водного режиму річки, що може багаторазове вторюватися в різні сезони року.

По горизонталі:

1. шкідливий фактор, який діє на людину через опорні поверхні. 2. Сти­хійне лихо. 3. Кількісна оцінка небезпеки. 4. Небезпечна подія, що стрім­ко розвивається у часі, якщо не розпочати її ліквідування негайно (про що свідчить й таке, як найпростіша для запам'ятовування і перша у переліку адреса виклику допомоги). 5. Дуже небезпечний, підступний несподіванкою своєї дії фактор. 6. Світлотехнічний показник, на який реагує око людини. 7. Нервовий механізм, за допомогою якого людина здійсшоє аналіз сигналів, що надходять.

По горионталі:

1. Одна із доньок Мари, яка несла людям застуду, відморожувала їхні кінцівки тощо. 2. Одна із доньок Мари, яка несла людям лихомакнку, тиф та інші хвороби. 3. Богиня громадської та особистої безпеки в римській міфології. 4. Одна із доньок Мари, яка відбирала у людей слух І язик. 5. Богиня снови­дінь. 6. Донька Мари, яка несла людям хворобу кісток. 7. Бог, який животво­рить світло. 8. Донька Мари, яка осліплювала людей. 9 . Бог або цар пекла, війни, кривавих бійок і всілякої біди.

По вертикалі: 1. Донька Мари, яка несла людям божевілля. 2. Донька Мари, яка несла людям хворобу шлунка та інших нутрощів. 3. Донька Мари, що несла людям хворобу серця. 4. Донька Мари, яка заражала людей коростою, віспою, обкидала чиряками і струпами. 5. Донька Мари, що несла людям пе­реляк, боязкість тощо. 6. Донька Мари, що несла людям гарячку, смерть. 7. Донька Мари, що несла людям жовчну хворобу.

176. Ребус. Поміняйте місцями малюнки у ребусі таким чином, щоб приховане в ньому слово було назвою науки, яка займається си­стематизацією складних явищ, понять (наприклад небезпек).

1. Спосіб захисту населення. 2. Радіозахисний засіб №1 аптечки АІ-2.3. Один із основних видів вживання ЦЗ. 4. Сильнодіюча отруйна речовина. 5- Скла­дова частина ІД-1. 6. Стихійне лихо. 7. Документ, що визначає порядок дій, а також основні заходи щодо організації і проведення робіт із запобігання та ліквідації НС. 8. Засіб захисту органів дихання. 9. Дія світлового випро­мінювання на людину. 10- Біологічний еквівалент рентгена. 11. Спонтанне перетворення ядра. 12. Одиниця виміру поглиненої дози випромінювання радіації. 13. Складова частина приладу ДП-5. 14. Складова частина приладу ВПХР. 15. Особа, що відповідає за належне використання захисної споруди. 16. Паста, що використовується для приготування дезрозчину. 17. Система протиепідемічних та режимно-обмежувальних заходів. 18. Отруйна речови­на. 19. Знешкодження шляхом нейтралізації ОР забруднених об'єктів. 20. Вилучення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь. 21. Вилучення заразних мікробів І нейтралізація токсинів. 22. Захисна споруда.

ПИТАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Які симптоми отруєння із вказаних, з'являються після вживання

грибів мухоморів?

1) Велике слиновиділення;

2) запоморочення;

3) марення, галюцинації;

4. порушення серцевої діяльності, що виявляється слабким пульсом;

5. болі у животі, що локалізуються у правому боці тіла й сильніше виявляються під час кашлю, при різкіх рухах і ходінні.

2. У чому полягає невідкладна допомога постраждалому при отруєнні

грибами мухоморами?

1) Терміново промити шлунок (міцним напаром чаю);

2) дати тільки сольове проносне (англійська сіль — сірчанокисла

магнезія, глауберова сіль);

3) дати адсорбент (активоване вугілля);

4) дати велику кількість рідини;

5) обмежити вживання рідини;

6) укласти в ліжко та зігріти;

7) укласти у ліжко та прикласти до голови холод;

8) терміново госпіталізувати.

3. У яких випадках треба негайно приступити до проведення штучного дихання й непрямого масажу серця постраждалого?

1) Якщо постраждалий втратив свідомість, у нього відсутні ди­хання, пульс;

2) Якщо постраждалий перебуває в непритомному стані із збереженим диханням;

3) Якщо шкіра постраждалого має синюшний відтінок;

4) Якщо зіниці постраждалого розширені.

4. Штучне дихання у дорослих здійснюють іа частотою:

1) 3—4 рази за хвилину;

2) 10—12 разів за хвилину;

3. 18—20 разів за хвилину;

4. 24—25 разів за хвилину.

5. Марлю або тканину накладають на рот потерпілого під час проведення штучного дихання з метою:

1) запобігання можливого зараження потерпілого чи від самого потерпілого;

2. досягнення більш рівномірного надходження повітря до легень потерпілого;

3. уповільнення процесу регургітації шлунка;

4. запобігання можливого зараження та досягнення більш рівномірного надходження повітря в легені потерпілого.

6. Потерпілому підкладають валик під лопатки і максимально закидають голову назад перед проведенням штучного дихання з метою:

1) забезпечення прохідності дихальних шляхів потерпілого;

2) створення найбільшої зручності для реаніматора;

3. кращого забезпечення мозку кров'ю;

4. лише в такому положенні можна проводити штучне дихання.

7. Якими є дії того, хто проводить непрямий масаж серця потерпілому?

1) Розташуватися вздовж тіла постраждалого, нахилившись, зробити два швидких енергійних вдихання;

2) розташуватися збоку від постраждалого і, нахилившись, зробити два швидких енергійних вдування;

3) розташуватися збоку від постраждалого і, нахилившись, зро­бити швидке енергійне вдування;

4) розігнутися, залишаючись з того самого боку від достражда-лого, долоню однієї руки покласти на нижню половину грудини, відступивши на два пальці вище від її нижнього краю, а пальці підняти;

5) долоню іншої руки покласти зверху першої поперек або вздовж натискати грудину, допомагаючи нахилом свого тулуба;

6) руки при натисканні на грудину зігнені в ліктьових суглобах;

7) руки при натисканні на грудину випростані у ліктьових сугло­бах;

8) натискати на грудину слід повільно і обережно;

9) натискати на грудину слід різкими поштовхами, так щоб змі­щати грудину на 4—5 см.

8. Якими мають бути тривалість натискання та інтервал між натисканнями при проведенні непрямого масажу серця?

1) Тривалість — 1 секунда, інтервал — 1 секунда;

2) тривалість — 0,5 секунди, інтервал — 0,5 секунди;

3. тривалість — 1 секунда, інтервал — 2 секунди;

4. тривалість — 2 секунди, інтервал — 1 секунда.

9. Скільки треба зробити натискань і вдувань за хвилину при проведенні непрямого масажу серця?

1. Не менше 15 натискань і 30 вдувань;

2. Не менше 30 натискань і 30 вдувань;

3. Нe менше 60 натискань і 12 вдувань; не менше 60 натискань і 30 вдувань.

10. Непрямий масаж серця у дорослих проводять з частотою:

1) 50-60 разів за хвилину;

2. 20—30 разів за хвилину;

3. 80—100 разів за хвилину;

4. 10—20 разів за хвилину;

5. 60—80 разів за хвилину.

11. Для забезпечення прохідності дихальних шляхів під час проведення штучного дихання необхідно:

1) підкласти валик під лопатки і закинути голову потерпілого

2. підкласти валик під лопатки;

3. підняти ноги під кутом приблизно 45^о

4. закинути голову потерпілого максимально назад;

5. підкласти валик під голову потерпілого і нагнути його голову

6. максимально вперед.

12. Непрямий масаж серця у дітей віком 1—2 роки проводять із частотою:

1) 50 разів за хвилину;

2) 20 разів за хвилину;

3)100 разів за хвилину;

4) 10 разів за хвилину.

13. Непрямий масаж серця у дорослих середньої статури проводять із такою силою, щоб грудна клітка прогиналася в середньому:

1) 1 см;

2) 3 см;

3) 5 см;

4) 7 см.

14. При виконанні непрямого масажу серця руки накладають на:

1) верхню третину грудної клітки (на грудину);

2) на нижню третину грудини, відступивши на два пальці вище від її нижнього краю;

3) посередині грудної клітки (на грудину);

4. на лівий бік грудної клітки (на ребра);

5. на правий бік грудної клітки ( на ребра).

15. У яких випадках спроби оживлення постраждалого після зупинки серця можуть бути ефективними?

1) Коли з моменту зупинки серця минуло не більше 2 хвилин;

2) коли з моменту зупинки серця минуло не більше 3 хвилин;

3) коли з моменту зупинки серця минуло не більше 4—5 хвилин;

4) коли з моменту зупинки серця минуло не більше 10 хвилин.

16. У разі, якщо реанімаційні заходи виконують двоє і більше людей, рекомендується робити:

1) вдих і 5 натискань на грудну клітку;

2. вдихи і 10 натискань на грудну клітку;

3. вдих і 10 натискань на грудну клітку;

4. вдих і 10 натискань на грудну клітку;

5. натискання на грудну клітку та 5 вдихів.

