Тема 2: Сутнсть держави і права та проблеми сучасного світу

1. Загальна характеристика сучасних теорій про сутність держави

Теорія походження Д – єдиною правильною за радянських часів була – Класова (економічна) – за розподілом на три поділи класів. Інструмент панування одних класів над іншими.

Сучасні теорії Д:

1. Пролетарстка теорія демократії ( Виникла на поч. XIX ст. – Маркес, Енгельс, Ленін. Демократія і свобода передбачалися лише для пролетаріату, в центрі стоїть – політична свобода. Повинна існувати лише диктатура класу трудящих (пролетаріату), всі інші прошарки суспільства повинні прийняти політику пролетаріату. Заперечувався будь-який консенсус між іншими політичними класами).

2. Теорія плюралістичної демократії ( 60-70 р.р. XX ст. – Даль, Дарендов, Рісмен. Суспільство складається із різноманітних прошарків між якими повинен бути досягнутий консенсус. Вплив профспілок, спортивних колективів, релігійних об’єднаннями тощо. Має суттєві недоліки: далеко не всі люди в суспільстві об’єднанні у спілки, колективи, тому існує великий2 клас людей, інтереси яких не представлені. Тому теорія є вже застарілою!).

3. Теорія елітарної демократії ( 70-80 р.р. XX ст. – Рісмен, Келлер. Є гібридом 2х попередніх теорій: теорії еліт (ще з XIX ст) і теорії плюралістичної демократії. Ці теорії окремо тут не розглядаються, а існували разом у новій формі демократії. Для вирішення важливих держ. Питань існує еліта, але вона не є замкненою кастою, тобто найкращі представники тих прошарків, які вони представляють та були обрані на демократичних засадах.)

Наприкл. Еліта:1. еліти левів (Піночетта, Шарль де Голь); 2.еліта лис (Горбачов, Тимошенко)

4. Партисипаторна демократія (демократія участі) ( Вольф, Менсбрідж. До управління державою повинні залучатися широкі маси, які повинні постійно підвищувати свій рівень знань, освіти. Чим більше є політично освідчені, широко освідчені маси тим більше шансів на те, що суспільство буде розвиватись).

5. Теорія корпоративної демократії (З появою великого організованого бізнесу велика кількість людей мають відношення до великих корпорацій, з цього випливає, що корпорації мають впливати на політику держави, як керівники на своїх працівників).

6. Теорія комп’ютерноїдемократії (Мартін, Краун кін XIX – XX ст. Поширення засобів зв’язку, компютеризації. Завдяки комп’ютерним технологіям сучасне суспільство наближається до повної демократії. Комп’ютер стає знаряддям виробництва, злагоджується соціальна нерівність. Кібернетика дозволяє встановити більший вплив суспільства на державну політику).

2. Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права

Основні напрямки правової думки щодо П:

1). Доктрина природного права. Ідеї правлять світом - Право є відображенням розумних ідей.

Почалось за часів Арістотеля, Цицерона, стало популярним з Кін 17-поч. 19 ст. Ж.-Ж. Руссо, Монтеск’є, Дідро, Дж. Локк, Радіщев. Закріплено в Декларація прав і свобод у Франції.

Ще називають доктриною відродженого права – тому що почала відроджуватись після занепаду; відкриває уявлення про правосвідомість, про ідеальне П, вдаються до широкого розуміння П ніж викладено у законах.

Право відбиває уявлення про справедливе право.

+: 1) природне право виступає як оцінююча категорія – П є лише те, що відповідає справедливості і рівності; 2) природне право виступає проти використання законів владою з корисливою метою – якщо якийсь закон не відповідає принципам справедливості то він не повинен існувати.

-: не завжди можна визначити який закон є справедливий – це може призвести до повної анархії (кожен буде вважати своє справедливим). (Хоча є певна організація, Напр. тлумачення законів дає КСУ)

2). Юридичний позитивізм. Основою праворозуміння є держава – право створюється державою. Кельзен. Правом є те, що створене державою і сформульовано в законах. Відповідно до цієї концепції права даровані людині державою і сформульовані і написані державою.

+: 1) Представники цієї теорії розробили важливі юридичні прийоми: вчення про правову норму, структуру, види правових норм, їх тлумачення; 2) Представники цієї теорії є авторами концепції верховенства закона.

-: Юридичний позитивізм скомпроментований тоталітарними режимами (наприклад фашистська держава – була правова держава).

3). Соціологічна теорія права (юриспруденції). Вихідним у праворозумінні є реальне життя. кін. XIX – XX ст. Дж. Паунд, Ерліх. – в чистому виді вона не існує.

Право має свій вираз в діях і поведінці людей. Держава повинна спостерігати за діями тих чи інших людей. Ця теорія встановлює зв’язок між правом і реальним життям. Орієнтує науку на формування реальних процесів суспільства. Держава повинна робити поведінку більшості людей еталоном загальної поведінки.

Встановила зв’язок між П і реальним життям, лише спостерігає і створює певні правила.

Держава дозволяє судді виходити за межі закону і шукати правила поведінки в житті.

Однією із течій цієї теорії: Реалістична школа права (суддя спочатку повинен у реальному житті знайти правила, винести рішення, а потім шукати його правове закріплення в законах).

4). Психологічна теорія права. Вихідним пунктом праворозуміння є психіка людини, її почуття. Право є результатом людських емоцій, переживань. Леон Петрожитський.

Вона є більш не дослідженою, менш розвиненою.

- : 1). абсолютизація психологічних моментів; 2). Залишається лише теоретичною моделлю, яка не була втілена на практиці.