6. Державна мова і культурні (цивілізаційні) особливості розвитку

Державна мова – білоруська та російська.

Старобілоруська (руська, староукраїнська мова) мова — попередник сучасної білоруської мови, була державною мовою Великого Князівства Литовського. Старобілоруською мовою написано не лише офіційні документи, але й красне письменство.

Унаслідок русифікації та сталінського терору значного поширення набула трасянка — білорусько-російський суржик. У 1933 році було проведено реформа білоруського правопису. Нині часто кажуть, що це була спроба наблизити білоруську мову до російської.

Зробивши 1995 р. другою державною мовою російську і надавши їй загальну пріоритетність, авторитарний режим Олександра Лукашенка обрав політику фактичного знищення живої білоруської мови. Внаслідок усіляких обмежень і перешкод, перш за все ініційованих державною владою (яка мала намір відтворити СРСР у новій формі), а також унаслідок повномасштабної інформаційно-культурної залежності Білорусі від Російської Федерації, на сьогоднішній день кількість активних користувачів білоруською мовою досягла мінімального загрозливого рівня.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0

27 липня 1990 Верховна Рада УРСР затвердила Декларацію про державний суверенітет. З вересня 1991 р. країна стала називатися Республіка Білорусь, у грудні цього ж року була юридично закріплена її державна незалежність. 26 січня 1990 був прийнятий Закон «Про мови в Білоруській РСРВ», який додав білоруському мові статус державного і доповнений 20 вересня 1990 Державною програмою розвитку білоруської мови та інших національних мов в Білоруській РСР. Згідно результатами проведеного в травні 1995 р. республіканського референдуму державна символіка була законодавчо змінена, а російську мову поряд з білоруським придбав статус державної мови. Були прийняті інші закони, спрямовані на розвиток національної культури, і перш за все «Про культуру в Республіці Білорусь »,« Про національні меншини » та « Про охорону і заощадженні історико-культурної спадщини ». http://ukrefs.com.ua/147121-Kul-tura-Belarusi-v-perestroechnyiy-i-postsovetskiiy-periody.html

За даними перепису населення Білорусії 2009, рідним білоруську мову вказали 4841319 чоловік, які назвали себе білорусами, а також 217 015 представників інших національностей (з них 171 287 поляків), що в сумі становить 53,22% населення країни. Крім того, 1009935 назвали себе білорусами вказали білоруський як другу мову, якою вони вільно володіють, 271 778 осіб інших національностей також вказали білоруський як другу мову (у їх числі 181 091 росіян), що в сумі становить 13,49% населення країни . Таким чином, у Білорусі в 2009 році білоруський мову рідною назвали 5058334 чоловік, крім того 1281713 чоловік володіли білоруською мовою як другою, в сумі це склало 6340047 чоловік, вільно говорять по-білоруськи. Незважаючи на те, що 2 / 3 населення країни заявили про вільне володіння білоруською мовою, кількість жителів країни, які стверджують, що вони розмовляють по-білоруськи будинку, склало 2073853 чоловік, які назвали себе білорусами, і 153 271 інших національностей (у тому числі 120378 поляків), що становить у сумі 23,43% всього населення країни. Тобто майже 2 / 3 населення, які володіють білоруською мовою, будинки на цій мові не розмовляють. У порівнянні з 1999 роком ці цифри відображають тенденцію зниження використання білоруської мови, за результатами попереднього перепису білоруську мову вважали своїм рідним 73,6% жителів країни, а в сім'ях на ньому спілкувалися 37%

Деякі соціологічні дослідження, ставлять метою визначення того, якою мовою користуються білоруси, показують, що 34% білорусів заявляють про вільне володіння ними білоруською мовою, але лише близько 6% білорусів кажуть, що постійно користуються білоруською мовою, майже 74% постійно користуються російською, а 21% не користуються білоруською мовою взагалі.

В офіційній сфері використання білоруської мови обмежена. Судочинство в Білорусії повністю російськомовне, діловодство на білоруському майже відсутній. В кінці 1990-х відзначено скорочення тиражу білоруських видань (за 1998-1999 рік на 27,8%) . Президент країни Олександр Лукашенко під час виконання своїх обов'язків використовує тільки російську мову.

Дорожні покажчики і назви населених пунктів на них написані переважно на білоруському, проте в деяких районах республіки поширені покажчики російською мовою (наприклад, в Верхньодвінськом і Глубокський районах Вітебської області).

У 2010 році керівництво країни оголосило про плани розширити вживання білоруської мови. Президент Лукашенко заявив: "Держава, як ніхто інший, відчуває свою відповідальність за розвиток білоруської мови і є гарантом збереження цілісності та єдності його сучасних літературних норм. Урядом затверджено план заходів з популяризації і розширенню сфери використання білоруської мови в житті суспільства, розроблений з урахуванням пропозицій державних структур, неурядових організацій, вчених і діячів культури " [6], буде викладатися спеціальна лексика білоруською мовою, збільшаться заходи, пов'язані з білоруською мовою, в школах і вузах, будуть створені білоруськомовних журнали та сайти урядових органів.

Дуже поширене явище, в більшості випадків зване трасянка і представляє собою побутування різних проміжних форм між білоруською і українською, польською, російською мовою - в основному ближче до російської, але зберігають деякі фонетичні, граматичні та лексичні властивості білоруської мови.

На території Польщі (в тому числі на Підляшшя) білоруську мову майже не застосовується в суспільному житті. У березні 2009 року білоруський мова стала додатковим мовою в гімні Орля. У квітні 2009 - гімні Наревка. На білоруських говорах з сильним впливом польської мови говорять головним чином люди похилого віку в селах, розташованих недалеко від кордону з Республікою Білорусь.

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0

Оргкомітет зі створення партії «Білоруська християнська демократія» виступає за повернення білоруській мові статусу єдиної державної мови в країні, а за російською пропонує закріпити статус мови міжнаціонального спілкування. http://galinfo.com.ua/news/127645.html

У 1917–2010 рр. Білорусі відбувалися епохальні події, неодноразово змінювали вектори її культурного і цивілізаційного розвитку.

Культурно-національне будівництво від початку розвивався складних та суперечливих умовах, які неоднозначно оцінюються вітчизняними і закордонними істориками. Лютнева і Жовтнева революції 1917 р., Другої світової війни, інші переломні події та пов'язані із нею зміни викликали глибокі ментальні, культурні зрушення і цивілізаційні перетворення на білоруському суспільстві, змусили національну інтелігенцію переосмислити і переглянути світоглядні і духовні орієнтири. При радянської влади багато діячів білоруської культури було поставлено (особливо у роки культу особи І. Сталіна) перед вибором: або повне пристосуванство, або важке (з об'єктивних обставин і піддається) проходження ідеям національно-культурного самовизначення білоруського народу і загальнонаціонального гуманізму.

Та все ж білоруська культура, в радянські десятиліття зробила величезний крок уперед. Значно зміцніла її матеріально-технічна база для, виріс творчий потенціал, склалася система культурно-масову роботи, голосно заявила про собі творці національного світового масштабу.

Із здобуттям незалежності на етапі економічної стабілізації білоруське держава має створити власну національну модель розвитку. Перехідний період, попри всі труднощі, відкрив перспективи якісного відновлення трансформаційного суспільства.

Ми переживаємо важлива річ в культурно-цивілізаційному розвитку і перебуваємо межі доленосних змін. http://bukvar.su/kultura-i-iskusstvo/147085-Kul-turnoe-razvitie-Belarusi-v-sovetskiiy-period.html