
- •Практична робота №3
- •1. Коротка теорія процесу теплообміну.
- •2. Загальні принципи розрахунку теплообмінників.
- •3. Основні формули і рівняння.
- •4. Критерії подібності, що застосовуються при розрахунках коефіцієнтів тепловіддачі при передачі тепла конвекцією.
- •5. Основні рівняння для розрахунку коефіцієнтів тепловіддачі при різних випадках складного теплообміну.
- •304Хк група
4. Критерії подібності, що застосовуються при розрахунках коефіцієнтів тепловіддачі при передачі тепла конвекцією.
1) Критерій Нуссельта – характеризує процесс теплообміну між теплоносієм і стінкою:
Nu
=
,
(4.1)
звідки
α
=
,
Вт/м2∙К
(4.2)
2) Критерій Рейнольдса – характеризує гідродинамічний режим руху теплоносія:
Rе
=
,
(4.3)
якщо
кг/с;
Re
=
,
(4.4)
якщо ω м3/с.
3) Критерій Прандтля - характеризує фізичні властивості теплоносія:
Рr
=
(4.5)
4) Критерій Грасгофа - характеризує режим руху теплоносія при вільній конвекції:
,
(4.6)
де
α
-
коефіцієнт тепловіддачі від більш
нагрітого теплоносія до менш нагрітої
стінки або, навпаки, від більш нагрітої
стінки до менш нагрітого теплоносія;
- коефіцієнт теплопровідності теплоносія,
Вт/м∙К; d
-
діаметр труби чи іншого каналу круглого
перетину, по якому рухається теплоносій
(якщо канал має неправильну форму замість
d
застосовується
dекв
=
4S/П),
м;
- динамічний коефіцієнт в'язкості
теплоносія, Па∙с; с
- теплоємність теплоносія, Дж/кг∙К; ρ
-
густина теплоносія, кг/м3;
- коефіцієнт об'ємного розширення
теплоносія, 1/К;
част
–
приватний температурний напір, К;
- масова (кг/с) або об'ємна (м3/с)
швидкість теплоносія;
-
перетин
каналу, по якому рухається теплоносій,
м2
;
П
- периметр каналу, по
якому рухається теплоносій,
м.
5. Основні рівняння для розрахунку коефіцієнтів тепловіддачі при різних випадках складного теплообміну.
Рух теплоносія по трубах і каналах.
а) стійкий турбулентний рух (Rе > 10000):
Nu = 0,023∙Rе 0.8 ∙Рr 0.4 (5.1)
б) перехідний рух (Rе = 2300-10000):
Nu = 0,008 Rе 0.9 ∙Рr 0.43 (5.2)
в) ламінарний рух (Rе < 2300):
Nu= а∙(Rе∙Рr) 0.2 ∙ (Gr∙Рr) 0.1, (5.3)
Де
а
-
множник, приймається від 0,63 до 0,85
(Плановський, стор 389), залежить від
розташування труб і схеми руху теплоносіїв.
Коефіцієнт тепловіддачі для всіх 3-х
видів руху:
або
=
Рух теплоносія поза труби.
а) в між трубному просторі кожухотрубчатих теплообмінників за відсутності поперечних перегородок (одноходові теплообмінники):
Nu = 1,16∙(dекв∙Rе) 0.6 ∙Рr 0.33 (5.6)
б) в між трубному просторі при наявності перегородок:
Nu = 0,2∙Rе 0 .6 ∙Рr 0.33 (5.7)
в) в кільцевому каналі між двома трубами (теплообмінник "труба в трубі"):
Nu=0.023
Re0.8
∙Pr0.4
0.45
(5.8)
коефіцієнт
тепловіддачі для всіх 3-х видів руху:
=
Тепловіддача при плівковій конденсації водяної пари.
а) при конденсації пари на зовнішній поверхні горизонтальних труб:
,
(5.9)
,
(5.10)
де dн - зовнішній діаметр горизонтальної труби, м; Z – кількість горизонтальних труб розташованих в одному ряду (якщо п - загальне число горизонтальних труб в апараті, а т-число вертикальних рядів, то Z=п/т); r - теплота конденсації (випаровування) пара, Дж/кг; q = Q/F - тепловий потік, Вт/м 2
б) При конденсації на вертикальних поверхнях при Rепл. < 400
(5.11)
при Rепл. > 4ОО
Nu
=
(5.12)
тут
Rепл
=
,
Г=
G/П
-
линейная
плотность орошения поверхности, кол-во
конденсата, що
проходить в одиницю часу через одиницю
довжини периметра поверхні, кг/м∙с;
для вертикальної поверхні висотою Н (м) с периметром Н(м) кількість відданого тепла Q = П∙Н∙q
Коефіцієнт тепловіддачі визначається з рівняння
Nu
=
звідси
Вт/м 2К
,
-
комплекс, характеризуючий товщину
плівки (приведена товщина плівки), м;
где
к
- динамічний коефіцієнт в’язкості
конденсату, Па∙с; рк
-
густина конденсату, кг/м
2;
g
= 9,81 м/с
2;
к
- теплопровідність
конденсату, Вт/м∙К