17. У разі, якщо реанімаційні заходи виконує одна людина, рекомендується робити:

1) 3 вдихи та 5 натискань на грудну клітку;

2) 2 вдихи та 10 натискань на грудну клітку;

3) вдих і 10 натискань на грудну клітку;

4. 2 вдихи та 5 натискань на грудну клітку;

5. натиск на грудну клітку та 5 вдихів.

18. Під час проведення непрямого масажу серця наявність пульсу в потерпілого:

1) не контролюється;

2) контролюється через кожні 30 секунд;

3) контролюється через кожні 2 хвилини;

4. контролюється за шкірними покривами, коли вони набувають рожевого кольору;

5. контролюється через 5 хвилин.

19. Які ознаки артеріальної кровотечі?

1) Кров точиться по усій поверхні рани, витікаючи повільно по краплях;

2) яскраво-червона кров виливається пульсуючим струменем у такт із скороченнями серцевого м'яза, а іноді б'є фонтанчиком;

3) кров витікає повільно рівним струменем, має темно-вишневий колір.

20. Які ознаки венозної кровотечі?

1. Кров точиться по всій поверхні рани, витікаючи повільно по краплях;

2. яскраво-червона кров виливається пульсуючим струменем у такт із скороченнями серцевого м'яза) а іноді б'є фонтанчиком;

3) кров витікає повільно рівним струменем, має темно-вишне­вий колір.

21. Які ознаки капілярної кровотечі?

1) Кров точиться по всій поерхні рани, витікаючи повільно по краплях.

2. Яскраво-червона кров виливається пульсуючим струменем (у такт із скороченнями серцевого м'яза), а іноді б'є фонтанчиком;

3. кров витікає повільно рівним струменем, має темно-вишневий колір.

22. У якому разі для зупинки кровотечі на рану потрібно накласти тугу стискаючу пов'язку та підвести частину тіла, що кровоточить:

1)При капілярній кровотечі;

2. при незначній венозній кровотечі;

3. при великій кровотечі з пораненої кінцівки.

23. Артеріальну кровотечу можна зупинити:

1) дакладанням джгута або закрутки;

2) дакладанням щільної пов'язки;

3) пальцевим тиском;

4) максимальним згинанням кінцівки.

24. Для накладення закрутки при зупинці артеріальної кровотечі можна користуватися:

1) дротом;

2) ременем;

3) краваткою;

4) мотузкою;

5) тканиною;

6) шнурком.

25. Що потрібно зробити при кровотечі з носа?

1) Постраждалого укласти;

2) постраждалого усадити;

3) злегка нахилити голову назад;

4) злегка нахилити голову вперед;

5) розстібнути комір;

6) покласти на перенісся холодну примочку;

7) ввести у ніс шматок вати або марлі, змоченої 3%-ним розчи­ном перекису водню; (в) стиснути пальцями крила носа не більше ніж на 4—5 хви

26. У чому полягає перша допомога при забитті?

1) Прикладення зігріваючого компресу;

2) прикладення «холоду»;

3) накладення тугої пов'язки;

4. накладення шини;

5. змазування забитого місця йодом.

27. Які характерні ознаки вивиху кінцівки?

1) Різкий біль у момент вивиху надалі поступово зменшується;

2) різкий біль у момент вивиху надалі не зменшується;

3) неможливість рухів у суглобі;

4) обмеженість рухів у суглобі;

5) неприродне положення суглоба;

6) припухлість.

28. Що треба зробити при переломі стегнової кістки?

1) Укріпити хвору ногу шиною із зовнішнього боку так, щоб один кінець шини доходив до пахви, а інший досягав п'ятки;

2. укріпити хвору ногу шиною із зовнішнього боку так, щоб один кінець шини доходив до , а інший досягав п ятки;

3. іншу шину накласти на внутрішній бік пошкодженої ноги від

4. промежини до п'ятки;

5. іншу шину накласти на внутрішній бік пошкодженої ноги від

6. промежини до коліна.

29. Яким чином слід надати першу допомогу постраждалому при

травмі голови?

1) укласти на спину;

2. усадити;

3. підкласти під голову м'який валик з одягу;

4) зафіксувати голову з двох боків м'якими валиками;

5) накласти тугу пов'язку;

6) покласти грілку;

7) покласти «холод»;

8) забезпечити повний спокій до прибуття лікаря.

30. Які із вказаних засобів діагностики та доглядання мають входити до домашньої аптечки?

1) Термометр медичний;

2) зонд шлунковий;

3) шприци та голки одноразові;

4) стетофенендоскоп;

5) англійська булавка;

6) банки медичні;

7) лінійка;

8) ножиці з довгими браншами;

9) швацькі голки та нитки;

10) ніж.

31. У чому полягає перша допомога при невеликих за площею термічних й електричних опіках першого або другого ступеня?

1) поливати уражені ділянки тіла струменем холодної води або обкласти снігом на 15—20 хвилин;

2. змазати обпечені ділянки шкіри маззю, жиром, маслом або присипати обпечені ділянки шкіри питною содою або крохмалем;

3. розкрити пухирці; розрізати ножицями й обережно зняти одяг з обпеченої ді­лянки;

4. накласти на обпечені ділянки шкіри стерильну пов'язку.

5. розрізати ножицями й обережно зняти одяг з обпеченої ділянки;

6. накласти на обпечені ділянки шкіри стерильну пов’язку.

32. Як треба діяти при хімічних опіках?

1) Пошкоджене місце відразу ж промивати великою кількістю теплої води протягом 15—20 хвилин;

2) пошкоджене місце відразу ж промивати великою кількістю холодної води протягом 15—20 хвилин;

3) якщо кислота або луг попали на шкіру через одяг, то спочатку потрібно змити їх водою з одягу, потім обережно зняти його з постраждалого, після чого промити шкіру;

4) якщо кислота або луг попали на шкіру через одяг, то спочатку треба його зняти, а потім промити шкіру.

33. Які примочки після промивання великою кількістю холодної води потрібно робити при опіку шкіри кислотою?

1) Розчином борної, оцтової або лимонної кислоти (1 чайна лож­ка кислоти на склянку води);

2) розчином питної соди (1 чайна ложка соди на склянку води).

34. Які примочки після промивання великою кількістю холодної води потрібно робити при опіку шкіри лугом?

1) Розчином борної, оцтової або лимонної кислоти (1 чайна лож­ка кислоти на склянку води);

2) розчином питної соди (1 чайна ложка соди на склянку води).

35. Як слід діяти у разі попадання в стравохід лугу або кислоти?

1. Промити шлунок водою, викликаючи блювоту;

2. дати випити постраждалому не більше трьох склянок води;

3) дати випити постраждалому не менше трьох літрів води;

4) дати випити постраждалому молоко або розпущені у воді яєчні білки (1—2 штуки на літр холодної води).

36. При глибоких термічних опіках (III—IV ст.) перша допомога постраждалому складається з таких дій:

1) промити обпечені ділянки тіла водою;

2) помастити обпечені ділянки тіла олією;

3) накласти асептичну пов'язку.

37. Що є найважливішим при наданні першої допомоги при відмороженні?

1) Якнайшвидше зігріти переохолоджені ділянки тіла;

2) не допустити швидкого зігрівання переохолоджених ділянок

тіла;

3) застосувати розтирання уражених ділянок тіла шматками вати, змоченими у спирті чи горілці або чистими руками, що змочені мильною водою;

4. застосувати сухе розтирання шматком сухої м'якої тканини

5. до почервоніння шкіри та накладання сухої зігріваючої пов'язки;

6. якщо потерпілий не може сам дихати, зробити штучне дихання, не менше 2—5 разів за хвилину.

38. Перша долікарська допомога при відмороженні полягає у:

1) розтиранні відморожених ділянок тіла снігом;

2) розтиранні відморожених ділянок тіла руками;

3) розтиранні відморожених ділянок тіла вовняною тканиною, спиртом.

4) гарячій місцевій ванні;

5) місцевій ванні температурою 17—18 °С, поступово доведеної до 36—37.

39. Як можна видалити смітинку, що потрапила в око?

1) Промити око струменем води, направленим від внутрішнього кута ока (від носа) до зовнішнього (до скроні);

2) промити око струменем води, направленим від зовнішнього кутка ока (від скроні) до внутрішнього (до носа);

3) вивернути повіку і видалити смітинку чистою вологою ват­кою або чистою носовою хусткою;

4) енергійно потерти око.

40. Травматичний токсикоз виникає внаслідок:

1. тяжкої травми живота;

2. перелому хребта;

3) тривалого здавлювання м'яких тканин;

4. закритого ушкодження грудної клітки;

5. переливання несумісної крові.

41. У разі синдрому тривалого здавлювання необхідно провести:

1. іммобілізацію кінцівки;

2. накладання джгута або закрутки;

3) іммобілізацію кінцівки, накладання джгута або закрутки;

4. розтирання кінцівки;

5. розтирання кінцівки, іммобілізацію кінцівки.

42. При електротравмі можуть спостерігатися:

1) судомне скорочення м'язів;

2) Набряк

3) Опіки

4) втрата свідомості;

5) порушення серцевої діяльності та дихання;

6) лихоманка.

43. Що слід зробити при судомах у м'язах литки під час плавання?

