3. Проектування полігонометрії

Підставою для проведення робіт зі створення геодезичних мереж згущення є технічне завдання й проект планово-висотної геодезичної мережі.

Проектування мереж згущення виконується з дотриманням нормативних вимог на основі збору й аналізу відомостей і матеріалів про усіх раніше виконаних геодезичних роботах на об'єкті робіт, вивчення району робіт з карт і інших джерел, вивчення матеріалів спеціальних обстежень, вибору найбільш доцільного варіанта побудови геодезичної мережі з урахуванням плану подальшого освоєння земель.

Проект геодезичних мереж згущення розробляється на картах масштабу 1:10000 - 1:25000 і їхніх копіях.

Полігонометричні ходи проектуються у вигляді окремих розімкнутих ходів, що опираються на два вихідних пункти. При проектуванні полігонометрії на значних площах ходи можуть сходитися в обумовлених вузлових пунктах або у вигляді полігонів.

Відповідно до обраного розряду мережі виробляється попередній розрахунок точності запроектованої мережі. Якщо очікувана точність не задовольняє пропонованим вимогам, то змінюють схему побудови й повторюють розрахунок.

При детальному проектуванні на топографічній карті масштабів 1:25000 або 1:10000 спочатку наносять вихідні пункти, потім намічають напрямок окремих ходів. Ходи намічають у тих місцях, де вони можуть бути використані з максимальною ефективністю. При цьому враховують характер місцевості й наявні прилади для лінійних вимірів.

Ходи прокладаються по місцевості, найбільш сприятливої для виробництва кутових і лінійних вимірів (уздовж доріг, по долинах рік, по існуючих лісових просіках). Варто обходити зсувні ділянки, заболочені місця, ріллю та інші коштовні сільськогосподарські землі.

Після визначення загального напрямку окремих ходів переходять до вибору положення окремих пунктів з дотриманням максимальної й мінімальної довжини ліній.

Після розробки проекту підраховують обсяг робіт, визначають потреби в приладах, матеріалах, транспорті, робочій силі. На основі цього складається кошторис витрат і план організації робіт.

Всі проектні розробки уточнюються на підставі результатів рекогносцировки.

4. Оцінка точності проекту полігонометрії

Коефіцієнт прямолінійності полігонометричного ходу визначається за формулою:

де - довжини сторін j полігонометричного ходу;

L_j - довжина замикаючої j полігонометричного ходу між вихідними пунктами, між вихідним і вузловим пунктами або між вузловими пунктами.

Хід уважається витягнутим, якщо коефіцієнт прямолінійності k_j не перевищує 1,30. Якщо умова не дотримується, то для додання ходу витягнутої форми можна змінити конфігурацію ходу.

Середня квадратична похибка положення кінцевої точки полігонометричного ходу обчислюється за формулою:

де m_S - нормативні середні квадратичні похибки вимірювання довжин ліній ходу полігонометрії в сантиметрах (табл.1);

m_β - нормативна середня квадратична похибка вимірювання кутів у полігонометрії в секундах (табл.1);

D_n+1,i - відстань від кінцевої точки (n+1) до поточної точки i (i=1,2,3,…,.n) ходу в кілометрах;

- кількість секунд в одному радіані (для одержання m_кін в сантиметрах при вираженні D_n+1,i в кілометрах необхідно прийняти .

Вага j ходу полігонометрії визначається за формулою:

При проектуванні мережі полігонометрії у вигляді ходів, що сходяться в одному вузловому пункті, по наведеній вище формулі необхідно визначити середню квадратичну похибку визначення положення вузлового пункту по кожному j ходу від вихідного пункту до вузлового пункту.

Середня квадратична похибка положення вузлового пункту в запроектованій системі ходів полігонометрії з одним вузловим пунктом обчислюється за формулою:

де - сумарна вага вузлового пункту, у якому сходяться ходів полігонометрії.

На закінчення оцінки точності проекту полігонометрії необхідно обчислити максимальну очікувану відносну похибку ходів полігонометрії за формулою:

де - найменша довжина полігонометричного ходу із всіх ходів, що збігаються у вузловому пункті.

В випадку якщо відносна похибка перевищить припустиме значення (див. табл.1), необхідно провести аналіз факторів, що впливають на точність визначення положення кінцевої точки ходу, і розглянути можливі варіанти підвищення точності проектованої мережі полігонометрії.