Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Троценко 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
180.22 Кб
Скачать

Список дисциплін, що пропонуються для дослідження:

1) математика

2) фізика

3) хімія

4) геологія

5) кліматологія

6) гідрологія

7) історія,

8) біологія,

9) мова,

11) економіка,

10) література,

12) мистецтво

Питання та завдання для самоперевірки

1. У чому полягає інтегральний характер розвитку географії?

2. У яких випадках певна наука поступається роллю лідера іншій науці?

3. Синтез географічних знань як характерна риса сучасної географії.

4. Які чинники зумовили перехід географії від описової до комплексно-аналітичної, тобто, до широкого втілення математичних методів, залучення фундаментальних наук до розвитку географічних досліджень?

Звітні матеріали: довідки про виникнення та становлення наданої викладачем науки, внутріпредметні та міжпредметні зв’язки, зокрема з географією; ілюстративна схема зв’язків. Матеріали аналізу та висновки.

Практичне заняття 5

Тема: Сучасні методи географічних досліджень

Мета: Ознайомитись з новими знаннями та розширити свої знання про уже відомі сучасні методи географічних досліджень.

Вихідні матеріали: літературні джерела – підручники з географії, періодичні видання, довідники.

Форма проведення заняття: практична робота

Основні відомості.

Процес наукового пізнання пов’язаний з безперервним пошуком методологічних підходів і методичних прийомів дослідження.

Географія використовує широкий арсенал методів дослідження. Серед сучасних методів географії особливе місце займають:

1) Картографічний метод, який полягає у розробленні картографічних моделей – карт. Карти є не лише формою показу наявної інформації, але одночасно й основою для одержання нової інформації, яку можна зчитати та проаналізувати.

2) Головним джерелом інформації у „космічному землезнавстві” став космічний знімок, який дає багату інформацію про процеси в атмосфері, гідросфері та на поверхні суші.

3) Лазерне зондування об’єктів географічної оболонки Землі як з космосу, так і з поверхні Землі, дозволяє отримати цінну інформацію про розподіл складових та стану атмосфери, наявності забруднюючих речовин тощо.

4) За допомогою Інтернету забезпечується доступ до різних наукових матеріалів, зокрема – картограм, аеро- і космічних знімків, атласів, анімацій тощо.

Один з видів геоінформації в Інтернеті є так звані віртуальні атласи, які являють засіб для роботи з геоінформацією в Інтернеті. З появою ГІС – технологій зчитування інформації автоматизоване.

Завдання та порядок виконання роботи

1. Дати визначення термінам: метод, методика, методологія, технологія, процедура, прийом (спосіб, засіб), операція.

2. Назвати основні методи отримання та первинної обробки географічної інформації.

3. Перелічити сучасні методи географічної інформації, розкрити їх суть та задачі.

Скласти та заповнити відповідну таблицю.

Сучасні методи

географічних досліджень

Суть

метода

Задачі

метода

Примітка

4. Представити своє бачення розвитку методів географічних досліджень на сучасному етапі та в майбутньому.

5. Проаналізувати отримані результати та зробити висновки.

Питання та завдання для самоперевірки

1. Який (які) з сучасних методів географічних досліджень є найбільш інформативним?

2. Розкрити суть методу математико-географічного моделювання.

3. Пояснити термін „віртуальні атласи”.

Звітні матеріали. Визначення термінів, перелік, суть та задачі сучасних методів географічних досліджень (таблиця), аналіз та висновки.

Практичне заняття 6

Тема: Основні типи навчальних закладів, їх характеристика та акредитація

Мета: Ознайомитись з основними типами навчальних закладів України, їх характеристиками та акредитацію.

Вихідні матеріали: Нормативні матеріали Міністерства освіти і науки України. Основні терміни, поняття та визначення.

Форма проведення заняття: практична робота

Основні відомості. Основним типом середнього закладу освіти є середня загальноосвітня школа, яка поділяється на початкову; основну, що забезпечує базову освіту; старша, що забезпечує повну середню освіту.

