2). Обговорення законопроекту:

1. Попередне обговорення (готуються за участю громадськості);

2. офіційне (-на рівні парламентських комісій і комітетів; - на рівні парламентських палат – це 1,2,3 читання);

3). Прийняття і затвердження зу;

4). Офіційне обнародування (опублікування в офіційних ЗМІ).

Законодавча техніка – сукупність правил і прийомів, що використовується при підготовці проектів.

Основні вимоги законод. техніки:

1. Проекти ЗУ повинні відповідати загальним принципам і напрямкам законодавчої політики;

2. Відповідність нормам конкретної галузі П;

3. Передбаченні в ЗУ гарантій його виконання.

4. Законопроект повинен досягати поставлених цілей і не викликати побічних ефектів. (Напр: заборона грального бізнесу – мета не досягнута, побічні ефекти –рівень безробіття).

3. Проблеми співвідношення та взаємодії національного та міжнародного права.

1. У кін. 19- поч.. 20 ст. Міжн. Юристи (їх не багато) розглядали МП як юр. с-му норм.

Лоренс Фон Штейн – вважав, що МП не юр., а політична наука, тому її розглядати не треба.

Ця думка була поширена.

2. Визнавали МП, але вважали, що МП є юр. с-ма норм, що повинно розглядатись націон. П.

3. Вважали, що націон. і МП є одним цілим П, що відрізняється сферою правового регулювання. Націон. П регулюв. Внутрішні відносини, а МП – зовнішні. Генріх Хельзен.

4. Дуалістична концепція – є основною пануючою теорією. Полягає у визнанні самостійної ролі МП і націон. П.

Галузі МП: Договірне П; П міжн. організацій; МЕП; М морське П; М космічне П; М повітряне П; П людини в МП.

Норми МП і нац.. П розглядають одні й ті ж відносини по різному, тому існує пріоритет П.

У 19 ст. був пріоритет нац.П; зараз надається перевага МП.

Примат МП – переваги МП над націон. П.

Рішення прецеденту Міжн. організ, М Суду ООН з прав людини є джерелом П в Укр.

Тема 7. Правова система та джерела права України

1. Поняття та структура правової с-ми.

Правова с-ма (ПС) – об”активно обумовлена сукупність всіх елементів правової діяльності.

С-ма П – нормативний елемент ПС.

Елементи ПС:

1. Інституційний – сукупність всіх пр.. інститутів, елементів, які характерні для тієї чи іншої пр.. системи;

2. Нормативний – сукупність пр.. норм, принципів, галузей, інститутів (система П = нормат. елемент);

3. Ідеологічний – сукупність правосвідомості, пр.. культура, право розум. Кожної контрольної людини.

4. Функціональний – правотворчість, право реалізація, правозастосування, юр. практика.

5. Комунікативний – зв’язки всіх попередніх елементів між собою.

2. Місце пр.. С-ми Укр. Серед інших пр.. С-м.

Для Укр. належність до тієї чи іншої ПС є суперечливим.

Радянськими вченими – Укр. відносилась до соціалістично- правової с-ми. Але таке визначення є більш штучним. СРСР були тотожні Ром-Герм. ПС.

Укр. прийшла до цієї с-ми трішки іншим шляхом ніж інші Європейські кр., тому є деякі відмінності, розбіжності цієї с-ми у країнах.

Природного поширення Ром-герм. ПС в Укр. не було, воно було як паларельне П з канонським П яке існувало в Київ.Русі.

Ром-герм. С-ма була поширена в наслідок коленіальних явищ.

На сьогоднішній день російські с-ми виділяють:

- Єврозійську ПС (Росія, Біл, Укр), хоча вони об’єднуються в більшості не П, а історичним розвитком, культурою.

- Радянську ПС – тотожна ПС. Але у цих 2х випадках не підпадають під визначення інші країни, які були в СРСР.

Суттеві відмінності цих с-м не існують в порівнянні з іншими ПС, тому не можна виділяти ці.