
- •Оперативне обслуговування електроустановок.
- •2. Технічні заходи, які забезпечують безпечне виконання робіт в електроустановках.
- •2.1. Порядок підготовки робочого місця
- •2.2. Вимикання (зняття напруги)
- •2.3. Вивішування плакатів безпеки. Обгородження робочого місця
- •2.4. Перевірка відсутності напруги
- •2.5. Встановлення заземлень. Загальні вимоги
- •3. Засоби вимірювальної техніки електричних величин. Роботи з електровимірювальними кліщами і вимірювальними штангами.
- •4. Вибір електрообладнання для використання у вибухонебезпечних зонах.
- •5. Системи оповіщення про пожежу.
- •6. Перша допомога при пораненні.
5. Системи оповіщення про пожежу.
1. Системи оповіщення про пожежу повинні забезпечувати у відповідності з розробленими планами евакуації передавання сигналів оповіщення одночасно по всьому будинку (споруді), а за необхідності - послідовно або вибірково в окремі його частини (поверхи, секції тощо). У лікувальних та дитячих дошкільних закладах, а також спальних корпусах шкіл-інтернатів повинні оповіщатися тільки адміністрація та обслуговуючий персонал.
2. Порядок використання систем оповіщення необхідно визначати в інструкціях з їх експлуатації та в планах евакуації, де потрібно також указувати осіб, котрі мають право приводити систему в дію.
3. Кількість оповіщувачів, їх розміщення та потужність повинні забезпечувати необхідну чутність у всіх місцях перебування людей. Оповіщувачі-динаміки не повинні мати регуляторів гучності, підключення їх до мережі слід виконувати без роз'ємних пристроїв.
4. Для передавання текстів оповіщення та керування евакуацією допускається використовувати внутрішні радіотрансляційні мережі та інші мережі мовлення, наявні на підприємстві (за умови забезпечення надійності оповіщення). Текст оповіщення повинен бути заздалегідь записаний на магнітофон (для іноземців текст оповіщення записується англійською або їх рідною мовою).
5. Системи оповіщення та керування евакуацією необхідно виконувати з урахуванням можливості прямої трансляції мовного оповіщення та керівних команд через мікрофон для оперативного реагування в разі зміни обстановки або порушення нормальних умов евакуації.
6. Приміщення, з якого здійснюється керування системою оповіщення, слід розміщувати на нижніх поверхах будівель, переважно біля входу на сходові клітки, у місцях з цілодобовим перебуванням чергового персоналу.
При обладнанні приміщень будівлі УПС її приймально-контрольні прилади слід установлювати в тому приміщенні, з якого здійснюється керування системою оповіщення.
7. У будівлях, де немає потреби в технічних засобах оповіщення про пожежу і керування евакуацією, керівник підприємства повинен наказом визначити порядок оповіщення людей про пожежу та призначити відповідальних за це осіб.
8. У вибухонебезпечних зонах технічні засоби оповіщення про пожежу повинні мати виконання, що відповідає категорії та групі вибухонебезпечної суміші.
6. Перша допомога при пораненні.
Рани - механічне порушення цілісності шкіри чи слизової оболонки, а іноді й більш глибоких тканин. Небезпечність ран полягає в кровотечі та в інфекції.
Обробку ран необхідно проводити, по можливості, вимитими руками, за допомогою бинта, вати, марлі чи чистої тканини. При відсутності дезинфікуючого розчину достатньо накрити рану марлею, покласти зверху шар вати та перев'язати бинтом. Йодом або спиртом можна обробити шкіру тільки навколо рани. Саму рану можна обробляти 3 % розчином перекису водню.
Симптоми втрати до 1л крові - блідість, частий пульс, слабкість і спрага. При більш тяжких крововтратах, крім того відмічається неспокій, часте дихання, потім - втрата свідомості. Зовнішня кровотеча помічається легко, але слід пам'ятати про можливість і внутрішньої кровотечі внаслідок хвороби чи закритих травм тулуба, голови.
Кров із артерії - яскраво-червоного кольору, витікає поштовхами (пульсує). Потрібно швидко придавити артерію пальцем вище місця пошкодження. Знайти її під шкірою можна по пульсації. На рану потрібно покласти чисту тканину, на неї тканинний валик і міцно прибинтувати з метою створення тиску
На пошкоджену судину. Якщо кровотеча з кінцівки досить сильна, треба накласти джгут на кінцівку вище місця кровотечі і стягнути його шляхом закручення до зупинки кровотечі.
Використовують спеціальний джгут, зроблений з еластичної гуми, чи джгут з підручного матеріалу. До джгута треба прикріпляти записку із зазначенням точного часу накладання, тому що більше двох годин влітку і години зимою тримати його не можна.
Кров із вени темна, витікає безперервним струменем. Кров з капілярів точиться окремими краплями. На ділянку рани в цих випадках треба накласти давлючу пов'язку.
При пошкодженні вен шиї пов'язку треба зробити герметичною - підкласти між нею і шкірою лист поліетилену. Якщо виникла сильна носова кровотеча, слід обережно проштовхнути в ніс великий шматок марлі, просочений 3 % перекисом водню.
При тяжких крововтратах треба підняти вгору всі кінцівки потерпілого, який лежить на спині, а голову трохи опустити. Якщо потерпілий в свідомості і не має поранень черевної порожнини, йому дають пити теплий чай чи воду.