Тема №5 Цивільне право України План

1. Загальна характеристика цивільного права

2.Цивільні правовідносини

3.Власність в Україні

4.Цивільно-правові договори

5.Договір купівлі-продажу

6.Спадкове право

1.Загальна характеристика цивільного права

Цивільне право — це система юридичних норм які регулюють особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності їх учасників (юридичних та фізичних осіб).

Джерела цивільного права:

Цивільний кодекс України прийнятий 16 січня 2003 року, вступив у силу з 1 січня 2004 року. Який складається з 6 книг “Загальні положення”, “Особисті немайнові права фізичної особи”, “Право власності та інші речові права”, “Право інтелектуальної власності”, “Зобов’язальне право”, “Спадкове право”. Всього 1308 статей.

Конституція України та інші нормативно-правові акти

Договори суб’єктів цивільного права

Звичаї

Міжнародні договори

Аналогія

2.Цивільні правовідносини

Цивільно-правові відносини — врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті майнові відносини, учасники яких виступають юридично рівними носіями прав та обов'язків.

Цивільно правові відносини є досить поширеними в суспільстві, вони супроводжують життя людини від народження і до смерті, врегульовують майже всі сфери її приватного життя.

Майновими є правові відносини, що пов'язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном.

Особисті немайнові відносини індивідуалізують особу, оскільки виникають завдяки здійсненню нею її особистих прав і свобод, які поділяються на дві групи:

Суб'єктами цивільно-правових відносин є фізичні та юридичні особи.

До фізичних осіб належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Для визнання осіб суб'єктами цивільного права необхідна наявність цивільної правоздатності та дієздатності.

Цивільною правоздатністю називається здатність особи мати цивільні права і нести цивільні обов'язки.

Правоздатність у громадянина України виникають від дня народження і припиняється з його смертю (або з визнанням громадянина померлим). Цивільна правоздатність визнається за всіма громадянами.

Цивільна дієздатність — це здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки, тобто його здатність розпоряджатися власними правами і нести відповідальність за свої дії. Обсяг цивільної дієздатності залежить від віку та психічного здоров'я фізичної особи.

Цивільна дієздатність поділяється на такі види:

• часткова дієздатність;

• неповна дієздатність;

• мінімальна дієздатність

• обмежена дієздатність;

• визнання громадянина недієздатним.

Часткова дієздатність мають особи до 14 років,

Самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.

Вкладати кошти у банківські (кредитні) установи та розпоряджатися ними

Здійснювати особисті немайнові права автора на твори науки, літератури та мистецтва, результати творчої діяльності

Неповну дієздатність мають фізичні особи у віці від 14 до 18 років. Вони мають право:

- розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

- здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

- бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

- самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).

- обирати місце свого проживання

- інші правочини вчиняються за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Повна дієздатність настає з 18 років, або раніше з моменту одруження або з 16 років якщо вона починає працювати за трудовим договором.

Обмежена дієздатність може бути визначена судом громадянам, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами.

Недієздатним визнається особа яка через душевну хворобу чи недоумство не здатна розуміти значення своїх дій і керувати ними.

Над такими особами призначається опікун, який від імені недієздатної особи укладає угоди.

В разі видужання або значного поліпшення здоров'я громадянина, визнаного недієздатним, суд поновлює його в дієздатності.

Односторонні угоди (наприклад, заповіт, видача доручення і т. ін.), що були укладені до ви знання особи недієздатною, втрачають чинність. У разі одужання чи значного покращання здоров'я громадянина, якого визнано недієздатним, суд поновлює його в дієздатності.

Цивільна правоздатність та дієздатність закінчується зі смертю людини, якщо громадянин зникає, і протягом року місцеперебування його невідоме, розшуки не дають позитивних результатів, громадянин визнається безвісно відсутнім. Якщо про громадянина нічого не відомо протягом трьох років він оголошується судом померлим, а якщо він пропав без вісті за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців.

В разі з'явлення або виявлення місцеперебування громадянина, оголошеного померлим, відповідне рішення скасовується судом.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Вона наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Правовими ознаками юридичної особи є:

• організаційна єдність;

• наявність відокремленого майна;

• можливість виступати в цивільному обороті від власного імені;

• здатність самостійно нести майнову відповідальність.

Об'єктом цивільних правовідносин є конкретні блага, з приводу яких суб'єкти виступають між собою в зазначенні правові відносини.

Серед таких благ необхідно назвати матеріальні предмети (речі) та духовні цінності.

Речі — це всі предмети матеріального світу, що здатні задовольняти певні потреби людей.

Речі поділяються на такі види:

- речі, що знаходяться в цивільному обігу (відносно них відсутня заборона щодо вільної торгівлі); речі, обмежені в цивільному обігу (мисливська зброя, деякі ліки тощо); речі, вилучені з цивільного обігу (наркотичні речовини і т. ін.);

- індивідуально визначені (картина художника) і родові (цукор, мука, цегла);

- замінні (родові речі) та незамінні (індивідуально визначені речі);

- споживні (речі, що після споживання перестають існувати, — продукти харчування і т. ін.) та не споживні (речі, що служать упродовж тривалого часу, — автомобіль, будинок тощо);

- подільні (речі, які в разі поділу втрачають цільове призначення, — телевізор, автомобіль і т. д., та неподільні (хліб, цемент, рідина тощо);

- головні й належності (скрипка і футляр);

- плоди (плоди фруктових дерев, приплід тварин і т. д.) і доходи (результат експлуатації власником певної речі — гроші та ін.);

- рухомі (транспортні засоби ) та нерухомі (земля, будівлі, підприємства і т. ін.);

До об'єктів цивільних правовідносин відносять і дії осіб:

відшкодування заподіяних збитків, надання відповідних послуг (ремонт будинку, автомобіля).

Одним із об'єктів цивільних правових відносин є особисті немайнові блага, до яких належать честь, гідність, ім'я, життя, здоров'я тощо.