1) Зігнути ногу в коліні, притиснути ступню руками до тильного боку стегна;

2) витягти ногу і потягнути на себе пальці;

3) кілька разів інтенсивно зігнути ногу в коліні й випрямити її.

44. Що слід зробити при судомах м'яза стегна під час плавання?

1) Зігнути ногу в коліні, притиснути ступню руками до тильно­го боку стегна;

2. зігнути ногу в коліні й потягнути на себе пальці;

3. кілька разів інтенсивно зігнути ногу в коліні й випрямити її.

45. Визначте правильні дії першої допомоги та їхню послідовність при утопленні:

1. видалити воду з дихальних шляхів постраждалого. З цією метою укласти його на спину і почати натискати руками на грудну клітку;

2. якщо у постраждалого немає пульсу на сонних артеріях і розширені зіниці, необхідно відразу ж почати робити зовнішній масаж серця;

3) видалити воду з дихальних шляхів постраждалого. З цією метою укласти його животом униз на зігнене коліно так, щоб на нього спиралася нижня частина грудної клітки, та енергій­ним натисненням (кілька разів) на спину допомогти видаленню води;

4) післч припинення витікання води постраждалого треба укласти на спину, очистити порожнину рота і приступити до проведення штучного дихання.

46. Ваші дії при отруєнні грибами:

1) промити шлунок;

2) викликати блювоту;

3) дати активоване вугілля;

4) поставити очисну клізму;

5) напоїти молоком.

47. При укусах безпритульних тварин слід:

1) промити рану водою;

2) обробити краї рани йодом;

3) накласти асептичну пов'язку;

4) іммобілізувати кінцівку; .

5) звернутися до лікаря або викликати «швидку допомогу»

48. За якими ознаками можна встановити тепловий удар у постраждалого?

1) Погіршення самопочуття.

2) потьмарення свідомості аж до повної втрати;

3) поява слабості;

4) сухість у роті;

5) відчуття великого жару, почервоніння шкіри;

6) рясне потовиділення (піт стікає краплями);

7) прискорене серцебиття, задишка;

8) пульсація та важкість у скронях;

9) запаморочення, головний біль;

10) нудота, іноді блювота.

49. У чому полягає перша допомога постраждалому при тепловому a6o сонячному ударі?

1) Якнайшвидше перенести у прохолодне місце;

2) укласти на спину, підклавши під голову валик з одягу;

3) укласти на спину так, щоб голова була нижче тулуба;

4) зняти або розстібнути одяг;

5) змочити голову і груди холодною водою;

6) покласти холодні примочки або лід на голову, у підключини, підколінні, пахові ділянки, де 30середжено багато судин;

7) покласти холодні примочки або лід на голову, гарячий комп­рес на ступні.

50. Перша допомога постраждалому при знепритомленні складається з таких дій:

1) розстібнути одяг;

2) збризнути обличчя водою;

3) покласти так, щоб голова була вище тулуба;

4) покласти «холод» на голову;

5) дати понюхати нашатирний спирт;

6) покласти так, щоб голова була нижче тулуба.

51. Як звільнитися від кліща?

1) Змастити кліща і шкіру олією.

2. різко зірвати кліща зі шкіри;

3. зробити з нитки петлю і, розхитуючи кліща, зняти його пет-

4. змастити кліща і шкіру спиртом.

52. У чому полягає перша допомога постраждалому при харчових отруєннях?

1) Промивають шлунок. Дають випити 3—4 склянки води або рожевого розчину марганцевокислого калію, щоб викликати блювоту;

2) промивання повторюють кілька разів;

3) потім дають активоване вугілля;

4) потім дають випити тепле молоко з питною содою;

5) після цього постраждалого потрібно напоїти теплим чаєм;

6) до прибуття лікаря укласти постраждалого, змочити лоб і груди холодною водою, прикласти лід до голови;

7) до прибуття лікаря укласти постраждалого, укривши тепліше.

53. При отруєнні через органи дихання необхідно:

1. винести потерпілого на свіже повітря, розстібпути одяг та при необхідності вжити реанімаційні заходи;

2. винести потерпілого на свіже повітря, розстібнути одяг та при необхідності вжити реанімаційні заходи, потім напоїти гарячим;

3. винести потерпілого на свіже повітря, розстібнути одяг та при необхідності вжити реанімаційні заходи, потім напоїти гарячим солодким чаєм чи кавою, вкрити та не дати заснути.

54. При ураженні блискавкою необхідно:

1) прикопати ураженого блискавкою в землі;

2) нанести передкардіальний удар і приступити до серцево-леге­невої реанімації;

3) покласти «холод» на голову;

4) викликати (або доручити це кому-небудь) «швидку допомогу»;

5) покласти потерпілого долілиць і чекати прибуття лікарів.

55. При термічному опіку уражене місце з пухирцями можна змастити та накласти стерильну пов'язку із:

1) соняшниковою олісю;

2) будь-яким жиром;

3. спиртом;

4. розчином оцту;

5. розчином кухоної солі або питної соди.

56. При хімічному опіку (лугом) уражене місце:

1. не промивають, тільки накладають стерильну пов'язку;

2. промивають тільки у воді;

3) промивають у воді та дуже слабим розчином борної, оцтової або лимонної кислоти;

4) промивають у воді та дуже слабим розчином питної соди.

57. При хімічному опіку (кислотою) уражене місце:

1) не промивають, тільки накладають стерильну пов'язку;

3) промивають тільки у воді;

4) промивають у воді та дуже слабким розчином борної, оцтової, або лимонної кислоти;

5) промивають у воді та дуже слабким розчином питної соди.

58. Активоване вугілля при отруєнні через кишково-шлунковий тракт потерпілому дають:

1) до промивання шлунка — 2 таблетки на 10 кг маси тіла;

2) відразу після промивання шлунка — 1 таблетку на 10 кг маси

3. наступного дня — 2 таблетки на 10 кг маси тіла;

4. через 3 години після промивання шлунка — 3 таблетки на 10 кг маси тіла;

5. не рекомендується.

59. Для чого використовується борна кислота в домашній аптечці?

1) Приготування розчинів для промивання очей та шкіри, полоскання рота при опіках лугами, примочок на очі у разі опіку їх вольтовою дугою;

2) зупинки кровотечі іа носа, невеликих ран і дряпин;

3) приготування розчинів для промивання очей та шкіри, полоскання рота у разі опіків кислотою.

60. Для чого використовується питна сода в домашній аптечці?

1) Приготування розчинів для промивання очей та шкіри, по­лоскання рота при опіках лугами, примочок на очі у разі опіку їх вольтовою дугою;

2) зупинки кровотечі із носа, невеликих ран і дряпин;

3) приготування розчинів для промивання очей та шкіри, по­лоскання рота у разі опіків кислотою.

61. Для чого використовується розчин перекису водню в домашній

аптечці?

1) Приготування розчинів для промивання очей шкіри, полоскання рота при опіках лугами;

2) зупинки кровотечі із носа, невеликих ран і дряпин;

3) для приготування розчинів для промивання очей, шкіри, полоскання рота у разі опіків кислотою.

62. Би заблукали у лісі й відчуваєте нестерпний голод. Як визначити, чи придатні лісові рослини та ягоди до споживання?

1) Сробувати їсти те, чим харчуються птахи;

2. їсти всі ягоди, за винятком яскраво-червоних;

3. покласти до рота кілька незнайомих ягід або невелику кількість рослин і рюозжувавши їх почекати 5-10 хвилин

63. Пересуваючись по тонкому льоду озера, ви несподівано потрапили в холодну воду. Що ви зробите після того, як дістанетесь берега?

1) Скинете мокрий одяг та стрибатимете, поки не зігрієтесь;

2. деякий час кататиметесь по снігу в мокрому одязі;

3. стрибатимете в мокрому одязі.

64. Ви перебуваєте у засушливій місцевості не менш двох діб, із собою є фляга з водою. Як слід використовувати воду?

1. Пити одноразово приблизно по чашці на день;

2. одноразово загасити спрагу половиною вмісту фляги;

3) полоскати рота водою тільки при великій спразі, проковтнув­ши не більше 1—2 ковтків;

4) пити часто по ковтку.

65. Щоб уберегтися, потрапивши у натовп, слід:

1) рухатися у тому ж напряму і з такою самою швидкістю, як усі;

2) триматися найближче достін, не пропускаючи тих, хтопозаду;

3) зігнути руки у ліктях і притиснути їх до тулуба;

4) тримати руки у кишенях.

66. Під час грози ви опинилися на відкритому місці, слід сховатися від можливого ураження блискавкою:

1. під деревом;

2. під кущем;

3) У яру; - .

4) у річці.

67. На якій відстані від газових приладів можна встановлювати меблі та інші вироби (предмети) з горючих матеріалів?

1) не ближче 0,1 м;

2) не ближче 0,2 м;

3. не ближче 0,4 м;

4. не ближче 0,8 м.

68. З якого боку рекомендується підпливати до потопаючого?

1) Ззаду;

2. з правого боку;

3. з лівого боку.

69. Як потрібно буксувати потопаючого до берега?

1) Захопити за голову;

2) захопити за плечі;

3) захопити під руки;

4) тягнути за ноги;

5) тягнути за волосся.

70. Які з перелічених знезаражуючих засобів мають бути у домашній аптечці?

