
- •Робоча програма навчальної дисципліни філософія політики
- •Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Філософія політики”)
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни (загальна тематика лекційних та семінарських занять)
- •Програма навчальної дисципліни
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •Самостійна робота:
- •Тематика і завдання для семінарських занять
- •Вступ Тема 1. Природа політичного
- •Тема 2. Філософія та політика.
- •Розділ і. Політична антропологія.
- •Тема 3.Принципи політичної антропології.
- •Тема 4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначенні людини.
- •Тема 5. Політика як різновид духовного виробництва.
- •Розділ іі Політична гносеологія
- •Тема 6. Суб”єкти та об”єкти пізнання в політиці.
- •Тема 7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.
- •Тема 8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.
- •Тема 9. Ідея політичного розвитку
- •Тема 10. Принцип історизму в політиці.
- •Тема 11. Детермінантні основи та доцільність в політиці.
- •Тема 12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності.
- •Розділ ііі Політична онтологія
- •Тема 13. Буття влади.
- •Тема 14. Хронополітика
- •Тема 15.Геополітика.
- •Тема 16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними і регулятивними системами суспільства.
- •Тема 17. Політика та право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода
- •Тема 18. Принципи легітимації політичної влади.
- •Розділ іу Політична праксеологія.
- •Тема 19. Від “часткового виробництва” до загального.
- •Тема 20. Соціокультурні сусперечності сучасного суспільства.
- •Тема 21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”.
- •Плани та проблемні матеріали до семінарських занять
- •Тема 1. Природа політичного План
- •Тома 2. Філософія та політика. План
- •Тема 3. Принципи політичної антропології. План
- •Тема 4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначенні людини
- •Тема 5. Політика як різновид духовного виробництва. План
- •Політична гносеологія.
- •Тема 6. Суб’єкти та об’єкти пізнання в політиці
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.
- •Тема 8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.
- •Тема 9. Ідея політичного розвитку.
- •Тема 10. Принципи історизму в політиці
- •Тема 11. Детермінантні основи та доцільність в політиці
- •Тема 12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності
- •Політична антологія
- •Тема 13. Буття влади
- •Тема 14. Хронополітика
- •Тема 15. Геополітика
- •Тема 16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними й регулятивними системами суспільства
- •Тема 17. Політика та право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода
- •Тема 18. Принципи легітимації політичної влади План
- •Політична праксеологія
- •Тема 19. Від “часткового виробництва” до загального
- •Тема 20. Соціокультурні суперечності сучасного суспільства
- •Тема 21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”
- •10. Методи контролю
- •11. Розподіл балів, що присвоюється студентам
- •Поточний контроль
- •2. Модульний (проміжний) контроль
- •3. Підсумковий (семестровий) контроль
- •Тестові завдання для проміжного та підсумкового контролю з курсу
- •Модуль і „Політична антропологія. Політична гносеологія”
- •13.Рекомендована література
- •Міжпредметні зв’язки
3. Підсумковий (семестровий) контроль
Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.
З дисципліни «Філософія політики» передбачена така форма звітності, як іспит, який проводиться у кінці семестру. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів. На іспиті – максимально 50 балів. Для допуску до екзамену студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 24 балів.
Іспит є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з «Філософії політики» і не може бути зведена до рівня поточних форм контролю. Оцінка за екзамен «автоматично» не виставляється.
Іспит з «Філософії політики» проводиться у письмово-усній формі. Студенти отримують письмові тестові завдання, за які максимально можна отримати 25 балів. Друга частина іспиту передбачає усну відповідь на питання з дисципліни, за яку також можна набрати максимально 25 балів. 25 балів за усну відповідь виставляється таким чином:
22-25 балів – «відмінна» відповідь;
18-22 бали – «добра» відповідь;
17-10 балів – «задовільна» відповідь;
9-0 балів – «незадовільна» відповідь.
Таким чином, сумування письмово і усного опитування дає кількість балів підсумкового контролю.
Оцінка ECTS та визначення |
Кількість балів від 1 до 100 |
Оцінка за традиційною п’ятибальною системою |
|
А – відмінно |
91-100 |
Відмінно |
5 |
В – дуже добре |
81-90 |
Добре |
4 |
С – добре |
71-80 |
Добре |
4 |
D – задовільно |
61-70 |
Задовільно |
3 |
E – достатньо |
51-60 |
Задовільно |
3 |
FX – незадовільно |
25-50 |
Незадовільно |
2 |
F – незадовільно (потрібна додаткова робота) |
0-24 |
Незадовільно |
2 |
В екзаменаційну відомість обліку успішності та навчальну картку студента вносяться такі показники:
1 графа – поточна успішність, тобто кількість балів, набраних за семестр (0-50 балів);
2 графа – сумарна кількість балів, набраних на іспиті і протягом семестру (0-100);
3 графа – оцінка за шкалою у системі ECTS, позначена буквою (A, B, C, D, E, F);
4 графа – оцінка за п’ятибальною національною шкалою;
5 графа – оцінка за шкалою у системі ECTS, позначена словом (відмінно, добре, дуже добре, задовільно, достатньо, незадовільно).
Якщо успішність студента оцінена загалом як незадовільна, то у відомість виставляється відмітка «F» і студент скеровується на повторну здачу іспиту. Якщо знання, показані студентом при здачі предмету «Філософія політики» комісії незадовільні, у відомість виставляється «FХ» і студент повинен виконати додаткові завдання, тоді скеровується на повторну здачу іспиту.