Контрольні запитання та завдання

1. Як уникають окиснювальних процесів при зварюванні?

2. Чому низьковуглецеві сталі можна зварювати без флюсів?

3. Як впливає водень на металургійні процеси при зварюванні?

4. Чим характеризується ділянка неповного розплавлення біляшовної зони?

5. Чим характеризується ділянка перегріву?

6. Що характерно для ділянки нормалізації?

7. Що характерно для ділянки неповної перекристалізації?

8. Чим характеризується ділянка рекристалізації?

9. Що характерно для ділянки синьоламкості?

10. Що використовують для покращення структури і властивостей металу шва і біляшовної зони?

Домішки й забруднення, які знаходяться у зварній ванні, мають більш низьку температуру затвердіння ніж метал. Вони розташо­вані на краях зерен, чим послаблюють міцність їх з’єднання.

На розташування неметалевих включень впливає форма шва. У глибоких і вузьких швах вони залишаються між зернами, а в ши­роких — витискуються на поверхню.

При утворенні між дендритами легкоплавких забруднень (сульфідів заліза БеЗ) у шві можуть виникнути гарячі тріщини. Пе­реважно вони виникають при усадці металу в процесі кристалізації. Утворенню гарячих тріщин (червоноламкість) сприяє підвищений вміст у шві сірки, вуглецю, кремнію та нікелю.

Для зменшення схильності металу до утворення гарячих тріщин виконують такі заходи:

• використовують зварювальні метали з мінімальним вмістом сірки і вуглецю;

• у метал шва вводять марганець, який виводить сірку в шлак;

• вводять модифікуючі елементи (титан, алюміній), які сприя­ють утворенню дрібнозернистості структури;

• виконують попередній та супровідний підігрів виробу для зменшення розтягуючих напруг.

У результаті виникнення в металі шва значних внутрішніх на­пруг при температурі нижче 300°С утворюються холодні тріщини. Вони поширюються по краях зерен або перетинають їх. Тому такі тріщини називають внутрішньокристалічними. На схильність мета­лу до утворення холодних тріщин впливають водень, фосфор, швид­ке охолодження, підвищений вміст вуглецю та легуючих елементів.

Причиною виникнення холодних тріщин може бути водень, який з’єднуючись у молекули, створює великий тиск у середині зерен.

Схильність металу до утворення холодних тріщин (холодно­ламкість) можна зменшити, застосовуючи такі заходи:

• використовують зварювальні матеріали з мінімальним вміс­том фосфору;

• просушують електроди, флюси й захисні гази;

• виконують гаряче проковування швів після зварювання для зменшення внутрішніх напруг;

• використовують попередній та супровідний підігрів виробів.

Контрольні запитання та завдання

1. Коли виникають гарячі тріщини?

2. Що слід робити для зменшення схильності металу до утворення гарячих тріщин?

3. 

   33

   При яких температурах виникають холодні тріщини?

2 «Технологія електродугового зварювання»

Зварюваність — це здатність матеріалів для виготовлення звар­них конструкцій. Розрізняють фізичну і технологічну зварюваність.

Фізична зварюваність — здатність зварюваних матеріалів ство­рювати надійні зв’язки між атомами. Таку зварюваність мають чисті метали й технічні сплави, а також деякі сплави металів із неметалами.

Технологічна зварюваність — здатність матеріалів зварюва­тись за певних видів і режимів зварювання.

Зварюваність залежить від властивостей металу, кристалічної решітки, наявності шкідливих елементів тощо. Зварюваність вва­жається кращою при використанні простої технології, коли є ши­рокі межі режимів зварювання, у швах відсутні тріщини, пори, не­металеві включення та інші дефекти.

Особливими показниками зварюваності є:

• відповідність металу заданим вимогам;

• окиснюваність металу;

• стійкість проти утворення пор;

• чутливість до теплового впливу зварювання;

• стійкість проти утворення гарячих і холодних тріщин;

• стійкість проти утворення біляшовних тріщин;

• стійкість проти корозії; ._{; ь}

• міцність, стійкість проти спрацювання, витривалість;

• величина внутрішніх напруг і деформацій;

• якість формування зварного шва.

Спосіб зварювання, зварювальні матеріали і техніку зварювання для кожного матеріалу вибирають залежно від основних показників його зварюваності. Не зварюється мідь з свинцем, утруднене зварю­вання титану з вуглецевими сталями і міддю, заліза із свинцем тощо.