- •Т 1: Загальна тдп, як фунламентальна юридична наука: сучасний вимір
- •1.А. Предмет тдп
- •1.В. Зв’язок тдп з ін. Юрид. Науками
- •2. Методи і методологія в пізнанні державно-правових явищ: динамізм і перспективи розвитку
- •3. Актуальні напрямки розвитку загальної тдп на сучасному етапі
- •Тема 2: Сутнсть держави і права та проблеми сучасного світу
- •1. Загальна характеристика сучасних теорій про сутність держави
- •2. Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права
- •3. Проблема співвідношення та взаємозв’язку між концепціями сутності держави і права.
- •4. Д. І п. В умовах сучасного світу: регіоналізація та глобалізація світового порядку.
- •Тема 3: Політична влада, держава і право, проблеми співвідношення та взаємодії.
- •1. Проблеми співвідношення політичної і державної влади.
- •2. Значення правової політики як одного з важливих видів державної політики.
- •2 Особливості правової політики в Україні:
- •3. Проблеми розбудови правової держави в Україні.
- •1. Загально-соціальні:
- •2. Спеціально-юридичні:
- •Тема 5. Держави правової, соціальної, демократичної орієнтації.
- •1. Сутність сучасних держав правової, соціальної, демократичної орієнтації.
- •2. Спеціально-юридичні:
- •2. Громадянське суспільство. Взаємодія громадянського суспільства і правової держави.
- •3. Вдосконалення механізму сучасної української держави як умова підвищення ефективності її функціонування.
- •Тема 6. Проблеми формування змісту права в контексті національного, регіонального та глобального розвитку
- •1. Правова культура та її значення для процесу пізнання та формування змісту права. Правовий нігілізм.
- •2. Проблеми правотворчої діяльності та правотворчого процесу.
- •2). Обговорення законопроекту:
- •3). Прийняття і затвердження зу;
- •3. Проблеми співвідношення та взаємодії національного та міжнародного права.
- •Тема 7. Правова система та джерела права України
- •1. Поняття та структура правової с-ми.
- •2. Місце пр.. С-ми Укр. Серед інших пр.. С-м.
- •3. Характеристика пр.. С-ми Укр.
- •4. Роль суд. Прецеденту у пр.. С-мі Укр.
- •5. Шляхи вдосконалення пр.. С-ми Укр.:
- •3. Реформування прокуратури Укр.
- •Тема 8. Правова карта світу: сучасний стан, тенденції розвитку.
- •1. Особливості романо-герман. Прав. С-ми (р-г пс).
- •2. Загальна характеристика англ.-амер. Пр.. С-ми (Англ-а. Пс). Загальне п.
- •3. Характеристика мусульман. П. (Мус.П).
- •Тема 9: Міжнародний механізм захисту п людини.
- •2. Європейська с-ма захисту п людини
- •5). Інші юо. (Фактично будь-яка юо).
- •2. Вимоги до скарги:
- •Тема 10. Права, свободи та обов’язки людини
- •Зародження та розвиток концепції прав людини. 3 покоління прав людини.
- •Основні права людини.
- •Міжн. Акти у сфері захисту прав людини.
- •Права людини в Європ. К-ції.
- •П на справедливий суд в розумінні Європ. К-ції з п люд.
- •Обов’язки люд.
- •Проблеми п людини на сучасному етапі.
- •Тема 11. Проблеми правозастосовної діяльності.
- •Правозастосування як особлива форма механізму реалізації норм п.
- •Правозастосовчий процес. Стадії.
- •Проблеми тлумачення норм п. Офіційне, неофіційне тлумачення.
- •Проблеми вирішення юр. Колізій та прогалини у п.
- •Тенденції розвитку юр. Практики. Види. Суб’єкти.
3. Проблема співвідношення та взаємозв’язку між концепціями сутності держави і права.
Повинна бути певна корекція, узгодженість між концепціями держави і права.
Сприймати право так само як спосіб регулювання власності, а не як (4) теорію.
4. Д. І п. В умовах сучасного світу: регіоналізація та глобалізація світового порядку.
З одного боку у світі існує – глобалізація ( Добровільно Держава втрачає частково частину державного суверенітету внаслідок глобалізації, вступу в МО; створення наддержавних структур);
З іншого боку виявлення П народів, націй на самовизначення – тобто створення нових Держав.
Тема 3: Політична влада, держава і право, проблеми співвідношення та взаємодії.
1. Проблеми співвідношення політичної і державної влади.
Соціальна влада – владні відносини між людьми.
Держ. вл є одним із різновидів соц.. влади.
Існує декілька концепцій на співвідношення державної і політичної влади:
1. Держ. і політ. влади майже тотожні. Політ. влада можлива лише в межах держави. Це в Україні.
2. Держ. і політ. влади не тотожні (більш поширений погляд). Будь-яка державна влада є політичною, але далеко не кожна політична влада є державною.
Політична влада – це публічні вольові відносини, які утворюються між суб’єктами політичної системи суспільства, зокрема і держави на основі політично-правових норм.
Державна влада – публічні вольові політичні відносини між державним апаратом і суб’єктами політичної системи суспільства.
2. Значення правової політики як одного з важливих видів державної політики.
Поняття «правова політика» досить нове в праві. В Україні з’являється лише в останні 2-3 роки.
Політика – засіб юридичної легітимації політичного курсу і волі потенційних лідерів.
Арістотель казав: політика – мистецтво управління Д-вою.
До 1917р. поняття «правова політика» було дуже поширено.
Правова політика – прикладна наука, яка покликана визначати чинне законодавство і сприяти виробленню більш досконалого П.
Правова політика – особлива форма держ. політики і засіб юрид. легітимації політичного курсу і волі офіційних лідерів.
Втілюється правова політика через К-цію, ЗУ, НПА, нормативне закріплення реформи.
Основні ознаки правової політики:
1. Має державн-вольовий характер (завжди реалізується воля Д);
2. Завжди базується на праві;
3. Здійснюється правовими методами (через внесення змін у законодавство);
4. Охоплює переважно правову сферу діяльності;
5. За необхідності підкріплена силовими методами;
6. Публічність і гласність;
7. Має зовнішнє вираження у вигляді правових норм.
Принципи правової політики (те, як воно має бути, а не те як воно є) – це ідеальнамодель:
Соціальна обумовленість (Правова політика повинна виходити із суспільства людей, все має здійснюватись в інтересах широких верств);
Наукова обґрунтованість (всі дії в межах правової політики мають бути чітко виважені з боку юрид., правової політики);
Стійкість і передбачуваність (Напркл: У ЗУ»Про с-му оподаткування» передбачено, що зміни у бюджет можуть вноситись лише на наступний рік);
Легітимність і демократичний характер (Правова політика повинна проводитись лише в офіційний і закріплений у законодавстві спосіб);
Гуманність і моральний характер (повинна відповідати головним критеріям моралі – добро і зло).
Принцип справедливості.
Принцип гласності (повинно здійснюватись відкрито і гласно);
Пріоритет прав людини як найвищої соціальної цінності.
Відповідність основним положенням міжнародного права (повинна відповідати нормам тексту міжн. Конвенції, а й прецедентам, рішенням Міжн. Суду).
Методи правової політики: переконання і примус.
Правова політика виражається в:
Законотворенні
Правозастосуванні
Правоохороні
Нагляді і контролі
Реалізується в судочинстві.