1) настойка йоду;

2) спирт етиловий;

3) натрій хлористий;

4) розчин бриліантової зелені;

5) борна кислота;

6) соляна кислота;

7) сода каустична.

71. Які з перелічених засобів мають бути у домашній аптечці для долікарняної допомоги при шлунково-кишкових захворюваннях?

1) Сірчанокислий магній (англійська сіль);

2) вугілля активоване (карболен);

3) вазелінове масло;

4) питна (двовуглекисла) сода;

5. розчин перекису водню;

6. димедрол;

7. кислота борна.

72. Що ви маєте робити при переохолодженні (замерзанні) людини?

1) Якнайшвидше доставити потерпілого у тепле приміщення;

2) розтерти його снігом або рукавичкою прямо на місці знахо-

3) роздягнути та покласти у ванну з теплою водою (38—40 °С);

4) не роздягаючи, покласти у ванну з теплою водою (37—38 °С);

5) роздягнути та покласти у ванну з гарячою водою (47—55 °С);

6) обережно розтерти шкіру м'якими мочалками для відновлення судинного тонусу;

7) накрити потерпілого ковдрою, на яку зверху покласти грілки;

8) розмістити біля гарячих печей або батарей центрального опалення;

9) якщо потерпілий не може сам дихати, зробити штучне дихан­ня не менше 12 разів за хвилину;

10) якщо потерпілий не може сам дихати, зробити штучне ди­хання не менше 2—5 разів за хвилину.

73. Що ви маєте робити при відмороженнях І ступеня у людини?

1) Зігрівання, вологе або сухе розтирання відмороженої ділянки у теплому приміщенні;

2) розтирання відмороженої ділянки снігом або рукавичкою прямо на місці знаходження;

3) використати шотландську ванну: у одній ємності налита вода кімнатної температури, в іншій — нагріта до 37 °С;

4) застосувати розтирання відмороженої ділянки шматками вати, змоченими у спирті чи горілці або чистими руками, змоче-ідлми мильною водою;

5) застосувати сухе розтирання шматком сухої м'якої тканини до почервоніння шкіри и накласти суху зігріваючу пов'язку;

6) якщо потерпілий не може сам дихати, зробити штучне дихан­ня не менше 2—5 разів за хвилину.

74. Як визначити вид утоплення, якщо легені потерпілого не наповнилися водою?

1) Мокре;

2) сухе;

3. загальне;

4. місцеве.

75. Які перші ознаки переохолодження організму?

1) Відчуття ознобу;

2) сповільнення пульсу до 65—37 ударів за хвилину;

3) сповільнення пульсу до 50—20 ударів за хвилину;

4) «гусяча шкіра»;

5) синюшний відтінок шкіри;

6) жах і стурбованість постраждалого;

7) байдужість постраждалого до навколишнього;

8) зниження температури тіла до 32—30 °С;

9) зниження температури тіла до 18—22 °С.

76. Ви заблукали літом у лісі. Як ви визначити сторони горизонту без компасу й карти?

1. За кроною дерев, які звичайно розвиваються у той бік, де більше простору;

2. за річними кільцями на стовбурах дерев, які залежать від фізіологічних особливостей їхнього росту, рельєфу місцевості тощо;

3) за світловим відтінком кори кількох поодиноких дерев та інтенсивності покриття їх мохом;

4) за розташуванням мурашників навколо пеньків, кущів тощо;

5) за інтенсивністю покриття мохом пеньків, каменів, скель;

6) за схилом яру;

7) за густиною трави, що росте навколо дерев;

8) за кількістю дерев у лісі;

9) за формою галявин;

10)за комплексом природних ознак місцевості.

77. Ефективність евакуації людей у разі виникнення пожежі визначається:

1) шириною та кількістю евакуаційних виходів;

2) підготовкою людей до евакуації;

3) часом, за який люди покинуть приміщення;

4) кількістю людей у приміщенні;

5) видом пожежі;

6) негативним психоемоційним станом людей;

7) концентрацією чадного газу в приміщенні.

78. Як ви будете себе поводити, якщо опинилися заручником терористів?

1) Сидіти тихо, не вставаючи без дозволу;

2) не будете привертати до себе уваги;

3) спробуєте втекти самостійно;

4) не будете вести активної розмови між заручниками;

5) будете закликати всіх до непокори;

6) не будете дивитися у бік терористів.

79. Як ви будете себе поводити, якщо раптово розпочався землетрус і вийти із квартири неможливо?

1) Займете місце у дверному пройомі чи біля віконного прорізу;

2) як тільки ушухнуть перші поштовхи землетрусу, швидко ви­йдете на вулицю, не користуючись при цьому ліфтом;

3) заберетися під стіл чи ліжко;

4. будете бігати, кричати та кликати на допомогу;

5. поспішите до сходів чи ліфту;

6. будете стрибати з вікна.

80. Якщо ураган застигне на відкритій місцевості, що ви маєте заподіяти?

1) Сховатися у канаві, ямі чи яру;

2) лягти на дно будь-якого заглиблення і щільно притулитеся до землі;

3. шукати будь-яку будівлю, щоб сховатися;

4. сховатися під деревом, що окремо стоїть;

5. бігти в напрямку населеного пункту.

81. Якщо ураган застигне у квартирі, що ви маєте заподіяти?

1) Відійти від вікон і встанете впритул до простінку;

2) сховатися у підвал або внутрішні приміщення будинку;

3. вийти на вулицю одразу ж після послаблення вітру;

4. вийти на вулицю і сховатися під високим парканом;

5. вийти на вулицю і сховатися під деревом, що окремо стоїть.

82. Пересуваючись автомобілем, ви зненацька потрапили у хуртовину, що маєте заподіяти?

1) Намагатися подолати снігові замети;

2) зупинитися, повністю закривши жалюзі машини та вкривши двигун із боку радіатора;

3) встановити автомобіль двигуном у навітряний бік;

4)періодично виходити із автомобіля і розгрібати сніг, щоб не залишити автомобіль і спробувати дістатися до населеного пункту;

5. розташуватися поблизу опор ліній електропередач як орієнтирів для рятівників.

83. Які з перелічених дій ви маєте виконати після оповіщення про проходження зсуву районом вашого мешкання?

1) Залишити приміщення, вимкнувши світло й електроприлади та перекривши газові крани;

2) залишитися у приміщенні та сховатися під ліжко;

3) при можливості взяти участь у локалізації осередків виникнення пожеж та огородженні небезпечних ділянок;

4) діяти за вказівкою органів управління з питань надзвичай­них ситуацій і цивільного захисту населення.

84. Які з перелічених дій ви маєте виконати, якщо опинилися у зоні сходження лавини?

1. Сховатися у машині й чекати, поки вас засипить сніг;

2. сховатися у машині й ввімкнути двигун, щоб не замерзнути;

3) звільнитися від речей, прийняти горизонтальне положення і робити плавальні рухи, щоб утриматися на поверхні;

4) при зануренні у сніг підтягнути коліна до живота, закривши ніс і рот рукавичкою, шарфом або коміром, і чекати припинення руxy лавини;

5) по можливості рухатися вверх;

6. кликати на допомогу;

7. заснути та очикувати допомоги.

85. Ви перебуваєте у районі сходження лавин. Що маєте діяти?

1) Керуватися попередженнями протилавинної служби;

2) знати лавинонебезпечні напрямки і позначені лавинонебез­печні ділянки на місцевості, де ви проживаєте;

3) при необхідності переходити лавинонебезпечні ділянки (гір­ські схили крутосхилом від 30 до 40°) вранці, поки повітря не прогрілося;

4) при необхідності переходити лавинонебезпечні ділянки (гір­ські схили крутосхилом від 30 до 40°) у другій половині дня;

5) не переходити лавинонебезпечні ділянки після великого сні­гопаду, під час або після великої завірюхи;

6) переходити лавинонебезпечні ділянки (гірські схили круто­схилом від 30° до 40') тільки вночі, коли добова температура по­вітря найменша.

86. Які заходи з перелічених маєте вжити у разі розтягування зв'я­зок?

1) Надати спокою ушкодженому суглобу;

2) потерпілого покласти, прикладати до болючого місця «хо­лод»;

3. потерпілого покласти, зігрівати болюче місце грілкою;

4. потерпілого покласти, прикладати до болючого місця тканину, змочену теплою водою;

5. розтирати руками або тканиною ушкоджений суглоб, доки біль не вчухне;

6) через 1,5—2 години, якщо біль вчухне, пошкоджений суглоб туго забинтувати.

87. Як ви маєте допомогти людині при невеликих за площею терміч­них опіках І ступеня у разі забруднення поверхні опіку та шкіри?

1) Обмити їх за допомогою серветки або стерильного бинта те­плою мильною водою;

2) протерти 0,5% розчином нашатирного спирту та осушити сте­рильною серветкою;

3)протерти 70 або 40% спиртом та накласти на ділянку опіку стерильну або спиртову пов'язку;

4. обробити поверхню опіку т» шкіру йодом;

5. протерти поверхню опіку та шкіру 3% розчином перекису водню.

88 Як ви маєте допомогти людині при невеликих за площею терміч­них опіках II ступеня?

