2. Роль і місце фінансової реструктуризації в антикризовому управлінні

Фінансова реструктуризація, спрямована на реструктуризацію структури капіталу й/або власності, є обов'язковим елементом оздоровлення підприємства. Кредитори не підуть на реструктуризацію без реалістичного бачення антикризової стратегії підприємства. Тому виникає проблема узгодження фінансової реструктуризації із загальним планом санації підприємства.

Перший етап фінансової реструктуризації в процесі антикризового управління вкладається у визначення поточної ринкової ситуації на підприємстві. У практиці антикризового управління цей етап зазвичай пов'язується із процедурою спостереження на підприємстві. Тому технологічно він може включати перетворення фінансових звітів, підготовлених відповідно до міжнародних стандартів, оцінку стану бізнесу з метою реорганізації або ліквідації. Визначення причин фінансових ускладнень буде найбільш продуктивним, якщо буде включати поряд з фінансовою інформацією загальну картину управління самим підприємством. Тут є корисними наступні дії:

• опитування персоналу підприємства (вище керівництво, середня ланка управління, інший персонал) для виявлення слабких і сильних сторін; • аналіз фінансових звітів і внутрішній аудит за даними бухгалтерського та управ­лінського обліку; • оцінка адекватності організаційної структури орга­нізації, інструментів для прийняття рішень;• аналіз рівня організації виробництва.

Початок роботи з виявлення стратегічних можливостей підприємства починається з дослідження існуючого стану справ, що полягає у фінансовій діагностиці й аналізі життєздатності підприємства. Фінансова діагностика припускає оцінку ймовірності банкрутства бізнесу. Після визнання того факту, що підприємство є нездоровим (існує висока ймовірність його банкрутства), проводиться аналіз життєздатності бізнесу. Якщо аналіз показав, що підприємство можна оздоровити, то виникає необхідність у розробці антикризової стратегії. Якщо ж аналіз виявив недоцільність повернення підприємства до життя, то повинні бути розпочаті заходи для його ліквідації.

Аналіз життєздатності підприємства повинен включати всебічну оцінку різних аспектів його діяльності. Аналіз життєздатності - це ключовий етап процесу ухвалення рішення щодо подальшої долі підприємства: реорганізація або ліквідація. Він приводить до одного з наступних рішень:

1. Підприємство може бути відновлене відповідно до плану фінансового оздоровлення й у майбутньому принесе віддачу на вкладені кошти.

2. Підприємство потенційно нежиттєздатне, тобто очікувані доходи від реорганізованих процедур будуть менше витрат на них.

Другий етап фінансової реструктуризації — оцінка наміченої антикризової стратегії. Ліквідаційна вартість порівнюється з вартістю реорганізованого бізнесу як діючого підприємства. Вибір стратегії, спрямованої на фінансове оздоровлення, доцільний, якщо вартість діючого підприємства перевищує ліквідаційну вартість.

Оздоровлення підприємства, як правило, збігається із процедурою зовнішнього управління, що вводиться на підставі рішення Арбітражного суду на термін не більше 18 місяців. У процесі зовнішнього управління здійснюється реалізація антикризової стратегії. Діяльність зовнішнього управління в цьому напрямку - ключова ланка в розробленні й здійсненні плану фінансового оздоровлення. Він відповідає за всі операційні й фінансові аспекти діяльності доти, поки не буде сформована нова команда управління або підприємство не стане фінансово-залежним суспільством. При розробленні антикризової стратегії дуже важливий інтегрований, а не лінійний («обліковий») підхід до реалізації функціональних стратегій: маркетингової, виробничої, з кадрів/управління, фінансової. Наприклад, заходи в маркетинговій сфері вимагають одночасно проведення кадрових змін, у виробничій сфері і т.д. А фінансова реструктуризація приведе до необхідності структурних і маркетингових змін. Таким чином, саме комплексна реалізація пов'язаних між собою функціональних стратегій, що беруть участь у фінансовій реструктуризації, дасть необхідний оздоровчий ефект.