4. Роль суд. Прецеденту у пр.. С-мі Укр.

Ст..17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Міжн.Суд» визначає, що джерелом П є прецедент.

Значення актів ВСУ при здійсненні правосуддя. ВСУ не наділений П правотворчості, але всі його акти є обов’язкові на території Укр.

Оскільки ВСУ реально залучений до процесу регулювання, то можна сказати, що його акти стають джереломи, тобто мають ознаки суд. Прецеденту.

5. Шляхи вдосконалення пр.. С-ми Укр.:

1). Необхідність кодифікації;

2) вдосконалення юр. техніки.

Для вдосконалення ПС має значення і реформування пр.. інститутів:

1. Реформування парламенту (Створення 2палатного. На думку вчених це не доречно, оскільки це притаманно Федерації).

1). Зменшення кількості депутатів, що було б доречно.

2). Прийняття ЗУ «Про регламент ВРУ», оскільки депутати кожен раз змінюють регламент по кілька разів на день.

2. Реформування судової с-ми. Мала судова реформа вже відбулась (у 2002р.).

1). Наявність подвійної касації – є проблемою. Наявність ВГСУ є зайвим, оскільки у ВСУ є палата з господарських справ.

Це б зробило судову систему більш розумною і стрункою.

2). Суддями ВСУ є дуже багаті, впливові люди. Тому під час розгляду питання проекту ЗУ «Про скасування ВГС» не набрав навіть мінімальних голосів.

3) Такі ж проблеми у ВСУ(щодо реформування). Пропонував скасувати Президент, але відмовився оскільки скоро вибори.

3. Реформування прокуратури Укр.

Повинна бути позбавлена не властивих для неї функцій: - досудове слідство (так і залишається її фією), - загальний нагляд (змінено лише поверхово).

Тема 8. Правова карта світу: сучасний стан, тенденції розвитку.

1. Особливості романо-герман. Прав. С-ми (р-г пс).

Р-Г ПС – сукупність національних ПС, які мають в основі давньоримське П і де в якості основного джерела П виступає НПА.

Риси Р-Г ПС:

1). Базується на Римськ. П;

2). Основне джерело НПА;

3). Поділ на публ., приватн П; на гулузі;

4). Кодифікація.

Країни континентальної Європи:

Португалія, Франц., Німеч., кр. Африки, Азії (Японія, Індонезія), Греція, Бельгія, Латинск. Америка (більша її частина).

Почало зароджуватись Р-Г П з 12 ст.

Європейські течії. Поширена була юрид. школа (прагнули повернутись до першоджерел Рим. П).

Велику роль відіграли Європейські Університети у Німеччині.

Глосатори – вивчен., аналізув, розроблення Римськ. П.

Постглосатори.

Рецепція Рим.П – запозичення основних норм із Рим.П.

19-20 ст. – виникло адмін. П.

Середньовіччя (епоха ренесансу відродження) – розвиток публічн. П. (Концепція П людини її зародження).

В 19 ст. остаточно Ром-Г. П було сформовано!.

1804р. – Цивільний Кодекс Франції. Класичний вид кодифікації. Поділ. На публ. Та приватн.

Укр.: поділ на публ. (кр., адмін., всі процеси, МПуб.П) й приватн. П (сімейне, цивільн, торгове, МПр.П).

В більшості країн Континентальн. С-ми Закони поділ:

1). Звичайні (поточні);

2). Конституційні – існування яких прямо передбачено К-цією; - вносять зміни до К-ції.

У Франції Закони поділяються:

1. Органічні (діяльність вищих орг.. держ. Вл).

2. фінансові (як ФП);

3. програмні (регулюють економ. І соц.. життя в середині Д-ви).

Делеговані на правотворчість:

Ордонанси – приймаються Урядом, і за силою мають дію закону.

Україна є типовою країною Р-Г. (Континентальн.) ПС.