2 Особливості правової політики в Україні:

• Еволюційний перехід від радянського права до європейських стандартів.

• Великий ступінь волюнтаризму, тобто суб’єктивного вирішення питань (тобто те що потрібно одній особі, а не суспільству).

Етапи правової політики в Україні:

1. 90-96 рр. Пріоритет розвитку конституційного права. Прийнято декларацію про Держ.суверенітет.

2. 1991-2003 рр. Створення матеріального права. Масово приймались матеріальні кодекси: ЦКУ, ГКУ, ЗКУ, МКУ, ВКУ, ЛКУ.

3. 1991-по сьогоднішній день. Творення процесуального права. ЦПКУ, ГПКУ.

3. Проблеми розбудови правової держави в Україні.

Є точки зору, що будь-яка Д є правовою, кожна Д має своє П і це нонсенс якщо Д буде існувати без П.

Повинен існувати механізм стримання і противаг, для того щоб влада не стала єдиною, тобто одна влада повинна контрольвати іншу.

Сама концепція Правової Д виникла кін 17-18 ст. Імануіл Кант. Він говорив про правовий устрій. Поняття Правової Д не було.

1813р. – Вельген ввів поняття Правової Д.

Роберт Фон Моль досліджував цю концепцію у своїй праці.

Ці німецькі вчени розвивали концепцію Пр. Д.

Далеко не кожна Д живе за законами Пр.Д. (Наприкл. Німеччина у 2 світ.війні).

Принципи Правової держави:

1. Загально-соціальні:

• Соціальної спрямованості

• Поділ влади на 3 гілки

• Демократизму

• Гуманізму

2. Спеціально-юридичні:

• Непорушність свободи особистості

• Гарантованість закріплення в конституції прав і свобод

• Панування правового закону

• Зв’язаність державної влади правом і законом

• Взаємно відповідальність держави і особи

• Контроль суспільства над діяльністю держави

• Чіткість і доступність правових процедур.

Правовий закон – 1) прийнятий із повним дотриманням процедури; 2) прийнятий лише уповноваженим законодавчим органом, делегування лише у надзвичайних ситуаціях.

За змістом Правові закони:

- повинні відповідати міжн. актам;

- повинні відповідати принципам П.

Тема 5. Держави правової, соціальної, демократичної орієнтації.

1. Сутність сучасних держав правової, соціальної, демократичної орієнтації.

Доктрина Пр. Д – Д не повинна втручатись в розвиток суспільства, промисловості, в економічні відносини. За таких уумов з’явилась велика кількість бідних, тому держава немогла забезпечити захист людської гідності. Так з’явилась правова соціальна Д.

Соціальна Д – мета: рівномірний розподіл усіх соціальних благ. (От каждого по возможностям каждому по потрібностям). Забрати в усіх і розділити між нуждающимися, тобто рівний розподіл. Намагається лише ліквідувати абсолютні форми бідності.

Соціальністична Д – враховує, що люди не можуть жити однаково, н е можуть бути однаковими, бо вони первинно від природи не є однаковими: за освітою, силою, розумом, можливостями.

Соціальна держава – держава, яка визнає людину найвищою соціальною цінністю, створює рівні умови для матеріального самозабезпечення, надає соціальну допомогу непрацездатним і має за мету забезпечення громадянського миру у суспільстві.

Для того щоб соц.. Д існувала вона повинна відповідати принципам соц.. Д.

Принципи соціальн. Д:

1. людської гідності;

2. рівних можливостей;

3. соц справедливості;

4. соц партнерства;

5. соц зобов’язань;

6. субсидіарності;

7. відносної незалежності сусп відносин;

8. гарантованості соц прав.

Політичні режими:

1. Демократичний – влада належить народу, який визнається її джерелом і носієм, грунтується на прагненні забезпечити справедливість, рівність і добробут усіх при розв’язанні проблем і питань суспільного врядування.

Ознаки демократії:

1). наявність свобод ( сводоба громадських організацій, політиних партій..);

2). справді вільні вибори;

3). багатопартійна система (достатня кількість щоб громадяни могли зробити свій вибір);

4). політичний плюралізм (наявність великої кілкості політичних ідеологій, можливість їх вільного вибору. Значна частина партій існують лише на папері);

5). наявність міцної організованої опозиції (наявність організаційної й ідеологічної сили);

6). свобода преси та ін ЗМІ;

7). розвинуті механізми захисту гр-н від свавілля держави (суд, прокуратура, омбудсман).

2. Авторитарний – необмежена влада 1 або кількох осіб. Передбачає насильство з боку держави (автократія) – Пн Корея, Куба, Іран. Вирізняють також тоталітарну державу – повний контроль держави над суспільством – Росія, Білорусь.

Ознаки тотаритарної держави:

1. єдина ідеологія;

2. монополія одніє партії;

3. централізація влади;

4. відсутність громадянських і політичних свобод;

5. мілітаризація суспільного життя;

6. монополія однієї форми власності (намагання держ. вл впливати на економіку);

7. наявність харизматичного вождя.

Правова держава – це політична організація суспільства, в якій раво обмежує і підпорядковує собі державну владу, а основні права свободи і її соціальна безпека є змістом свободи, закріпленої в законах; це підгрунтя громадянського суспільства.

Принципи правової держави:

1. Загально-соціальні: (Соціальної спрямованості; Поділ влади на 3 гілки; Демократизму; Гуманізму).