
- •Навчально–методичний комплекс
- •3. Рекомендована література
- •Опис навчальної дисципліни
- •Тематика, плани та тексти лекцій Лекція 1. Вступ до курсу
- •Лекція 2. Способи викладу та методи наукових досліджень
- •Тематика, питання для обговорення, методичні поради до практичних занять
- •Тема 1. Наука в сучасній Україні. (2 год)
- •Тема 2. Методи та етапи виконання студентської наукової роботи (4 год).
- •Тема 3. Написання тексту студентської наукової роботи. (2 год)
- •Зразок заміру залишкових знань
Зразок заміру залишкових знань
Відповідно до державного стандарту України до класу гуманітарних та суспільних наук відносяться: 1) географічні науки; 2) біологічні науки; 3) ветеринарні науки; 4) правильна відповідь відсутня.
Відповідно до державного стандарту України до класу природничих та технічних наук відносяться: 1) політичні науки; 2) державне управління; 3) економічні науки; 4) правильна відповідь відсутня.
Відповідно до державного стандарту України до історичних наук не відносяться такі спеціальності: 1) етнологія; 2) археологія; 3) книгознавство; 4) правильна відповідь відсутня.
Нормативно-правове регулювання наукової діяльності та атестацію кадрів науки в Україні здійснює: 1) Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України; 2) Верховна Рада України; 3) Кабінет міністрів України; 4) обласні державні адміністрації.
Одна з галузевих академій наук в Україні: 1) Інститут історії України НАН України; 2) Інститут філософії; 3) Інститут літератури ім. М. Т. Рильського; 4) Академія мистецтв України.
Одне зі вчених звань в Україні: 1) кандидат наук; 2) магістр; 3) доктор наук; 4) професор.
Один із наукових ступенів в Україні: 1) доцент; 2) старший науковий співробітник; 3) доктор наук; 4) академік.
Мінімальна кількість публікацій у фахових українських та реномованих зарубіжних виданнях, необхідних для отримання права для захисту кандидатської дисертації: 1) три; 2) п’ять; 3) сім; 4) двадцять.
Один авторський аркуш є одиницею вимірювання друкованої інформації, що дорівнює: 1) 20 тис. знаків; 2) 30 тис. знаків; 3) 40 тис. знаків; 4) 50 тис. знаків.
Брошура є виданням, яке має обсяг: 1) 1 – 48 с.; 2) 5 – 48 с.; 3) 5 – 99 с.; 4) правильна відповідь відсутня.
До загальнонаукових методів відноситься: 1) історико-порівняльний; 2) історико-генетичний; 3) синхронний; 4) індукція.
До спеціальних методів, які застосовуються в гуманітарних науках, відноситься: 1) спостереження; 2) аналіз; 3) ретроспективний метод; 4) моделювання.
До загальнонаукових методів не відноситься: 1) вимірювання; 2) синтез; 3) дедукція; 4) правильна відповідь відсутня.
До спеціальних методів, які використовуються в гуманітарних науках, не відносяться: 1) математичні методи; 2) компаративний; 3) діахронний; 4) опитування громадської думки.
«Біографію» історичного об’єкта дозволяє відтворити такий метод: 1) абстрагування; 2) ідеалізація; 3) історико-порівняльний; 4) історико-генетичний.
Метод пізнання об’єктивного змісту текстових масивів за допомогою індикаторів: 1) кластер-аналіз; 2) контент-аналіз; 3) історико-типологічний; 4) правильна відповідь відсутня.
Багатовимірна класифікація об’єктів, що впорядковує їх у відносно однорідні групи: 1) кластер-аналіз; 2) контент-аналіз; 3) аналіз; 4) правильна відповідь відсутня.
До обов’язків наукового керівника курсової (кваліфікаційної) роботи входить: 1) пошук джерел з теми роботи; 2) пошук літератури з теми роботи; 3) щоденний контроль за виконанням роботи (включаючи державні свята та вихідні дні); 4) правильна відповідь відсутня.
Рекомендований обсяг курсової роботи з історії складає : 1) 0, 5 друкарського аркушу; 2) один друкарський аркуш; 3) 1, 5 друкарського аркушу; 4) два друкарські аркуші.
Рекомендований обсяг бакалаврської роботи складає: 1) 0, 5 друкарського аркушу; 2) один друкарський аркуш; 3) 1, 5 друкарського аркушу; 4) два друкарські аркуші.