1) Для зняття болю поверхню опіку покрити марлевою стериль­ною серветкою і рясно змочити 1% розчином новокаїну;

2) для зняття болю поверхню опіку покрити марлевою стериль­ною серветкою і застосувати «холоде;

3) шкіру навколо опіку обробити за допомогою марлевої сервет­ки 0,5% розчином нашатирного спирту;

4) стерильними ватними або марлевими кульками обпечену по­верхню шкіри разом із пухирцями обробити 70 або 40% спиртом та осушити стерильними серветками;

5) зробити пов'язку із стрептоміцинової, синтоміцинової або сульфідинової емульсії або масляно-бальзамічної емульсії Вишневського;

6. розкрити пухирці й присипати уражене місце стрептоцидо-

7. вою пудрою із розрахунку ОД—0,2 г на 15—20 см² площі опіку;

8. розкрити пухирці і зробити пов'язку з 3—4 шарів марлі, яку

9. змочити 3% розчином марганцевокислого калію.

89. Якими мають бути ваші дії при сонячних опіках?

1) Змастити шкіру вазеліном або зволожуючим живильним кре­мом;

2. розкрити пухирці й присипати уражене місце стрептоцидовою пудрою із розрахунку 0,1—0,2 г на 15—20 см² площі опіку;

3. розкрити пухирці й зробити пов'язку з 3 — 4 шарів марлі, яку змочити 3% розчином марганцевокислого калію;

4) на місце з пухирцями накласти компрес із 0,1% розчину марганцевокислого калію.

90. Як слід надати першу допомогу при опіках кислотами?

1) Негайно після опіку ретельно промити уражене місце водою;

2) негайно після опіку ретельно промити уражене місце 3% роз­чином марганцевокислого калію;

3) нейтралізувати уражене місце 2% розчином двовуглекислої соди, рясно поливаючи його;

4) на місце опіку накласти суху пов'язку;

5) на місце опіку накласти пов'язку, змочену рослинною олією.

91. Як слід надати першу допомогу при спалахуванні одягу?

1) Негайно облити постраждалого холодною водою або накину­ти на нього м'яку тканину;

2) після погашення вогню обережно розрізати одяг і зняти його з потерпілого;

3) після погашення вогню ні в якому разі не знімати з потерпіло­го одяг;

4) для зменшення болю поверхню опіку покрити марлевою сте­рильною серветкою і рясно змочити 1% розчином новокаїну;

5. шкіру навколо опіку обробити за допомогою марлевої серветки 0,5% розчином нашатирного спирту;

6. стерильними ватними або марлевими тампонами обпечену поверхню шкіри разом із пухирцями обробити 70 або 40% спиртом та осушити стерильними серветками;

7. зробити пов'язку із стрептоміцинової, синтоміцинової чи сульфідинової емульсії або масляно-бальзамічної емульсії Вишневського;

8. розкрити пухирці і присипати уражене місце стрептоцидовою пудрою Із розрахунку ОД—0,2 г на 15—20 см² площі опіку.

92. Ваші дії у разі підйому води на вулиці через раптовий прорив греблі?

1) Узявши необхідні документи та речі, ви залишаєте картиру, якщо вона розташована на нижньому поверсі, та піднімаєтеся на верхні поверхи;

2) чекаєте рятівників удома;

3) у разі перебування на вулиці займаєте підвищені місця або

дерева;

4) у разі перебування на вулиці використовуєте різного роду плавальні засоби або будуєте їх із колод, дощок тощо.

93. Людина виконувала важку фізичну роботу за умов високої температури та вологості повітря і відчула посилення дихання та серцебиття, запаморочення, сонливість, почервоніла. Чим ви можете їй зарадити?

1) Перенесете у холодне місце з доступом свіжого повітря;

2) розтібнете комірець або роздягнете до пояса;

3) вкриєте ковдрою;

4) покладете так, щоб нижні кінцівки були піднесені, а голова

5) дасте випити холодної води;

6. дасте випити гарячого чаю або кави;

7. на голову накладете тугу пов'язку;

8) на голову, ділянку серця, ноги покладете льод або змочений у холодній воді рушник.

94. Які ознаки мокрого утеплення відразу після підняття потерпілого на поверхню води; якщо його врятують одразу після занурення під воду?

1) Спостерігається загальмований або збуджений стан;

2) шкірні покриви і губи бліді;

3) дихання супроводжується кашлем;

4) пульс прискорений;

5) верхній відділ живота здутий;

6) не реагує на подразнення.

95. Що є найкращим природним фізіологічним транквілізатором, який використовують не лише для боротьби з депресією, а і для пом'якшення стресів і зняття надмірного збудження, що посилює виділення гормонів щастя та ейфорії — ендорфінів?

1) Напружені фізичні вправи;

2) біг;

3) аеробіка;

4) сон.

96. Що у стосунках між людьми повертається до нас, як свійські голуби, і є вибухонебезпечною іскрою?

1)Критика;

2)гумор;

3. посмішка;

4. любов.

97. Що у стосунках між людьми збагачує тих, хто її дарує? Вона є відпочинком для стомлених, світлом для зневірених, сонячним променем для засмучених.

1) Усмішка;

2. критика;

3. стерпність;

4. товариськість.

98. Зважаючи на те, що за результатами досліджень Нью-Йорської телефонної компанії у 500 діалогах особистий іменник «я» повторювався 3 990 разів, що, на вашу думку, цікавить людину понад усе?

1) Привітність з усіма;

2) потяг до дій;

3) власне ім'я;

4. незалежність;

5. самодостатність;

6. потреба у самотності.

99. Англійські вчені на підставі опитування тисяч людей вивели формулу щастя. На вашу думку, які складові має містити ця формула?

Щастя = Р + (5 х Е) + (3 х Н),

де Р:

1) світогляд;

2) здатність адаптуватися до нових умов;

3) здатність переносити негаразди;

4. вміння працювати;

5. вміння відпочивати.

де Е:

1) стан здоров'я.

2) фінансова стабільність;

3) дружба;

4. успіхи на роботі;

5. керівна посада.

де Н:

1) самоповага;

2) амбіції;

3) почуття гумору;

4. самовпевненість;

5. рішучість.

100. Укажіть, які з перелічених методів використовують для визначення рівня фізичного здоров'я:

1) електроєнцефалографія;

2) електрокардіографія;

3) електроміографія;

4) біохімічні;

5) фізіологічні;

6) психофізіологічні.

101. Які з перелічених тестів ви могли б зараз застосувати для оцінки функціонального стану організму під час фізичної праці, використовуючи секундомір та апарат для визначення кров'яного тиску?

1) Тест Руф'є—Діксона;

2) ортостатична проба;

3) кліностатична проба;

4) проба Мартіне;

5. степ-тест;

6. оцінка рівня фізичного здоров'я за Г.Л. Апанасенком;

7. тест «гармонії» К. Купера.

102. Як виконується тест «Ортостатична проба», що застосувується для оцінки функціонального стану організму під час фізичної праці?

1) Перед початком визначення фізіологічних характеристик лю­дина лежить 5 хвилин;

2. перед початком визначення фізіологічних характеристик людина лежить 10 хвилин;

3. перед початком визначення фізіологічних характеристик людина лежить 15 хвилин;

4. у людини фіксують ЧСС і кров'яний тиск, а потім вона лежить

5. 10 хвилин;

(Крпотім фіксують ЧСС (частоту серцевих скорочень за пульсом);

6. потім фіксують кров'яний тиск;

7. потім фіксують затримку дихання на вдиху;

8)потім фіксують затримку дихання на видиху;

9) після цього вона встає і знову підраховують ЧСС;

10. після цього вона встає і знову визначають кров'яний тиск;

11. після цього вона встає і знову визначають ЧСС і кров'яний

103. Укажіть норму для теста «Ортостатична проба».

1) збільшення ЧСС на 10—12 уд./хв;

2. збільшення ЧСС до 20 уд./хв;

3. збільшення ЧСС понад 20 уд./хв;

4. збільшення кров'яного тиску на 10%;

5. збільшення кров'яного тиску на 15%;

6. збільшення кров'яного тиску на 20%;

104. Як виконується тест Руф'є—Діксона, що застосовується для оцінки функціонального стану організму під час фізичної праці?

1) Вимірюємо пульс у спокої;

2. вимірюємо кров'яний тиск у спокої;

3. вимірюємо кров'яний тиск і частоту серцевих скорочень у спокої;

4. виконуємо 20 присідань з рівними інтервалами між ними;

5. вимірюємо пульс після 20 присідань;

6. вимірюємо кров'яний тиск після 20 присідань;

7. відпочиваємо 1 хвилину;

8. відпочиваємо 5 хвилин;

9. вимірюємо пульс після хвилини відпочинку;

10. вимірюємо пульс після 5 хвилин відпочинку;

11. вимірюємо кров'яний тиск і частоту серцевих скорочень після

12. хвилини відпочинку;

13. вимірюємо кров'яний тиск і частоту серцевих скорочень після

14. 5 хвилин відпочинку.

105. Яка з перелічених формул використовується для оцінки функціонального стану організму під час фізичної праці за тестом Руф'є—Діксона?

1) Д = [(Р₁ + P₂+ Р₃) - 200] /10, де (Р₁)— пульс у спокої, (R₂) — пульс після 20 присідань, (Р₃)— пульс після хвилини відпочинку.

