5. Контрольні запитання.

5.1. Області застосування перетворювачів коду?

5.2. Які перетворювачі коду ви знаєте?

5.3. Чи можна віднести дешифратори та шифратори до перетворювачів кодів?

6. ЗМІСТ ЗВІТУ

6.1. Тема та мета практичної роботи.

6.2. Виконання домашнього завдання.

6.3. Звіт за пунктами виконаної практичної роботи.

6.4. Відповіді на контрольні запитання.

6.5. Висновки.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

ТЕМА: ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ ТРИГЕРІВ

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8

ТЕМА: ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ РЕГІСТРУ ЗМІЩЕННЯ

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №9

ТЕМА: ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ ДОДАВАННЯ ТА ВІДНІМАННЯ, РЕВЕРСИВНИХ ЛІЧИЛЬНИКІВ

1. Мета роботи

1.1. Дослідити роботу реверсивних лічильників на D та JK тригерах

1.2. Отримати практичні навики роботи із довідниковою літературою.

.

2.Основні теоретичні відомості

Лічильник – цифровий пристрій, який перетворює кількість імпульсів на його вході у цифровий код.

Базовими елементами лічильників є тригери, які доповнюються комбінаційною логікою для реалізації різних зв’язків між розрядами лічильників та для керування прийомом інформації. Це синхронні Т-тригери, які використовуються для роботи у лічильному режимі. На практиці Т-тригери здержують з D або JK – тригерів по схемам, приведеним в описі лабораторної роботи №3.

Лічильники бувають двійкові та лічильники з іншими основами лічення (часто десяткові).

По характеру роботи лічильники бувають асинхронні та синхронні. У синхронному лічильнику спрацювання кожної наступної ступені виникає під впливом перепада напруги з попередньої ступені, у результаті по розрядам лічильника нагромаджується якась затримка. У синхронному лічильнику спрацювання кожної ступені виникає від вхідних тактових імпульсів, проходження яких на дану ступінь визначається станом попередньої ступені. У результаті зміна потенціалів у розрядах лічильника виникає одночасно (синхронно).

Важливими характеристиками лічильників є розрядність (n) та швидкодія, а також коефіцієнт переліку (N). Розрядність (n) визначається за кількістю виходів. Швидкодія характеризується максимальною тактовою частотою, з якою може вироблятися лічення імпульсів.

Допустима швидкість лічення визначається максимальною швидкістю перекидання одного тригера. Коефіцієнт перелічення (N) для двійкових лічильників визначається за формулою N = 2ⁿ

3. Домашнє завдання

3.1. Вивчити основні теоретичні відомості лабораторної роботи та опорного конспекту про лічильники.