Спостереження

В деяких ситуаціях аналітику важко отримати повну інформацію за використанням інтерв’ю та анкетування, а у замовника з тих чи інших причин може бути відсутня можливість або вміння надати відповідну інформацію. В подібних випадках в якості метода виявлення вимог виступає спостереження.

Існують 2 види спостереження:

1. Пасивне – спостереження в ході якого аналітик спостерігає за різними видами трудової діяльності, без втручання або прямої участі в цій діяльності. В деяких випадках використовують відеокамери.

2. Активне – спостереження в ході якого аналітик бере участь у трудовій діяльності і фактично є частиною команди.

Спостереження повинно проводити протягом тривалого періоду часу, у рівні часові інтервали і при різному робочому навантаженні.

15. Вивчення документів та аналогічних систем.

Вивчення документів та аналогічних систем

Вивчення документів і програмних систем є неоціненним методом виявлення як вимог типу прецедентів, так і вимог, пов’язаних зі знаннями проблемної області. Вимоги, що формулюються у вигляді прецедентів, або прецедентні вимоги виявляються за допомогою вивчення існуючих організаційних документів і системних форм і звітів.

До організаційних документів, що підлягають вивченню, підносяться: форми ділових документів, описи робочих процедур, посадові обов’язки, методичні керівництва, бізнес плани, схеми організаційних структур, внутрішньо офісна кореспонденція, протоколи нарад, облікові записи, зовнішня кореспонденція, скарги клієнтів і т.д.

Системні форми і звіти, що підлягають вивченню, включають: копії екранів, звіти разом з відповідною документацією – системні керівництва – експлуатації, документація користувача, технічна документація, системні моделі аналізу і проектування і т.д.

Вимоги, засновані на знаннях проблемної області, з’ясовуються за допомогою вивчення журналів і підручників, які відносяться до даної області.

16. Нарада. «Мозковий штурм».

Нарада

Нарада – скликаються для досягнення консенсусу в питаннях визначення вимог до застосувань і швидкого прийняття рішення про те, в якому направлені працювати; при чому все це здійснюється в короткий період часу. Основні зацікавлені особи збираються на невеликий, але інтенсивно використовуваний період, як правило, не більш ніж на 1-2 дні. Нарада проводиться одним із членів команди.

Мозковий штурм (МШ)

МШ - популярний метод висування творчих ідей у процесі розв'язування наукової чи технічної проблеми, сеанси якого стимулюють творче мислення.

МШ є дуже корисним методом при проведенні нарад і в тих випадках, коли потрібні нові ідеї або творчі рішення проблем.

МШ представляє собою набір прийомів, корисних в тих випадках, коли учасники збираються разом.

Мозковий штурм складається із двух фаз:

1. генерації ідей

2. їх відбір

Даний процес має ряд переваг:

• Підтримує участь всіх присутніх;

• Дозволяє учасникам розвивати ідеї один одного;

• Ведучий або секретар веде запис всього ходу обговорення;

• Його можна застосовувати при різних обставинах;

• Як правило, в результат - множина можливих рішень для будь-якої поставленої проблеми;

• Сприяє вільному мисленню, що не обмежується звичайними рамками.

МШ складається з двох фаз: генерації ідей і їх відбір. Основна мета на етапі генерації – описати як можна більше ідей, не обов’язково глибоких. На етапі відбору головною задачею є аналіз усіх ідей, що виникли. Відбір ідей включає в себе відсічення (відтинання), організацію, впорядкування, розвиток, групування і уточнення.

Виділяють:

• «Живий» мозковий штурм.

• «Веб» мозковий штурм

Всі учасники збираються в одній кімнаті і їм роздаються матеріали для заміток. Це може бути звичайна стопка паперу і чорний товстий маркер. Кожному учаснику потрібно видати не менше 25 листків паперу на кожний сеанс МШ. Далі пояснюються правила проведення мозкового штурму і визначається мета засідання.

Правила проведення:

• Не допускається критика або дебати.

• Необхідно дати волю фантазії.

• Необхідно генерувати якомога більше ідей.

• Можна переробляти і комбінувати ідеї.

Ведучий пояснює мету процесу. Наприклад наступні питання представляють собою декілька варіантів постановки мети:

• Якими властивостями, по Вашому, має бути наділений продукт?

• Які послуги, по Вашому, має надавати продукт?

• Які параметри, по Вашому, має відслідковувати продукт?

Після того як сформульовані цілі процесу, ведучий пропонує учасникам висловити свої ідеї і записати їх по одній на кожному листку. Ідеї оголошуються голосно, щоб усі, хто знаходяться в кімнаті, могли розвити їх, тобто запропонувати пов’язані з ними ідеї, переробити і скомбінувати їх. В цьому процесі правило 1 – не критикувати і не дебатувати – повинно мати першорядне значення. Якщо його не дотримуватися, процес буде знищено.

Кожний учасник записує свої ідеї на листочки. Це важливо по наступним причинам:

• Щоб вони було сформульовані саме словами автора.

• Щоб гарантувати, що вони не будуть втрачені

• Щоб їх можна було розвивати далі (в подальшому).

• Щоб запобігти затримці в творчому процесі, що може виникнути, якщо один секретар намагається записати всі ідеї на дошці для загального огляду.

По мірі створення ідей ведучий просто збирає їх і прикріпляє їх до стіни кімнати засідань. Тут знову – ніякої критики.

Інколи під час генерації ідей виникає період затишшя. Це не значить, що пора зупиняти процес. Таке затишшя закінчується, як тільки з’являється нова ідея. Більш тривалі періоди затишшя можуть бути приводом для того, щоб ведучий знову повторив мету або задав аналогічне питання. Більшість нарад по генерації ідей триває близько години (інколи 2-3 години). Не при яких умовах ведучий не повинен закінчувати засідання, що активно йде. Для учасників це буде означати «Ваші ідеї не такі важливі, як мій графік». Число ідей, що виникли залежить від того, наскільки плідний предмет, що обговорюється (зазвичай їх 100-200).

Процес добігає кінця; в якийсь момент учасники просто вичерпують свої ідеї. Це помітно по все більш тривалим перервам між ідеями, що виникають. Ведучий оголошує кінець засідання; це підходящий час для перерви.