2. Д = [(Р₁ - P₂+ Р₃) + 200] /10, де (Р₁)— пульс у спокої, (R₂) — пульс після 20 присідань, (Р₃)— пульс після хвилини відпочинку.

3. Д = (Р₁ + P₂+ Р₃) /10, де (Р₁)— пульс у спокої, (R₂) — пульс після 20 присідань, (Р₃)— пульс після хвилини відпочинку.

4. Д = (Р₁ * P₂* Р₃) – 200, де (Р₁)— пульс у спокої, (R₂) — пульс після 20 присідань, (Р₃)— пульс після хвилини відпочинку.

5. Д = [(Р₁ * P₂* Р₃) - 200] /10, де (Р₁)— кров’яний тиск у спокої, (R₂) — кров’яний тиск після 20 присідань, (Р₃)— кров’яний тиск після хвилини відпочинку.

6. Д = [(Р₁ + P₂+ Р₃) - 200] /10, де (Р₁)— кров’яний тиск у спокої, (R₂) — кров’яний тиск після 20 присідань, (Р₃)— кров’яний тиск після хвилини відпочинку.

7. Д = [(Р₁ * P₂* Р₃) - 200] /10, де (Р₁)— кров’яний тиск у спокої, (R₂) — кров’яний тиск після 20 присідань, (Р₃)— кров’яний тиск після хвилини відпочинку.

8. Д = (Р₁ + P₂+ Р₃) /10, де (Р₁)— кров’яний тиск у спокої, (R₂) — кров’яний тиск після 20 присідань, (Р₃)— кров’яний тиск після хвилини відпочинку.

9. Д = [(Р₁ + P₂+ Р₃) - 200] /10, де (Р₁)— кров’яний тиск у спокої, (R₂) — кров’яний тиск після 20 присідань, (Р₃)— кров’яний тиск після хвилини відпочинку.

106. Ви збираєтеся влаштуватися на роботу, яка потребує швидкого втягування в робочий процес, рухливості нервових процесів та низької втомлюваності. За яким найпростішим психологічним тестом ви можете визначити свою профпридатність?

1) Ортостатична проба;

2) кліностатична проба;

3) тепінг-тест;

4. проба Мартіне;

5. коефіцієнт витривалості;

6. тест Руф'є-Діксона.

107. Якою має бути послідовність ваших дій у разі швидкого втягування в робочий процес, рухливості нервових процесів та низької втомлюваності за тепінг-тестом ( визначення максимальної частоти рухів руки).

1) На папері малюємо квадрат 10x10 і поділяємо його на 2 рівні частини.

2) на папері малюємо квадрат 20x20 і поділяємо його на 4 рівні частини;

3) на папері малюємо трикутник і поділяємо його на 2 рівні час­тини;

4) у максимальному темпі ставимо крапки у першому квадраті протягом 10 секунд. Крапки не мають збігатися;

5. у максимальному темпі ставимо крапки у першому квадраті протягом 30 секунд. Крапки не мають збігатися;

6. у максимальному темпі ставимо крапки у першому трикутнику протягом 15 секунд. Крапки не мають збігатися;

7) через 20 секунд ставимо крапки у другому квадраті;

8. через 30 секунд ставимо крапки у другому квадраті;

9. через 60 секунд ставимо крапки у другому квадраті;

10) переміщуючи руку по колу, підраховують крапки у кожному квадраті, з'єднуючи їх лінією;

11) переміщуючи руку по колу, підраховують крапки у кожному трикутнику, з'єднуючи їх лінією.

108. Як виконується тест «проба Мартіне», що застосувується для оцінки функціонального стану організму під час фізичної праці?

1) Визначають частоту серцевих скорочень у спокої;

2. перед початком визначення фізіологічних характеристик людина лежить 5 хвилин;

3. перед початком визначення фізіологічних характеристик людина лежить 10 хвилин;

4) виконують 20 глибоких присідань протягом 30 секунд;

5) у людини фіксують ЧСС і кров'яний тиск, а потім вона лежать 10 хвилин;

6) у людини фіксують ЧСС після виконання 20 глибоких присі­дань протягом 30 секунд;

7) визначають процент почастішання пульсу від вихідного рівня;

8. потім фіксують ЧСС за пульсом;

9. потім фіксують затримку дихання на вдиху;

10. потім фіксують затримку дихання на видиху;

11. після цього людина встає і знову підраховують ЧСС;

12. після цього людина встає і знову визначають кров'яний тиск.

109. Як ви можете допомогти людині, що отруїлася чадним газом? .

1) Потерпілого необхідно винести на свіже повітря;

2) першу допомогу здійснюють завжди у приміщенні;

3) першу допомогу здійснюють у приміщенні тільки за умови, якщо людину винести неможливо;

4) У приміщенні на потерпілого надягають протигаз із гопкалі-товим патроном або ізолюючий дихальний апарат;

5) на голову потерпілого накладають лід, ставлять горчичники та грілки до кінцівок;

6. уводять у ніс шматок вати або марлі, змоченої 3% розчином перекису водню;

7. на груди потерпілого кладуть зігріваючий компрес;

8) Найшвидшим чином відправляють потерпілого до лікарні;

9) При втраті свідомості на свіжому повітрі дають потерпілому нюхати вату, змочену нашатирним спиртом.

110. Як ви можете допомогти людині, що отруїлася алкоголем (винним спиртом)?

1) Промити шлунок;

2) зігріти грілками;

3) дати нюхати вату, змочену 3% розчином перекису водню;

4) дати нюхати вату, змочену нашатирним спиртом;

5. дати випити теплого молока;

6. дати активоване вугілля;

7. дати тепле молоко з питною содою.

111. Як ви можете допомогти людині, що отруїлася ацетоном?

1. Кілька разів промити шлунок водою або 2% розчином питної соди;

2. кілька разів промити шлунок водою з подрібненим активованим вугіллям;

3. кілька разів промити шлунок водою або 3% розчином марганцевокислого калію

4. забезпечити доступ свіжого повітря і дати потерпілому міцний солодкий чай;

5. забезпечити доступ свіжого повітря і дати потерпілому тепле молоко з питною содою;

6. покласти потерпілого долілиць і будете чекати прибуття лікарів.

112. Як ви можете допомогти людині, що отруїлася хлорофосом?

1. Зробити багаточазове промивання шлунка;

2. забезпечити д ступ свіжого повітря і дати потерпілому тепле

3. молоко з питною содою;

4. дати активоване вугілля і проносні солі;

5. дати нюхати вату, змочену 3% розчином перекису водню;

6. дати випити білкову рідину (1—2 яєчних білка на літр води);

7. найшвидшим чином відправити потерпілого до лікарні;

8. на голову потерпілого покласти лід, поставити горчичники та прикласти грілки до кінцівок.

113. Як ви можете допомогти людині, що отруїлася ртуттю або її сполуками?

1. Обережно промити шлунок водяною зависсю активованого

2. вугілля ( 2 столові ложки вугілля на літр води);

3. кілька разів промити шлунок водою або 2% розчином питної соди;

4. потім дати потерпілому 0,5—1 л молока або 3—4 яєчних білка у вигляді білкової води;

5. потім дати йому випити 30 г касторової олії;

6. на голову потерпілого покласти лід, поставити горчичники та прикласти грілки до кінцівок;

7. дати потерпілому нюхати вату, змочену нашатирним спиртом.

114. Який метод вважається найбільш фізіологічним й ефективним

для регуляції психіки?

1. Рухової активності;

2. переключення уваги;

3) мнемотехніки;

4) тренування пам'яті.

115. У чому полягає специфічний вплив розумової праці на організм?

1. Напруження розумових процесів;

2. напруження окремих аналізаторів й уваги;

3. великий та щільний потік інформації;

4. чіткий графік роботи;

5. значне фізичне напруження.

116. Як ви можете допомогти людині, що втратила свідомість?

1. Покласти потерпілого на ліжко, диван або просто на підлогу

2. так, щоб його голова і верхня частина тулуба були вище ніг;

3. покласти потерпілого на ліжко, диван або просто на підлогу

4. так, щоб його голова і верхня частина тулуба були нижче ніг;

5. покласти потерпілого на ліжко, диван або просто на підлогу і

6. нахилити його голову вперед;

7. стиснути пальцями крила носа на 4—5 хвилин;

8. забезпечити приплив свіжого повітря, розстібнути одяг;

9. збризнути лице холодною водою і дати нюхати вату, змочену

10. нашатирним спиртом;

11. коли потерпілий прийде до свідомості, дати випити міцного

12. чаю або кофе.

117. Які з форм організації рухової активності мають застосовуватися працівниками розумової праці?

1) ранкова гігієнічна гімнастика;

2) фізкультурні паузи;

3) релаксуючі вправи;

4) щоденне інтенсивне фізичне навантаження.

118. До головних завдань раціональної організації життєдіяльності

1. формування, зберігання та зміцнення здоров'я;

2. забезпечення високого рівня професійної працездатності;

3. реалізація біологічних і соціальних функцій;

4. забезпечення високого рівня матеріального статку;

5) можливість управління людьми.

119. Які професійні фактори враховуються при формуванні раціональної життєдіяльності людини?

