
- •В.С. Черно, о.І. Цебржинський, ю.К. Хилько гістофізіологія гіпоталамо-гіпофізарної системи
- •Лекція 1 тема: проміжний мозок
- •Філогенез нервової системи
- •Анатомія центральної нервової системи
- •Короткий порівняно-анатомічний нарис спинного мозку
- •Короткий порівняно-анатомічний нарис головного мозку
- •Короткий нарис ембріогенезу головного мозку
- •Анатомія проміжного мозку
- •Таламічний мозок
- •Таламус
- •Метаталамус
- •Гіпоталамус
- •Фукнкції проміжного мозку
- •Лекція 2 тема: гістофізіологія гіпоталамусу
- •Ультраструктура нейросекреторних клітин
- •Нейрогормони гіпоталамуса
- •Фізіологія нейросекреторних клітин
- •Фізіологія ядер гіпоталамусу (загальний огляд)
- •Вазопресин та окситоцин
- •Інші ядра
- •Релізинги
- •Гіпоталамічні нейропептиди та їхні ефекти в цнс
- •Патофізіологія гіпоталамусу
- •Лекція 3 тема: гістофізіологія гіпофіза
- •Анатомія гіпофіза
- •Гістологія гіпофіза
- •Клас базофілів
- •Клас ацидофілів
- •Клас хромофобних або головних клітин
- •Клітини кастрації
- •Клітини тиреоїдектомії
- •Клітини вагітності
- •Гормоноутворення в гіпофізі
- •Регуляція гіпоталамусом гіпофіза
- •Фізіологія гормонів гіпофізу
- •Соматотропін
- •Тиреотропін
- •Кортикотропін
- •Гонадотропіни
- •Лактотропін
- •Сімейство помк проміжної долі гіпофізу
- •Нейрогіпофіз
- •Лекція 4 тема: гістофізіологія гіпоталамо-гіпофізарної системи
- •Гістотопографія гіпоталамо-гіпофізарної системи
- •Топографія ядер
- •Участь гіпоталамо-гіпофізарної системи в гомеостазі
- •Література
- •Додатки
Міністерство осівти, науки, молоді та спорту України
Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського
В.С. Черно, о.І. Цебржинський, ю.К. Хилько гістофізіологія гіпоталамо-гіпофізарної системи
(ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС)
Миколаїв – 2012
ББК 28.06
УДК 611.018.82+612.43
Черно Валерій Степанович, Цебржинський Олег Ігорович, Хилько Юрій Костянтинович. Гістофізіологія гіпоталамо-гіпофізарної системи. Курс лекцій. –Миколаїв: Видавництво Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинсько, 2012. –143 сторінки, 8 ум. др. арк. Ілюстрацій – 17, Бібліографія – 21 найменування.
ISBN
Щиро дякуємо за допомогу рецензентам:
В.І.Шепітько – доктору медичний наук, профессору, завідувачу кафедри цитології, гістології та ембріології ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія» м.Полтава.
В.О.Зюзіну – доктору медичний наук, профессору, завідувачу кафедри фізиної реабілітації Чорноморського державного університету імені Петра Могили.
І.М.Рожкову – доктору біологічних наук, профессору, завідувачу кафедри ТМФВ та здоровя людини Миколаївського національного університету ім.В.О.Сухомлинського.
В навчальному посібнику викладений теоретичний матеріал курсу, що вивчається студентами біологічних факультетів ВНЗ України у розділах: «Цитологія, гістологія», «Спеціальна гістологія» «Анатомія центральної нервової системи», «Фізіологія вегетавної нервової системи». Матеріал посібнику може використовуватись при підготовці магістрантів за напрямками: «Цитологія та гістологія», «Біохімія» та «Фізіологія людини та тварин». Описані анатомічні, гістологічні та цитологічні характеристики гіпоталамусу та гіпофізу, їх локалізація у головному мозку, фізіологічні та біохімічні особливості нейропептидів-гормонів гіпоталамусу та гіпофізу, наведені стиснуті описи патологічних станів порушень цієї системи.
Лекція 1 тема: проміжний мозок
ПЛАН ЛЕКЦІЇ
ВСТУП.
ФІЛОГЕНЕЗ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
АНАТОМІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
КОРОТКИЙ ПОРІВНЯНО-АНАТОМІЧНИЙ НАРИС СПИННОГО МОЗКУ.
КОРОТКИЙ ПОРІВНЯНО-АНАТОМІЧНИЙ НАРИС ГОЛОВНОГО МОЗКУ.
КОРОТКИЙ НАРИС ЕМБРІОГЕНЕЗУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
АНАТОМІЯ ПРОМІЖНОГО МОЗКУ.
ТАЛАМІЧНИЙ МОЗОК. ТАЛАМУС.
ФУКНКЦІЇ ПРОМІЖНОГО МОЗКУ.
ВСТУП
Регуляція і координація життєдіяльностю організму та його інтеграція у цілісну систему забезпечуються нервовими й ендокринними факторами, які вступають між собою у складні та різноманітні взаємодії. Обидві регулюючі системи об’єднуються гіпоталамусом (підзгір’ям), нейросекреторні клітини якого займають проміжне положення між нервовими і ендокринними. Отже, в нейроендокринній системі гіпоталамус займає головне місце. Вплив гіпоталамуса на ендокринні функції в багатьох випадках здійснюється через гіпофіз, який знаходиться у функціональному поєднанні з гіпоталамусом.
Передній мозок, prosecephalon, розвивається у зв’язку з нюховим рецептором, і спочатку (у водяних тварин) є чисто нюховим мозком, rhinencephalon. З переходом тварин із водного середовища в повітряне роль нюхового рецептора зростає, оскільки з його допомогою визначаються хімічні речовини, які сигналізують тварині про здобич, небезпеку та інші життєво важливі явища природи з далекої відстані, – дистантні рецептори.
Саме, а також завдяки розвитку і вдосконаленню інших аналізаторів передній мозок у наземних тварин дуже розростається і переважає інші відділи центральної нервової системи, перетворюючись із нюхового мозку на орган, який керує всією поведінкою тварини. Відповідно до двох основних форм поведінки: 1) інстинктивної, що базується на досвіді виду (безумовні рефлекси), 2) індивідуальної, основаної на досвіді індивідуума (умовні рефлекси), в передньому мозку розвиваються дві групи центрів: 1) базальні, або підкіркові ядра великого мозку; 2) кора великого мозку. В ці дві групи центрів переднього мозку поступають всі нервові імпульси і до них протягуються всі аферентні (чутливі) шляхи, які, за невеликим винятком, проходять попередньо через один спільний центр – таламус (thalamus), зоровий горб (згір’я). Пристосування організму до навколишнього середовища шляхом зміни обміну речовин, транспозицій і мутацій зумовило виникнення в передньому мозку вищих центрів, які відповідають за вегетативні процеси – гіпоталамусу (підзгір’я), hypothalamus.
Із двох частин переднього мозку, проміжного (diencephalon) і кінцевого мозку (telencephalon) кора і підкіркові ядра відносяться до кінцевого мозку, а згір’я і підзгір’я – до проміжного. Функціонально можливо виділити стріарну, ретикулярну (сітчасту) та лімбічну системи, які мають відношення до теми книги – гіпоталамо-гіпофізарній системі.