Міністерство осівти, науки, молоді та спорту України

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

В.С. Черно, о.І. Цебржинський, ю.К. Хилько гістофізіологія гіпоталамо-гіпофізарної системи

(ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС)

Миколаїв – 2012

ББК 28.06

УДК 611.018.82+612.43

Черно Валерій Степанович, Цебржинський Олег Ігорович, Хилько Юрій Костянтинович. Гістофізіологія гіпоталамо-гіпофізарної системи. Курс лекцій. –Миколаїв: Видавництво Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинсько, 2012. –143 сторінки, 8 ум. др. арк. Ілюстрацій – 17, Бібліографія – 21 найменування.

ISBN

Щиро дякуємо за допомогу рецензентам:

В.І.Шепітько – доктору медичний наук, профессору, завідувачу кафедри цитології, гістології та ембріології ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія» м.Полтава.

В.О.Зюзіну – доктору медичний наук, профессору, завідувачу кафедри фізиної реабілітації Чорноморського державного університету імені Петра Могили.

І.М.Рожкову – доктору біологічних наук, профессору, завідувачу кафедри ТМФВ та здоровя людини Миколаївського національного університету ім.В.О.Сухомлинського.

В навчальному посібнику викладений теоретичний матеріал курсу, що вивчається студентами біологічних факультетів ВНЗ України у розділах: «Цитологія, гістологія», «Спеціальна гістологія» «Анатомія центральної нервової системи», «Фізіологія вегетавної нервової системи». Матеріал посібнику може використовуватись при підготовці магістрантів за напрямками: «Цитологія та гістологія», «Біохімія» та «Фізіологія людини та тварин». Описані анатомічні, гістологічні та цитологічні характеристики гіпоталамусу та гіпофізу, їх локалізація у головному мозку, фізіологічні та біохімічні особливості нейропептидів-гормонів гіпоталамусу та гіпофізу, наведені стиснуті описи патологічних станів порушень цієї системи.

Лекція 1 тема: проміжний мозок

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

1. ВСТУП.

2. ФІЛОГЕНЕЗ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.

3. АНАТОМІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.

1. КОРОТКИЙ ПОРІВНЯНО-АНАТОМІЧНИЙ НАРИС СПИННОГО МОЗКУ.

2. КОРОТКИЙ ПОРІВНЯНО-АНАТОМІЧНИЙ НАРИС ГОЛОВНОГО МОЗКУ.

3. КОРОТКИЙ НАРИС ЕМБРІОГЕНЕЗУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

4. АНАТОМІЯ ПРОМІЖНОГО МОЗКУ.

5. ТАЛАМІЧНИЙ МОЗОК. ТАЛАМУС.

6. ФУКНКЦІЇ ПРОМІЖНОГО МОЗКУ.

ВСТУП

Регуляція і координація життєдіяльностю організму та його інтеграція у цілісну систему забезпечуються нервовими й ендокринними факторами, які вступають між собою у складні та різноманітні взаємодії. Обидві регулюючі системи об’єднуються гіпоталамусом (підзгір’ям), нейросекреторні клітини якого займають проміжне положення між нервовими і ендокринними. Отже, в нейроендокринній системі гіпоталамус займає головне місце. Вплив гіпоталамуса на ендокринні функції в багатьох випадках здійснюється через гіпофіз, який знаходиться у функціональному поєднанні з гіпоталамусом.

Передній мозок, prosecephalon, розвивається у зв’язку з нюховим рецептором, і спочатку (у водяних тварин) є чисто нюховим мозком, rhinencephalon. З переходом тварин із водного середовища в повітряне роль нюхового рецептора зростає, оскільки з його допомогою визначаються хімічні речовини, які сигналізують тварині про здобич, небезпеку та інші життєво важливі явища природи з далекої відстані, – дистантні рецептори.

Саме, а також завдяки розвитку і вдосконаленню інших аналізаторів передній мозок у наземних тварин дуже розростається і переважає інші відділи центральної нервової системи, перетворюючись із нюхового мозку на орган, який керує всією поведінкою тварини. Відповідно до двох основних форм поведінки: 1) інстинктивної, що базується на досвіді виду (безумовні рефлекси), 2) індивідуальної, основаної на досвіді індивідуума (умовні рефлекси), в передньому мозку розвиваються дві групи центрів: 1) базальні, або підкіркові ядра великого мозку; 2) кора великого мозку. В ці дві групи центрів переднього мозку поступають всі нервові імпульси і до них протягуються всі аферентні (чутливі) шляхи, які, за невеликим винятком, проходять попередньо через один спільний центр – таламус (thalamus), зоровий горб (згір’я). Пристосування організму до навколишнього середовища шляхом зміни обміну речовин, транспозицій і мутацій зумовило виникнення в передньому мозку вищих центрів, які відповідають за вегетативні процеси – гіпоталамусу (підзгір’я), hypothalamus.

Із двох частин переднього мозку, проміжного (diencephalon) і кінцевого мозку (telencephalon) кора і підкіркові ядра відносяться до кінцевого мозку, а згір’я і підзгір’я – до проміжного. Функціонально можливо виділити стріарну, ретикулярну (сітчасту) та лімбічну системи, які мають відношення до теми книги – гіпоталамо-гіпофізарній системі.