Навчальні заклади, що забезпечують поглиблене вивчення окремих, чи декількох курсів, називаються спеціалізованими школами.

До середніх навчальних закладів відносяться також – гімназія, колегіум, ліцей.

У відповідності з освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки студентів діють вищі навчальні заклади різних рівнів акредитації: технікуми, училища, коледжі, інститути, університети.

Функціонують також заклади післядипломної освіти.

Навчальні заклади проходять акредитацію.

Завдання та порядок виконання роботи

1. Надати характеристики та основні задачі навчальних закладів України за схемою, наведеною в таблиці.

Навчальний

заклад

Призна­чення

Кого

готує

Рівні

акреди­тації

Статус

Випускні документи

Примітка

2. Дати визначення поняттю „Акредитація навчального закладу” та висвітлити освітню мету цього закладу.

3. Розкрити основні принципи та рівні акредитації.

4. Підготувати невеличку доповідь про свій навчальний заклад, який закінчили раніше.

Питання та завдання для самоперевірки

1. Принципи побудови освіти в Україні.

2. Типи навчальних закладів в Україні, що забезпечують повну географічну освіту.

3. Які навчальні заклади України забезпечують середню освіту?

Звітні документи. Таблиця характеристик та задач навчальних закладів. Пояснювальна записка, відповіді на питання та основні висновки.

Практичне заняття 7

Тема: Нормативна та навчально-методична база освіти

Мета: опанувати структурою нормативної й навчально-методичної бази освіти

Вихідні матеріали: положення про кредитно-модульну систему (КМС); конспект лекцій, інші джерела

Форма проведення заняття: практична робота

Основні відомості. Навчальні заклади України організовують свою роботу на основі державних стандартів, які включають:

а) базовий навчальний план;

б) кваліфікаційну характеристику спеціальності;

в) навчальний план;

г) графік навчального процесу;

д) типову навчальну програму;

е) робочу навчальну програму;

є) навчально-матеріальну базу закладу.

Завдання та порядок виконання

1. Надати характеристику основним нормативним документам організації освіти.

2. На задану викладачем (групі студентів 4-6 осіб) одну з нормативних дисциплін розкрити роль і значення цієї дисципліни у підготовці фахівців, визначити мету та задачі дисципліни. З урахуванням кількості годин відведених на вивчення предмета, розділити програмний матеріал на модулі, змістовні модулі та теми. Скласти список практичних занять (лабораторні, практичні, семінарські).

Питання та завдання для самоперевірки

1. Які питання регламентує базовий навчальний план закладу освіти?

2. Які наскрізні плани і програми розробляються безпосередньо вищими навчальними закладами освіти?

3. У якому нормативному документі визначається професійне призначення спеціаліста, перелік знань, навичок та умінь, необхідних для успішного виконання трудових обов’язків?

4. Документ, що регламентує зміст підготовки, послідовність вивчення дисциплін, види навчальних занять по курсах та семінарах.

5. Чим відрізняється робоча навчальна програма від типової навчальної?

Звітні матеріали Пояснювальна записка: роль, мета та задачі дисципліни. Перелік модулів, змістовних модулів і тем, складених за програмою дисципліни; перелік тем практичних робіт.

Практичне заняття 8

Тема: Форми організації навчальної діяльності студентів університету

Мета: Ознайомити студентів з формами організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи (КМС).

Вихідні матеріали: „Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу”, ДНУ, 2006 р. Накази та розпорядження ректорату ДНУ

Форма проведення заняття: практична робота

Основні відомості. Принциповим питанням при переході до ЄСПК (Європейської системи перезарахування кредитів) є перебудова організації навчального процесу. Основною метою перебудови є забезпечення можливих індивідуальних здібностей студентів до засвоєння програми підготовки.

