
- •Розділ і Становлення інституту примусових заходів медичного характеру
- •Історія становлення інституту примусових заходів медичного характеру в зарубіжних країнах.
- •1903 Року вперше сформулювало поняття неосудності особи, дало визначення
- •Історія становлення інституту примусових заходів медичного характеру в Україні.
- •Розділ іі Місце та порядок застосування примусових заходів медичного характеру в окремих країнах.
- •Примусові заходи медичного характеру на прикладі деяких країн Романо – германської, Англосаксонської та Релігійно – традиційної правових систем.
Розділ іі Місце та порядок застосування примусових заходів медичного характеру в окремих країнах.
Примусові заходи медичного характеру на прикладі деяких країн Романо – германської, Англосаксонської та Релігійно – традиційної правових систем.
Заходи по відношенню психічно хворих, які скоїли небезпечне діяння, в наш час майже у всіх державах регламентовані законом. Ці міри направлені на відгородження суспільства від небезпечних дій психічно хворих і попередження з їх сторони повторних небезпечних дій.
У зарубіжних країнах вважають, що злочинці в своїй масі - це психічно неповноцінні люди, які мають такі ж клінічні особливості, що й психопатичні особи і психічно хворі. В свою чергу душевно хворі, які скоїли небезпечне діяння, розглядаються як злочинці. І в якості злочинців таких хворих засуджують, особливо при відсутності причинного зв'язку між хворобою і небезпечної дією.
1 Беляев И. Д. Большая энциклопедия Русского народа// Русское государство// «Новоуказные статьи о татебных, разбойных и убийственных делах» http://www.rusinst.ru/articletext.asp?rzd=1&id=2806
2 Рос. зак-во Х-ХХ веков, т. 6. М., 1989; Развитие рус. права во второй пол. XIX — нач. XX в. М., 1997; Історія д-ви і права Украши, т. 1. К., 2000.
3 Гаєвий В. Ф. //Навчально- практичний посібник// «Участь прокурора у судовому кримінальному провадженні про застосування примусових заходів медичного характеру» //К.- 2013
4 Бурдін В. М. «Осудність та неосудність у кримінальному праві: історичний аспект» //стаття//Вісник Львів. УН- ТУ //Серія юрид. 2009. Вип. 48. С. 241–254
5 Морозов Г.В., Лунц Д.Р., Фелинская Н.И. Основные этапы развития отечественной судебной психиатрии. -М.: «Медицина»,1976.
6 Трахтеров В.С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк). –Харьков, 1992.
7 Курс уголовного права. Общая часть. Т.2: Учение о наказании /Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, И.М. Тяжковой. –М.: ИКД Зерцало-М, 2002. -344 с.
8 Хохлов Н. Полный свод законов уголовных. Уложение о наказаниях уголовных и исправительных. –М.: Тип. Шпомен и Глушкова, 1867. -С.32-35.
9 Ландау Л.А. Призрение душевнобольных заключенных // Тюремный вестник. – 1902. -№ 3.
10 Лунц Д. Р. Проблема невменяемости в теории и практике судебной психиатрии. – М.: «Медицина», 1966. -37 с.
11 Морозов Г.В., Лунц Д.Р., Фелинская Н.И. Основные этапы развития отечественной судебной психиатрии. -М.: «Медицина», 1976. -152 с.
12 Сборник документов по истории уголовного законодательства СССР и РСФСР: 1917-1952 гг. /Под ред. И.Т. Голякова. -М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1953. -200 с.