1. Певні часові режими роботи;

2. тривале підтримання високого рівня психоемоційного напруження;

3) неоохідність виконання одноманітних рухів,

4) несприятливі для здоров'я пози;

5) велике навантаження на мозок;

6. обмеження рухової активності;

7. потреба в емоціональному розвантаженні;

8. необхідність повноцінного харчування.

120. Яке завдання має вирішувати планування режиму житієдіяльності працівника розумової праці?

1. Виконання своїх соціально-побутових функцій;

2. задовільнення особистісно-суспільних потреб;

3. підтримання високого рівня розумової працездатності;

4. підтримання високого рівня фізичної працездатності;

5. забезпечення чергування різних видів діяльності;

6. створення умов, що забезпечують збереження та зміцнення

7. здоров'я.

121. Назвіть основний приорвтет життя, що займає в ієрархії життє­вих цінностей перше місце:

1. здоров'я;

2. соціальний статус;

3. матеріальний здобуток;

4. успіх у бізнесі.

122. Що є найважливішим з боку планування і організації раціо­нальної життєдіяльності?

1. Регламентація життєвих пріоритетів;

2. часові межі реалізації життєвих пріоритетів;

3. використання адекватних обраним пріоритетам засобів;

4. створення умов для заняття фізичною культурою.

123. Укажіть головні принципи температурного закалювання організму включають:

1) психологічний настрій;

2) систематичності;

3. пульсуючі температурні впливи;

4. раціональне харчування;

5) індивідуальності.

124. Засоби місцевого температурного закалювання організму включає:

1. легкий одяг, що відповідає порі року;

2. помірно прохолодне, свіже повітря у приміщенні;

3. висока вологість у приміщенні;

4) користування холодною водою;

5. місцеве закалювання ніг;

6. обливання холодною водою;

7. значна рухова активність.

125. Які умови мають враховуватися при організації тренування психічних можливостей людини?

1. Чітко сформулювати мету і намагатися її досягти;

2. на початковому етані тренування необхідно докладати знач-

3. урізноманітнити зміст роботи із збереженням послідовності

4. операцій;

5. влаштувати значні перерви у роботі з метою повного відпочинку організму.

126. Яку функцію в організмі виконують жири?

1. Пластичний матеріал, що бере участь у побудові клітин;

2. беруть участь у синтезі гормонів коркової речовини надниркової залози та статевих гормонів;

3. є високоенергетичним резервом організму;

4. є розчинниками жиророзчинних вітамінів (А, К, Е та ін.);

5. покращують дихальні процеси в організмі.

127. Яку роль в організмі відіграють білки?

1. Пластичну;

2. каталітичну;

3. гормональну;

4. імунну;

5. транспортну.

128. До якого функціонально-мстаболічного типу належать люди:

які добре адаптуються до різких змін оточення, швидко включаються у нові ритми життя та праці, але поступово в них розвиваються дезадаптаційні явища, що потребують нових вражень?

1. «Стайєри»;

2. «спринтери»;

3. астеники;

4. гіперстеники.

129. Які ознаки характеризують початковий етап переохолодження організму?

1. Потерпілого морозить;

2. прискорюються дихання та пульс;

3. підвищується артеріальний тиск;

4. знижується температура тіла;

5. уповільнюються пульс і дихання;

6. затьмарюється свідомість.

130. Які ознаки перелому ребер?

1. Різко виражений біль у місці перелому, що підсилюється

2. під час вдихання повітря, кашлю, рухах грудної клітки;

3. неможливість рухів у ділянці хребта;

4. параліч кінцівок;

5. втрата чутливості тіла нижче місця перелому.

131. Яких умов необхідно додержуватися при допомозі потерпілому

з переломом хребта?

1) Обережно його піднімати та переносити;

2) не допускати згинання хребта;

3) забезпечити нерухомість хребта;

4) укласти на ноші з жорсткою поверхнею в положенні на животі та під плечі й голову підсунути валик;

5) укласти портерпілого на жорсткі ноші обличчям догори та під

коліна підсунути товсті валики.

132. Долікарська допомога потерпілому у разі удару живота з пошкодженням органів черевної порожнини полягає у наступному:

1) потерпілому придають напівлежаче положення;

2) дають пити воду з додаванням соди;

4. під спину підкладають валик;

5. на живіт кладуть холод;

6. ноги згинають у колінах;

7. негайно відправляють до лікарні.

133. У разі стискання м'яких тканин кінцівки перша допомога потер­пілому буде такою:

1. кінцівку звільняють і туго бинтують від пальців доверху та

2. накладають транспортні шини;

3. кінцівку звільняють, розтирають і змащують спиртом;

4. накладають холод;

5. зігрівають шляхом занурення у теплу воду;

6. потерпілому дають у необмеженій кількості воду з додаван-

7. потерпілого негайно доставляють до медичного закладу.

134. Що спричиняє шоковий стан людини?

1. Надзвичайний емоційний вплив;

2. сильний біль;

3. втрата крові;

4. виснаження захисних можливостей організму;

5) алкогольне сп'яніння.

135. Що є причиною непритомності?

1. Раптова недостатність кровонаповнення мозку;

2. рефлекторне розширення м'язових судин під впливом нервово-емоційного збудження, страху, падіння тіла, болю тощо;

3. підвищення інтенсивності обміну речовин.

136. У чому полягає перша допомога при тепловому або сонячному ударі?

1. Постраждалого треба якомога швидше перенести у прохолодне місце;

2. постраждалого укласти на спину, підклавши під голову згорток з одягу;

3. постраждалого укласти на спину так, щоб голова була нижче за тулуб;

4. зняти або розстібнути одяг;

5. змочити голову і груди холодною водою;

6) покласти холодні примочки або лід на голову, у підключини, підколінні, пахові ділянки, де 30середжено багато судин;

7) покласти холодні примочки або лід на голову, гарячий компрес на ступні ніг.

137. Ви виявили на своєму тілі кліща. Як від нього звільнитися?

1. Змастити кліща і шкіру олією;

2. різко зірвати кліща зі шкіри;

3. зробити з нитки петлю і, розхитуючи кліща, зняти його петлею;

4. припекти кліща і шкіру спиртом.

138. У чому полягає перша допомога постраждалому при харчових отруєннях?

1. Промити шлунок. Дати випити 3—4 склянки води або рожевого розчину марганцевокислого калію, щоб викликати блювоту;

2. промивання повторити декілька разів;

3. потім дати активоване вугілля;

4. потім дати випити тепле молоко з питною содою;

5. після цього постраждалого потрібно напоїти теплим чаєм;

6. укласти, змочити лоб і груди холодною водою, покласти лід

7. на голову до прибуття медичного персоналу;

8. укласти, укривши тепліше, до прибуття медичного персоналу.

139. При отруєнні через органи дихання необхідно:

1. винести потерпілого на свіже повітря, розстібнути одяг та при

2. необхідності провести реанімаційні заходи;

3. винести потерпілого на свіже повітря, розстібнути одяг та при

4. необхідності провести реанімаційні заходи, потім напоїти гарячим і солодким чаєм чи кавою;

5. винести потерпілого на свіже повітря, розстібнути одяг та при

6. необхідності провести реанімаційні заходи, потім напоїти гарячим і солодким чаєм чи кавою, вкрити та не давати йому заснути.

140. Основними заходами боротьби з лісовими низовими пожежа-

1. засипання вогню землею;

2. перекопування ґрунту;

3)заливання водою;

4. створення мінералізованих протипожежних смуг;

5. впускання зустрічного вогню.

141. Причинами сходження снігових лавин є:

1. перенапруження снігового покрову;

2. тектонічні процеси;

3. різкий порив вітру;

4. звукова хвиля;

5. різка зміна метеорологічних умов;

6. знищення лісів.

142. Повені спричиняють наслідки:

1) затоплення шаром води значної площі землі;

2) ушкодження та руйнування будівель і споруд;

3. руйнування обладнання й комунікацій;

4. вимивання родючого шару ґрунту;

5. загроза інфекційних захворювань;

6. застудні захворювання населення й загибель людей.

143. Якщо у вас немає зброї для самозахисту, що треба робити для особистої безпеки?

1. Гаманець із грошима та документи маєте покласти у зовнішню кишеню піджака;

2. повертаючись додому пізно ввечері, намагатися йти по освітленій та жвавій вулиці, обходячи темні провулки й парки;

3. уникати ситуацій, які загрожують насильством (наприклад, суперечка з п'яним);

4. уникати повернення додому вночі на самоті;

5. якщо на вас напали, кричати якомога голосніше;

6. намагатися приборкати кривдника.

144. Які методики з перелічених застосовуються для визначення інтегрального показника працездатності людини?

1. Визначення сили нервової системи за часом реакції на подраз-

2. вивчення стану нервової системи за допомогою буквених тестів;

3) вивчення властивостей нервової системи за показником «збудження — гальмування»;

4. на підставі вивчення особливостей темпераменту людини;

5. дослідження рис характеру;

6) визначення комунікативних властивостей лїодини.

145. Укажіть групу показників, що мають практичне значення для вивчення закономірностей динаміки працездатності людини протягом дня:

1. соціологічні;

2. фізіологічні;

3. психологічні;

4) естетичні.

