Вступ

Дисципліна “Методика викладання у вищій школі” розрахована для надання педагогічних знань і умінь, які в подальшому можуть бути реалізовані майбутніми магістрами з менеджменту у викладацькій роботі.

Завданнями щодо вивчення дисципліни стосовно її програми є:

• формування практичних навичок і вмінь щодо методики викладання;

• розвиток здібностей, необхідних для ефективної педагогічної діяльності, формування основ педагогічної майстерності;

• оволодіння традиційними та інноваційними технологіями навчання, інформаційними ресурсами навчального процесу;

• оволодіння методикою розробки навчально-методичних матеріалів;

• набуття умінь і навичок підготовки різноманітного методичного забезпечення для проведення різних видів занять та діагностики знань студентів;

• опанування питаннями організації та контролю самостійної роботи студентів, дистанційної форми навчання.

Навчально – методичний посібник з курсу “Методика викладання у вищій школі” повинен дати системне уявлення сутності та організаційно-методичних основ викладацької роботи у вищій школі. Навчальний матеріал посібника структурований і поданий у виді тематичних комплектів схем: структурно-логічних, змістовних, композиційних, процесуальних.

Структурні схеми - це не тільки демонстраційний матеріал, але й інший методичний ключ до засвоєння курсу, який сприяє розвитку здібностей візуалізованого й образного мислення, бачення цілісності, розуміння зв’язків у цілісному уявленні концепції навчальної дисципліни. Навчання з використанням прийомів структуризації навчального матеріалу розвиває логічне мислення, забезпечує можливість послідовного поглиблення знань, більш легкого, більш швидкого і надійного його засвоєння, а також широкого використання технічних засобів навчання.

Навчально – методичний посібник включає робочу програму та зміст дисципліни за двома розділами.

У першому розділі „Організаційно-методичні засади вищої освіти України” розглядаються теми:

1. Система вищої освіти України: загальна характеристика

2. Планування навчального процесу

3. Педагог у сучасній системі вищої освіти

4. Методи і технології навчання у вищій школі

5. Самостійна робота студентів

6. Контроль та оцінка знань студента

7. Дистанційні технології навчання

Другий розділ Навчально – методичного посібника розглядає інноваційні технології навчання за темами 8-12, тобто: „Інноваційні методи навчання як фактор підвищення якості освіти”, „Робота у малих групах”, „Ділова гра у системі інтерактивного навчання”, „Рольова гра як засіб інтенсифікації навчання груповому спілкуванню”, „Кейс-метод як інструмент професійно-діяльнісного навчання”.

Розділ 1. „Організаційно-методичні засади вищої освіти України”

Тема 1. Система вищої освіти України: загальна характеристика Загальна структурно - логічна схема за темою

Неповна вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості та є достатнім для здобуття нею кваліфікацій за освітньо – кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста

Базова вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості та є достатніми для здобуття нею кваліфікації за освітньо – кваліфікаційним рівнем бакалавра

Повна вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості та є достатнім для здобуття нею кваліфікації за освітньо – кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра

Молодший спеціаліст – освітньо – кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності

Бакалавр – освітньо–кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні та спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкту праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для визначених посад у певному виді економічної діяльності

Спеціаліст – освітньо–кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо – кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності

Магістр – освітньо–кваліфікаційний рівень вищої особи, яка на основі освітньо–кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

2.2 Типи ВНЗ

університет

академія

інститут

коледж

технікум (училище)

Університет – багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який здійснює освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектру природничих, гуманітарних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково – методичним центром, має розвинену інфраструктуру навчальних, наукових і науково – виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально – технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно – просвітницьку діяльність. Можуть створювати класичні та профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, медичні, аграрні, мистецькі, культурологічні та інші) університети

Академія – вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який здійснює освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково - методичним центром у сфері своєї діяльності та має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення

Інститут – вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ університету, академії, який здійснює освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить наукову, науково – методичну та науково – виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально – технічного забезпечення

Коледж – вищий навчальний заклад другого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який здійснює освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки (якщо є структурним підрозділом вищого навчального закладу третього-четвертого рівня акредитації або входить до навчального чи навчально-науково-виробничого комплексу) або за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально–технічного забезпечення

Технікум (училище) – вищий навчальний заклад першого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який здійснює освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально – технічного забезпечення