Форми організації навчального процесу в умовах КМС: лекційні, практичні, семінарські, надання консультацій, виконання самостійних завдань, усі види практик та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

Організацію навчального процесу забезпечують наступні інформативні документи: графік навчального процесу; структурно-логічна схема програми підготовки; навчальний план; індивідуальний навчальний план студента; індивідуальна та самостійна робота студента.

Завдання та порядок виконання

1. На основі Положення про КМС організації навчального процесу скласти таблицю за наступною формою:

Назва нормативного та вибіркового циклів дисциплін підготовки

Перелік дисциплін

Розподіл (відсоток)

навчального часу

І Нормативна:

1.Гуманітарної та соціально-економічної

2. Природничо-наукової

3.Професійної та практичної

ІІ Вибіркова

1. Професійної та практичної (самостійного вибору ВНЗ)

2. Професійної та практичної (вільного вибору студентів)

2. Надати характеристику основним формам організації навчального процесу та визначити їх значимість у навчанні фахівців.

3. Індивідуальна та самостійна робота студента як складові нової методології процесу навчання.

4. Індивідуальні навчально-дослідні завдання, як різновид індивідуальних занять (курсові, дипломні).

Питання та завдання для самоперевірки

1. Які форми організації навчального процесу характерні для кредитно-модульної системи?

2. Інформативні документи, що забезпечують організацію навчального процесу студентів вищих навчальних закладах.

3. У чому полягають відмінності нормативного та вибіркового циклів дисциплін?

Звітні матеріали. Таблиця розподілу навантаження (у %) за циклами дисципліни. Пояснювальна записка до завдань 2-4.

Практичне заняття 9

Тема: Концепція двоступеневої вищої географічної освіти в Україні

Мета: Опанувати концепцію двоступеневої вищої географічної освіти. Ознайомитися з метою підготовки бакалавра та магістра географії, окреслити основні сфери їх діяльності та компетентність.

Вихідні матеріали: Нормативні документи Міністерства освіти і науки України, Дніпропетровського національного університету, конспект лекцій.

Форма проведення заняття: практична робота

Основні відомості.

Двоступенева вища географічна освіта включає підготовку бакалаврів і магістрів.

Перший ступінь включає підготовку бакалавра географії з тривалістю навчання 4 роки. Основна мета підготовки бакалавра географії полягає у задоволенні освітніх потреб особистості, зацікавленій в отриманні знань в області географії. Основною сферою діяльності майбутнього бакалавра географії є загальноосвітні середні школи, середні спеціальні навчальні заклади. Другий напрямок діяльності бакалавра географії – дослідницький, що дає можливість працювати фахівцю в наукових, проектно-пошукових і планових закладах, в органах Держкомприроди, Держкомгідромету, екологічних установах.

Другий ступінь вищої географічної освіти – підготовка магістрів географії з тривалістю навчання 1-1,5 роки.

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра чи спеціаліста отримав поглиблені спеціальні уміння і знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування і продукування нових знань для вирішення проблемних питань у певній галузі народного господарства.

Завдання та порядок виконання

1. Скласти характеристику за приведеною схемою, у якій надати інформацію про професійний напрямок і умови використання фахівців географів першого ступеня вищої освіти, їх компетенцію, знання та вміння.

– ступінь географічної освіти;

  • термін навчання;

  • мета підготовки бакалавра;

  • основна сфера діяльності;

  • дослідницький напрямок у діяльності бакалавра;

  • інші напрямки діяльності;

  • посади, на яких можуть працювати бакалаври;

  • задачі для усіх видів діяльності бакалавра географії, викладача;

  • компетенція бакалавра географії;

  • знання, уміння, навички.

2. Надати характеристику другому ступеню географічної освіти.

Питання та завдання для самоперевірки

1. У чому полягає концепція двоступеневої вищої географічної освіти?

2. Охарактеризувати сферу діяльності бакалавра географії.

3. Проаналізувати відмінності в освітньо-кваліфікаційних рівнях бакалавра та магістра географії.

Звітні матеріали. Відповідь на поставлені питання та загальні висновки; коротка характеристика магістра вищої географічної освіти.