12. Театралізація уроку

Вибрати фрагмент уроку і провести його, використовуючи систему К.С. Станіславського. Головна мета завдання – привернути увагу аудиторії засобами театральної педагогіки.

Критерії оцінювання завдання

• відпрацювання в процесі демонстрації фрагмента уроку основних прийомів системи К.С.Станіславського;

• мотивування уваги й волі аудиторії позитивними почуттями;

• альтернативність методики подання фрагменту уроку в площині театральної педагогіки;

• демонстрація власної почуттєвості під час творчого спілкування з аудиторією.

V. Розіграти в ролях педагогічні задачі № 2, 4, 6, 15, 23 (додаток 1). Звернути увагу не тільки на елементи акторської майстерності, а і продемонструвати свої варіанти розв’язання даних педагогічних ситуацій.

Література

1. Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка / В.Ц. Абрамян. – К.: Лібра, 1996.– C.58–82, 137–143.

2. Булатова О.С. Педагогический артистизм / О.С. Булатова. – М.: Академия, 2001. – 240 с.

3. Голубовський Б.Г. Пластика в искусстве актера / Б.Г. Голубовский. – М.: Искусство, 1986.

4. Педагогічна майстерність / За ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997. – C.84–100, 111–138, 189–194.

5. Педагогічна майстерність / За ред. І.А. Зязюна.– К.: Вища школа, 2004. – C. 72–83, 92–111,245–254.

6. Станиславский К.С. Работа над собой в творческом процессе переживания / К.С. Станиславский // Собр. соч. : В.8т.– М.: Искусство, 1954.– Т.2.– C.5 – 8, 23– 25, 38, 48, 58, 60, 62, 68, 73, 94–95, 356–359, 363, 372–375.

Заняття № 6 Комунікативність вчителя. Структура педагогічного спілкування.

Мета: сформувати уявлення про роль комунікативності вчителя у професійній діяльності; визначити компоненти комунікативності; засвоїти способи комунікативного самовиховання; створити установку на формування комунікативної культури майбутнього вчителя; усвідомити специфіку педагогічного спілкування як діалогічної взаємодії; сформувати установку на особистісно орієнтовану позицію в роботі з аудиторією; розвивати уміння аналізувати педагогічну діяльність.

План

1. Поняття комунікативності педагога, її сутність. Шляхи формування комунікативності.

2. Специфіка педагогічного спілкування, його структура, особливості та функції.

3. Стилі педагогічного спілкування. Бар’єри у спілкуванні вчителя, шляхи їх подолання.

Методичні рекомендації: Готуючись до відповіді на перше питання, слід зосередити увагу на взаємозв’язку ефективності професійно-педагогічного спілкування та рівня сформованості комунікативної культури вчителя. Необхідно пригадати сутність таких понять, як комунікативність, комунікабельність, соціальна спорідненість, соціальна перцепція, гіперкомунікативність, гіпокомунікативність. Також потрібно визначити компоненти професійно-педагогічної комунікативності, комунікативні вміння, які сприяють професійності педагогічного спілкування. Спираючись на рекомендовану літературу, студенти повинні окреслити шляхи формування комунікативності вчителя.

Друге питання передбачає осмислення педагогічного спілкування як інструменту створення в школі гуманістичних стосунків, толерантності, полісуб’єктивності та ненасилля. Для поліпшення стосунків із будь-яким співрозмовником доцільно звернути увагу на правильні дистанції у спілкуванні, які обирає викладач для досягнення тих або інших педагогічних цілей (додаток 4). Потрібно чітко визначити сутність професіонально-педагогічного спілкування, зрозуміти його структуру та функції. Крім того, необхідно схарактеризувати діалогічне спілкування, критерії і показники діалогу. Для більш професійної організації спілкування студентам слід ознайомитися із технікою «мови тіла» Р. Майдемана (додадок 9).

Відповідь на третє питання вимагає не тільки порівняльної характеристики стилів педагогічного спілкування, а і визначення їх ефективності у різних педагогічних ситуаціях. Також необхідно визначити психологічні та інші бар’єри у спілкуванні за Б. Гордоном (додаток 5) та І. Зязюном, дати характеристику малоефективним моделям спілкування за В. Кан-Каліком.