146. Які прийоми використовуються для оцінки функціонального стану працівника?

1. Проба «ефект Сєченовав;

2. використання опитувальника Айзенка;

3. таблиць Анфімова;

4. визначення стану нервової системи за допомогою буквених тестів.

147. За якими із перелічених критеріїв оцінюється ефективність режиму праці та відпочинку?

1. Тривалість періодів стійкого стану і періодів впрацювування

2. та розвитку втоми;

3. стійкість, стабільність фізіологічних функцій протягом дня;

4. кількість працівників, задоволених та не задоволених режимом праці й відпочинку;

5. продуктивність праці;

6. час, витрачений на відпочинок.

148. За якими критеріями ви будете оцінювати працездатність лю-

1. Час відновлення функціональних показників після закінчення роботи;

2. кількість працівників, що швидко втомлюються;

3. використання робочого часу;

4. якість продукції.

149. За якою із формул ви маєте обчислювати індекс годинної продуктивності праці при існуючому і запроектовапому режимах праці та відпочинку?

1) І_п.п. = (t_cc*n)+(t_зп*n)/8;

2) І_п.п. = (t_cc*n)*(t_зп*n)/8;

3) І_п.п. = [(t_cc*n)/(t_зп*n)]*8;

4) І_п.п. = [(t_cc*n)-(t_зп*n)]/24;

5) І_п.п. = [(t_cc*n)+(t_зп*n)]/24;

де І_{п.п -} індекс годинної продуктивності праці;

t_cc — тривалість фази стійкого стану, год;

t_зп — тривалість фази зниженої працездатності, год;

n — рівень продуктивності праці в період стійкого стану;

n _і — рівень продуктивності праці на фазі зниженої працездат-

150. Які із міркувань ви могли б застосувати у разі розробки типових режимів праці та відпочинку?

1. Можливість створення однакових умов для усіх працівників;

2. бажання звести усі роботи до певної кількості груп;

3) однакові функціональні зрушення в організмі працівників під час роботи.

151. За якими з перелічених елементів встановлюють відповідність людини вимогам професії?

1) Знання (загальноосвітні, технічні, спеціальні);

2) необхідні трудові навички (сенсорні, моторні, мнемонічні

та ін.);

3. типологічні особливості (сила, врівноваженість, рухливість нервових процесів);

4. сенсорні якості (гострота зорової, слухової, тактильної чутливості)

5) особистісні якості (організованість, здатність до співробітни­цтва, відповідальність та ін.).

152. З якою метою відбувається соціально-психологічний професійний відбір?

1) Виявлення соціально зумовлених психологічних властивостей особистості, які необхідні для плідної роботи у колективі;

2) визначення готовності і намагання виконувати свої професійні обов'язки;

3. з'ясування можливості задовольнити різноманітні потреби працюючого;

4. виявлення важливих психофізіологічних якостей, які необхідні для успішної професійної діяльності.

153. За якими показниками ви маєте визначати фізичну працездатність?

1) М'язова витривалість;

2) співвідношення м’язової сили і витривалості людини;

3. максимальне напруження, яке здатні розвинути м'язи під час роботи;

4. коефіцієнт статичного зусилля.

154. Які з перелічених заходів неоохідно вмсити для зменшення ста-тичних навантажень під час роботи?

1. Обмежити до мінімуму виконання роботи у незручній позі;

2. виключити тривале виконання роботи в положенні, коли

3. руки розведені у сторони, підняті вгору, витягнуті вперед;

4. зігнути корпус до положення, яке перевищує 15°;

5. часто повторювати положення з опорою на одну ногу;

6. зменшити різноманітність положення працівника відносно робочої поверхні.

155. Що необхідно зробити для зменшення перевантаження інформа­цією?

1. Подавати інформацію завчасно, до початку виконання дій;

2. зменшити потік інформації до необхідного мінімуму;

3. виділити максимально можливийчас для прийняття рішення;

4. урізноманітнити потік інформації, що надходить до працюючого.

156. Яким чином можна підвищити працездатність?

1. Оптимізувати трудовий процес;

2. сформувати та закріпити робочі динамічні стеоретипи;

1. прискорити процес адаптації;

3. робити кожні півгодини перерву на 5 хвилин.

157. Яким розчиномслід змочити ватно-марльову пов'язку, щоб ефективно захистити себе при аварії з викидом аміаку?

1. 2% нашатирного спирту;

2. 2% лимонної кислоти;

3. 2% оцтової кислоти;

4. 5% питної соди.

158. Що ви будете робити, якщо побачите цредмет, схожий на вибу­ховий пристрій?

1. Негайно викличитє міліцію;

2. не дозволите несподіваним людям торкатися небезпечного

3. предмету;

4. оглянете предмет і будете намагатися його ізолювати;

5. покличите перехожих і разом винесете предмет у небезпечне місце.

159. Евакуація населення під час надзвичайної ситуації розпочинається після:

1. прийняття рішення начальником цивільного захисту;

2. прийняття рішення надзвичайною комісією;

3. прийняття рішення органами влади;

4. прийняття рішення на зборах населення ураженого району.

160. Що забезпечує людині найбільший захист?

1. Використання технічних засобів;

2. наявність особистого охоронця;

3. спосіб життя, мислення, характер тощо;

4. держава.

161. Що ви маєте робити після оповіщення про загрозу землетрусу?

1. Негайно залишити квартиру;

2. перед тим, як залишити квартиру, виключити нагрівальні пристрої і газ;

3) якщо топилася піч, загасити її;

4. одягнути дітей, старих, одягнутися самим та взяти необхідні речі;

5. зібрати невеликий запас продуктів харчування, вийти на вулицю і сховатися під стінами будинку або високим парканом.

162. Що треба робити, якщо землетрус застав вас раптово?

1. Встати у дверному пройомі або біля віконного прорізу;

2. скориставшись ліфтом, швидко вийти на вулицю;

3. звільнити шафу від одягу та сховатися там.

163. Якими будуть ваші дії при отриманні штормового попередження?

1. Почнете зміцнювати не досить тривкі конструкції;

2. зачинете двері та приміщення на горищі;

3. вікна заклеєте смужками паперу або тканини;

4. вимкнете комунальні енергетичні мережі;

5. щільно закриєте двері й вікна з підвітряного боку.

164. У процесі визначення рівня надзвичайної ситуації послідовно розглядаються такі фактори:

1. територіальне поширення;

2. розмір заподіяних економічних збитків і людських втрат;

3. класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій;

4. суспільна думка.

165. Ви опинилися у воді під час катастрофічного затоплення. Що маєте робити?

1. Скинути із себе важкий одяг і взуття та шукати предмети, що

2. плавають, щоб скористатися ними до одержання допомоги;

3. намагатися якнайшвидше дістатися небезпечного місця;

4. чекати на допомогу.

166. Як ви будете поводити себе в осередку інфекційного захворювання?

1. Без спеціального дозволу не покидати місце проживання;

2. із сусідами та знайомими негайно розробити план дій щодо попередження захворювання;

3. при підвищенні температури терміново попередити персонал медичного закладу;

4. щоденно робити вологе прибирання з використанням дезінфікуючих засобів;

5) після госпіталізації хворого постіль і посуд продизенфікува­ти кип'ятінням протягом 15 хвилин у розчині 2% питної соди.

167. До яких заходів безпеки ви будете вдаватися при загрозі терористичного акту?

1. Будете уважним і доброзичливим до оточуючих;

2. ні за яких умов панікувати;

3. залишити місто (село);

4. поводити себе звичайним чином;

5. намагатися виявити терористів.

168. Що ви маєте заподіяти у своєму житлі при загрозі терористичного акту?

1. Зняти з вікон квіти та поставити їх на підлогу;

2. закрити штори на вікнах для захисту від уламків скла;

3) зібрати у сумку всі необхідні документи, речі, гроші у разі термінової евакуації;

4. для пересування користуватися виключно громадським транспортом;

5. відвідувати лише багатолюдні громадські місця.

169. Здійснюючи поїздку в метро, ви побачили у кутку вагона залишений згорток. Що ви маєте робити?

1. Терміново повідомити про це машиніста або працівника міліції;

2. відкрити згорток і вивчити його вміст;

3. покликати перехожих і разом винести згорток у небезпечне місце.

170. Під час терористичного акту стався вибух. Що ви маєте діяти?

1. Намагатися пересуватися якомога обережніше, щоб не зачи

2. пити пошкоджені конструкції або оголений дріт;

3. у приміщенні не користуватися відкритим вогнем;

4. у разі задимлення прикрити органи дихання мокрим рушником.

171. Якщо вас завалило уламками стін. Що маєте робити?

1. Голосом та стуком намагатися привернути до себе увагу,

2. пересувати вліво—вправо будь-який металевий предмет (кільце, ключі та ін.) для знаходження вас металодетектором;

3. запалювати сірники, свічки, щоб відшукати шлях нагору;

4. самотужки намагатися розкопати завал.

172. На який термін накладають джгут або закрутку у теплу; у хо­лодну пору року?

5. У теплу пору року не більше ніж на 1 годину, у холодну 0,5 години;

6) у теплу пору року не більше ніж на 2 години, у холодну - 1 годину;

7) у теплу пору року не більше ніж на 3 години, у холодну 2 - години.