
- •Т 1: Загальна тдп, як фунламентальна юридична наука: сучасний вимір
- •1.А. Предмет тдп
- •1.В. Зв’язок тдп з ін. Юрид. Науками
- •2. Методи і методологія в пізнанні державно-правових явищ: динамізм і перспективи розвитку
- •3. Актуальні напрямки розвитку загальної тдп на сучасному етапі
- •Тема 2: Сутнсть держави і права та проблеми сучасного світу
- •1. Загальна характеристика сучасних теорій про сутність держави
- •2. Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права
- •3. Проблема співвідношення та взаємозв’язку між концепціями сутності держави і права.
- •4. Д. І п. В умовах сучасного світу: регіоналізація та глобалізація світового порядку.
- •Тема 3: Політична влада, держава і право, проблеми співвідношення та взаємодії.
- •1. Проблеми співвідношення політичної і державної влади.
- •2. Значення правової політики як одного з важливих видів державної політики.
- •2 Особливості правової політики в Україні:
- •3. Проблеми розбудови правової держави в Україні.
- •1. Загально-соціальні:
- •2. Спеціально-юридичні:
- •Тема 5. Держави правової, соціальної, демократичної орієнтації.
- •1. Сутність сучасних держав правової, соціальної, демократичної орієнтації.
- •2. Спеціально-юридичні:
- •2. Громадянське суспільство. Взаємодія громадянського суспільства і правової держави.
- •3. Вдосконалення механізму сучасної української держави як умова підвищення ефективності її функціонування.
- •Тема 6. Проблеми формування змісту права в контексті національного, регіонального та глобального розвитку
- •1. Правова культура та її значення для процесу пізнання та формування змісту права. Правовий нігілізм.
- •2. Проблеми правотворчої діяльності та правотворчого процесу.
- •2). Обговорення законопроекту:
- •3). Прийняття і затвердження зу;
- •3. Проблеми співвідношення та взаємодії національного та міжнародного права.
- •Тема 7. Правова система та джерела права України
- •1. Поняття та структура правової с-ми.
- •2. Місце пр.. С-ми Укр. Серед інших пр.. С-м.
- •3. Характеристика пр.. С-ми Укр.
- •4. Роль суд. Прецеденту у пр.. С-мі Укр.
- •5. Шляхи вдосконалення пр.. С-ми Укр.:
- •3. Реформування прокуратури Укр.
- •Тема 8. Правова карта світу: сучасний стан, тенденції розвитку.
- •1. Особливості романо-герман. Прав. С-ми (р-г пс).
- •2. Загальна характеристика англ.-амер. Пр.. С-ми (Англ-а. Пс). Загальне п.
- •3. Характеристика мусульман. П. (Мус.П).
- •Тема 9: Міжнародний механізм захисту п людини.
- •2. Європейська с-ма захисту п людини
- •5). Інші юо. (Фактично будь-яка юо).
- •2. Вимоги до скарги:
- •Тема 10. Права, свободи та обов’язки людини
- •Зародження та розвиток концепції прав людини. 3 покоління прав людини.
- •Основні права людини.
- •Міжн. Акти у сфері захисту прав людини.
- •Права людини в Європ. К-ції.
- •П на справедливий суд в розумінні Європ. К-ції з п люд.
- •Обов’язки люд.
- •Проблеми п людини на сучасному етапі.
- •Тема 11. Проблеми правозастосовної діяльності.
- •Правозастосування як особлива форма механізму реалізації норм п.
- •Правозастосовчий процес. Стадії.
- •Проблеми тлумачення норм п. Офіційне, неофіційне тлумачення.
- •Проблеми вирішення юр. Колізій та прогалини у п.
- •Тенденції розвитку юр. Практики. Види. Суб’єкти.
2). Обговорення законопроекту:
1. Попередне обговорення (готуються за участю громадськості);
2. офіційне (-на рівні парламентських комісій і комітетів; - на рівні парламентських палат – це 1,2,3 читання);
3). Прийняття і затвердження зу;
4). Офіційне обнародування (опублікування в офіційних ЗМІ).
Законодавча техніка – сукупність правил і прийомів, що використовується при підготовці проектів.
Основні вимоги законод. техніки:
1. Проекти ЗУ повинні відповідати загальним принципам і напрямкам законодавчої політики;
2. Відповідність нормам конкретної галузі П;
3. Передбаченні в ЗУ гарантій його виконання.
4. Законопроект повинен досягати поставлених цілей і не викликати побічних ефектів. (Напр: заборона грального бізнесу – мета не досягнута, побічні ефекти –рівень безробіття).
3. Проблеми співвідношення та взаємодії національного та міжнародного права.
1. У кін. 19- поч.. 20 ст. Міжн. Юристи (їх не багато) розглядали МП як юр. с-му норм.
Лоренс Фон Штейн – вважав, що МП не юр., а політична наука, тому її розглядати не треба.
Ця думка була поширена.
2. Визнавали МП, але вважали, що МП є юр. с-ма норм, що повинно розглядатись націон. П.
3. Вважали, що націон. і МП є одним цілим П, що відрізняється сферою правового регулювання. Націон. П регулюв. Внутрішні відносини, а МП – зовнішні. Генріх Хельзен.
4. Дуалістична концепція – є основною пануючою теорією. Полягає у визнанні самостійної ролі МП і націон. П.
Галузі МП: Договірне П; П міжн. організацій; МЕП; М морське П; М космічне П; М повітряне П; П людини в МП.
Норми МП і нац.. П розглядають одні й ті ж відносини по різному, тому існує пріоритет П.
У 19 ст. був пріоритет нац.П; зараз надається перевага МП.
Примат МП – переваги МП над націон. П.
Рішення прецеденту Міжн. організ, М Суду ООН з прав людини є джерелом П в Укр.
Тема 7. Правова система та джерела права України
1. Поняття та структура правової с-ми.
Правова с-ма (ПС) – об”активно обумовлена сукупність всіх елементів правової діяльності.
С-ма П – нормативний елемент ПС.
Елементи ПС:
1. Інституційний – сукупність всіх пр.. інститутів, елементів, які характерні для тієї чи іншої пр.. системи;
2. Нормативний – сукупність пр.. норм, принципів, галузей, інститутів (система П = нормат. елемент);
3. Ідеологічний – сукупність правосвідомості, пр.. культура, право розум. Кожної контрольної людини.
4. Функціональний – правотворчість, право реалізація, правозастосування, юр. практика.
5. Комунікативний – зв’язки всіх попередніх елементів між собою.
2. Місце пр.. С-ми Укр. Серед інших пр.. С-м.
Для Укр. належність до тієї чи іншої ПС є суперечливим.
Радянськими вченими – Укр. відносилась до соціалістично- правової с-ми. Але таке визначення є більш штучним. СРСР були тотожні Ром-Герм. ПС.
Укр. прийшла до цієї с-ми трішки іншим шляхом ніж інші Європейські кр., тому є деякі відмінності, розбіжності цієї с-ми у країнах.
Природного поширення Ром-герм. ПС в Укр. не було, воно було як паларельне П з канонським П яке існувало в Київ.Русі.
Ром-герм. С-ма була поширена в наслідок коленіальних явищ.
На сьогоднішній день російські с-ми виділяють:
- Єврозійську ПС (Росія, Біл, Укр), хоча вони об’єднуються в більшості не П, а історичним розвитком, культурою.
- Радянську ПС – тотожна ПС. Але у цих 2х випадках не підпадають під визначення інші країни, які були в СРСР.
Суттеві відмінності цих с-м не існують в порівнянні з іншими ПС, тому не можна виділяти ці.