Лабораторна робота №1 Процес збирання/розбирання персонального комп’ютера

Мета роботи: Розглянути процес збирання/розбирання персонального комп’ютера (ПК) та ознайомитися з конструкцією та основними компонентами материнської плати комп’ютера.

Короткі теоретичні відомості.

1. Компоненти комп'ютера

Сьогодні збирання комп'ютера самотужки уже не здається таким складним, як колись. Будь-яку деталь для ПК можна придбати в спеціалізованій торгівельній мережі. У більшості випадків самостійно зібраний комп'ютер буде складатися з тих же компонентів, що й комп'ютери відомих фірм.

Самостійне збирання комп'ютера має сенс тоді, коли ставиться мета придбання досвіду. В результаті буде отримано не тільки настроєну систему, що складається з обраних компонентів, але й багатий досвід. Точно знаючи, як улаштована система, можна легко її модернізувати, встановивши додаткові комплектуючі, а також провести її діагностику з метою виявлення, локалізації й усунення проблем апаратного чи програмного характеру.

При збиранні типового ПК як правило використовуються перераховані нижче компоненти:

1. Системна плата.

2. Процесор.

3. Оперативна пам'ять.

4. Накопичувач на жорсткому диску.

5. Накопичувач CD-ROM/CD-R/RW/DVD або DVD+RW.

6. Відеоадаптер і монітор.

7. Звукова карта й акустичні системи.

8. Корпус із блоком живлення.

9. Накопичувач на гнучких магнітних дисках.

10. Клавіатура й пристрій позиціювання курсору (миша).

11. Допоміжні елементи

12. Програмне забезпечення.

Всі ці компоненти коротко описуються в наступних розділах.

1.1. Системна плата

Існує кілька формфакторів для системних плат, які визначають фізичні розміри плати, а, отже, і тип корпуса. Нижче перераховані відомі в цей час формфактори системних плат.

Застарілі:

 Baby-AT;

_{ Full-size AT;}

 LPX.

Сучасні:

 ATX;

 Micro-ATX;

 Flex-ATX;

_{ NLX;}

 WTX.

Інші:

 розроблені виробниками комп'ютерів (деякі моделі Compaq, Hewlett-Packard і т.д.).

Системні плати ATX характеризуються високим ступенем інтеграції портів, але, на відміну від плат формфактора Baby-AT, всі зовнішні порти ATX вбудовуються в системну плату й розташовуються по один бік від слотів розширення. Завдяки цьому не доводиться возитися із плоскими кабелями, необхідними для системних плат Baby-AT, для того щоб винести порт миші, послідовні й паралельні порти, а також порт USB на задню панель системного блоку. Елементи, що виділяють при роботі велику кількість тепла (наприклад, процесор і мікросхеми пам'яті), розташовані поруч із блоком живлення, який сконструйований таким чином, що його вентилятор направляє потік повітря уздовж системної плати.

Роз’єм живлення для плат ATX обладнаний ключем, що забезпечує підключення тільки одним (правильним) способом.

Формфактор micro-ATX був розроблений для систем нижнього рівня. Архітектура micro-ATX обернено сумісна з ATX. Ця системна плата менше, ніж ATX. Такі системні плати можуть бути встановлені в стандартні корпуси ATX або ж у корпуси, які були спеціально для них розроблені.

Крім описаних вище формфакторів системних плат, у цей час використовуються системні плати конструкцій LPX й NLX. Вони призначені для певних корпусів і додаткових елементів. Однак треба пам’ятати, що існують деякі розходження між комп'ютерами, у яких встановлені системні плати LPX, тому можуть виникнути проблеми, пов'язані із взаємозамінністю системних плат і корпусів.

Одним з найважливіших компонентів системної плати є встановлений набір мікросхем. Як правило, це від однієї до п'яти мікросхем, які містять основні схеми системної плати. Вони заміняють більше 150 окремих компонентів, що використовувалися в оригінальній системі IBM AT. У набір мікросхем можуть входити контролери локальної шини, кеш-пам'яті, основної пам'яті, переривань, прямого доступу до пам'яті й інші схеми.

Використовуваний набір мікросхем значно впливає на продуктивність системної плати й визначає параметри й обмеження продуктивності: обсяг і швидкість кеш-пам'яті, обсяг і швидкість основної пам'яті, тип і швидкість процесора і т.д. Ці набори мікросхем забезпечують працездатність пристроїв AGP (Accelerated Graphics Port - поліпшений графічний порт) і USB (Universal Serial Bus - універсальна послідовна шина).

Додатково звертають увагу на наступні характеристики:

 частота шин процесора й пам’яті;

 тип оперативної пам’яті (SDRAM, DDR SDRAM чи RDRAM) та її максимальний розмір;

підтримка пам'яті ECC (коди корекції помилок);

розширені функції керування живленням ACPI;

наявність слота AGP 4х/8x або PCI-Express;

інтерфейс Ultra-ATA/100 або Serial-ATA;

підтримка USB 2.0 (високошвидкісний порт USB).

Ще одним важливим елементом системної плати є BIOS. Варто переконатися, що BIOS, по-перше, зроблена однією з провідних у цій області компаній (AMI або Award) і, по-друге, розміщена в спеціальній мікросхемі з можливістю перезапису, яку ще називають Flash ROM або EEPROM (Electrically Erasable Programmable Read Only Memory). Це дозволить завантажувати оновлення BIOS.

У практично всіх системних платах порти вводу-виводу вбудовані. Якщо вони невбудовані, їх необхідно підключити до плати розширення, що, на жаль, займе вільний слот розширення. Більшість систем містять наступні порти:

 підключення клавіатури (типу mini-DIN);

 підключення миші (типу mini-DIN);

_{ два послідовних (з буфером типу 16550А);}

 паралельний (типу EPP/ECP);

_{ два, чотири, а інколи й шість портів USB (Universal Serial Bus);}

 порт відео (необов'язково);

_{ мережевий порт (необов’язково);}

 аудіо / ігровий порт (необов'язково);

_{ два порти Enhanced IDE на локальній шині (первинний і вторинний);}

 порт контролера дисководу.

Універсальна послідовна шина – USB підтримує до 127 пристроїв і швидкість передачі даних до 12 Мбіт/с (версія USB 2.0 підтримує швидкість до 480 Мбіт/c). До цієї шини можуть бути підключені найрізноманітніші пристрої - від клавіатури до монітора. Чотири й більше порти USB, що використовуються в одній системі, звичайно розподіляються по двох шинах USB. При цьому набір портів однієї з них розташовується на задній частині плати, а інший знаходиться на системній платі. Кабель, що підключає його, дозволяє винести набір портів другої шини USB на передню панель системного блоку. Подібне компонування портів USB використовується в більшості сучасних корпусів, дозволяючи спростити приєднання до комп’ютера таких пристроїв, як цифрові камери або програвачі МР3.