Тема 7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.

(4 год (2 год. сам.))

План

1. Співвідношення системи людського пізнання та політичної практики.

2. Суть моделюючої політичної практики та випереджаюче політичне пізнання.

3. Місце та роль політичного рішення в системі політичного пізнання.

4. Принципи політичної рефлексії.

Тематика реферативних завдань

1. Принцип людського пізнання та політичної практики.

2. Мета та результат у політичному пізнанні та політичній практиці.

3. Співвідношення (неспівпадання) логіки політичного пізнання та політичної практики.

Проблемні завдання

1. Продемонструйте на конкретних політичних процесах суть триєдиності функцій політичної практики: як джерела пізнання; як способу використання знання; як критерія істинності знань.

2. Яким чином виявляє себе єдність протилежних сторін (внутрішня діалектична суперечність) у відношенні: “політична практика – усвідомлення політичних процесів”? Проілюструйте це на прикладах з політичного життя.

3. Яким чином визначається провідне місце політичної практики у політичному житті людини? А може це ідея вульгарного матеріалізму? Докажіть аргументовано свою позицію.

4. А у І.Канта, Г.В.Ф. Гегеля що визначається як провідне місце у здійсненні політики: політична свідомість чи політична практика? Докажіть свою думку, використовуючи текст першоджерел.

5. Що таке метод узагальнення в системі політичного пізнання та політичної практики? Які його фукції? Яке місце він займає тут серед системи інших методів?

6. Що є джерелом пізнання політичних процесів? Чи змінювалися його пріоритети в історії? Проілюструйте це на прикладах.

7. Чи є процес прийняття політичного рішення критерієм істинності: а) політичного пізнання; б) практичних дій в політиці?

8. Чи можна зрозуміти природу людської свідомості, вивчаючи лише а) суть держави; б) політичної партії; в) місце лідера в цій партії; г) суть політичної влади?

9. Яким чином людина усвідомлює себе, свою сутність через політичну сферу буття? Які її характерні риси найбільше репрезентує ця сфера?

10. Яке відношення до появи та подальшого розвитку свідомості мало залучення людини у політичну сферу життя?

11. Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.

Завдання для самостійної роботи

1. Що на вашу думку є головним для кожної людини: пізнавати політичні процеси чи практично змінювати їх? А може те, про що говорить А.Камю: “Кожному поколінню властивим є вважати покликанням свого буття – перебудова світу. Моє ж, звичайно, вже знає, що світ не перебудуєш. Але його завданням може бути щось більш значиме. Воно полягає в тому, щоб не дозволити світові зникнути “?

2. Які принципи політичної рефлексії ви знаєте? Проаналізуйте їх. Порівняйте їх пізнавальне значення, їх взаємозв”язок.

3. Яким чином пов”язані між собою суть та явище в політиці? Покажіть таку систему взаємозв”язку на практиці?

4. Розкрийте зміст діалектичного взаємозв”язку в політичному пізнанні категорій “політична необхідність” та “випадковість”.

5. Яким чином у праці “державець” Н.макіавеллі “використовує” для аналізу політичних процесів категорії “можливість” та “дійсність”?

6. Продемонструйте на конкретному прикладі, яким чином у політиці взаємообумовлюють себе ціле та частина.

7. Що на вашу думку є важливішим зміст політичного процесу чи його фарма? Докажіть свою думку.

8. Яке місце займає внутрішнє протиріччя у політичних процесах? Що таке антагоністичні та неантагоністичні суперечності в політиці? Сформулюйте свою систему діалектичних протиріч у політиці.

9. Проаналізуйте суть процесів перехідного періоду в державі (на прикладі сучасної України) через категорії “якість”, “кількість”, “міра”.

10. Як діє принцип “заперечення заперечення” у політиці. Спробуйте показати це на прикладі зміни історичних типів держав (як це обгрунтовує Г.В.Ф.Гегель, К.маркс, В.Ленін)? Цей принцип діє об”єктивно, незалежно від волі та бажань людини, чи людина може регулювати його дію?

11. Проаналізуйте слова філософі І.А.Ільїна: “Політика не є пустою “формою” або ж станом зовнішності; вона залежить від мети та завдання, таким чином, мета визначає і форму влади, і спосіб її здійснення. Політика є одночасно: і змістом і формою. А тому реальний політичний успіх полягає не в тім, щоб заволодіти державною владою, а в тім, щоб правильно її збудувати та скерувати її у напрямі істиної та високої мети...”