Визначення мети і завдань студентського наукового дослідження відбувається на такому його етапі: 1) підготовчому; 2) інформаційному; 3) реконструктивному; 4) пояснювальному.
Висунення концепцій (теорій), що стосуються предмету студентського наукового дослідження, відбувається на такому його етапі: 1) підготовчому; 2) інформаційному; 3) реконструктивному; 4) пояснювальному.
Фотодокументи відносять до такого типу історичних джерел: 1) писемні; 2) усні; 3) художньо-зображувальні; 4) усні.
На реконструктивному етапі наукового дослідження відбувається: 1) написання тексту; 2) систематизація наукових фактів; 3) аналіз джерел та літератури; 4) визначення об’єкту дослідження.
Яка складова курсової (кваліфікаційної) роботи не є обов’язковою: 1) визначення актуальності теми; 2) поділ на розділи; 3) визначення хронологічних рамок дослідження; 4) наукова новизна роботи.
До обов’язкових компонентів вступу до курсової (кваліфікаційної) роботи не входить: 1) вказівка на географічні межі дослідження; 2) огляд історії вивчення проблеми (теми) роботи; 3) зазначення головних висновків роботи; 4) стислий аналіз джерельної бази дослідження.
Змістовно підсумкові висновки студентської наукової роботи пов’язані головним чином з : 1) об’єктом дослідження; 2) метою дослідження; 3) предметом дослідження; 4) правильна відповідь відсутня.
На титульному аркуші роботи не повинна міститись така інформація: 1) назва роботи; 2) місто, в якому знаходиться ВНЗ; 3) прізвище, ім’я та по-батькові наукового керівника; 4) правильна відповідь відсутня.
До області вихідних даних бібліографічного опису не належать відомості про: 1) порядковий номер видання; 2) місто видання; 3) видавця; 4) рік видання.
Наступною після висновків студентської роботи її складовою у тексті є: 1) список використаних джерел та літератури; 2) додатки; 3) перелік бібліографічних покликів; 4) правильна відповідь відсутня.
У архівній легенді після зазначення назви архівної установи вказується: 1) номер опису; 2) номер фонду; 3) номер справи; 4) загальна кількість аркушів у справі.
Дві похилі (скісні) лінії (риски) у бібліографічному описі ставляться для: 1) відокремлення головного заголовку від підзаголовку; 2) перед відомостями про відповідальність; 3) замість слів «в журналі», «в газеті», «в збірнику»; 4) правильна відповідь відсутня.
Крапка з комою у бібліографічному описі ставиться для: 1) відокремлення прізвища від ініціалів автора (авторів); 2) для відокремлення міст видань, якщо їх більше одного; 3) після вихідних даних; 4) після відомостей про видання.
Поняття «повторне бібліографічне посилання» стосується: 1) внутрішньотекстових посилань; 2) списку використаних джерел та літератури; 3) підрядкових посилань; 4) правильна відповідь відсутня.
Видозмінювати пряму цитату не дозволяється у такому випадку: 1) модернізація орфографії та пунктуації за сучасними правилами; 2) зміна відмінка цитованих слів і словосполучень для підпорядкування їх синтаксичній будові фрази, у яку вони включені; 3) розгортання довільно скорочених слів цитованого автора до повних з поміщенням додаткової частини цих слів у квадратні дужки; 4) правильна відповідь відсутня.
Назва якого міста з вказаних не скорочується у бібліографічному описі: 1) Київ; 2) Харків; 3) Донецьк; 4) Мінськ.
Факультативним елементом бібліографічного опису є : 1) прізвище та ініціали автора (авторів); 2) відомості про видання; 3) відомості про обсяг документу; 4) правильна відповідь відсутня.
Мінімальна кількість розділів у курсовій (кваліфікаційній) роботі; 1) два; 2) три; 3) чотири; 4) п’ять.
Максимальна кількість розділів у курсовій (кваліфікаційній) роботі: 1) п’ять; 2) шість; 3) вісім; 4) питання є безглуздим.
Присутність яких осіб на захисті студентом кваліфікаційної роботи не є обов’язковою: 1) самого студента; 2) членів ДЕКу; 3) батьків студента; 4) правильна відповідь відсутня.
1 Докладніше про поняття бібліографічний опис буде йти мова в лекціях 6-7.