УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА

Кафедра менеджменту організацій

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

„Планування діяльності підприємства”

(„ЗАТ Київмлин”)

Київського району

Київської області

на 2013 рік

Проект виконав студент 4 курсу інженерно-технологічного факультету

41- Тз групи

Петрина Сергій Анатолійович

Проект поданий _____________

Перевірений ________________

Керівник ___________________

Дата захисту проекту _________

Оцінка ____________________

ПЛАН

	Вступ
1.	Виробнича програма підприємства
2.	Планування витрат на виробництво продукції і надані послуги
	2.1.	Сировина і матеріали
	2.2.	Допоміжні матеріалі
	2.3.	Вартість електроенергії і води на технологічні цілі
	2.4.	Основна і додаткова заробітна плата
	2.5.	Відрахування на соціальні заходи
	2.6.	Амортизація і поточний ремонт обладнання, будівель і споруд
	2.7.	Роботи і послуги
	2.8.	Загальновиробничі витрати
	2.9.	Адміністративні витрати (загальногосподарські)
	2.10.	Витрати на збут
3.	Визначення собівартості продукції (послуг)
4.	Планування ціноутворення на підприємстві. Економічна сутність та функції ціни
5.	Формування плану збуту продукції (послуг) з урахуванням дослідження ринку
6.	Фінансові результати підприємства. Доход, прибуток і рентабельність
	Список використаної літератури

Вступ

Планування — одна з функцій керування підприємством. В умовах ринкової економіки для підприємців планування є способом забезпечення становлення та розвитку бізнесу, воно є необхідним для приведення господарчої діяльності підприємства до відповідності з вимогою ринку.

З переходом до повної господарчої та юридичної самостійності підприємств та з формуванням ринкової економіки, безумовно, змінився зміст планування, призначення планів підприємств.

Значення планування полягає в тому, що заздалегідь визначаються шляхи, засоби й методи реалізації обраної стратегії діяльності підприємства. За відношенням до "стратегії" "планування на короткий термін" часу називають оперативним. Воно виступає у вигляді тактичних планів, основна ціль яких — оволодіння ефективним інструментом досягнення стратегічних цілей підприємства.

Теоретичні основи планування безперервно розвиваються і, оскільки планування — це функція управління, то по мірі змінювання принципів господарювання змінювались принципи та методи планування.

Кожна фірма, починаючи свою діяльність, зобов'язана чітко представляти потребу на перспективу у фінансових, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їхнього одержання, а також уміти точно розраховувати ефективність використання наявних засобів у процесі роботи своєї фірми.

У ринковій економіці підприємці не можуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.

Розкриття всіх аспектів, пов’язаних з плануванням діяльності підприємства є основною метою даної курсової робот

1. Виробнича програма підприємства

Важливим розділом плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції.

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плановому році, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-технічних ресурсах, чисельності персоналу, транспортні.

Виробнича програма підприємства визначає склад, кількість і обсяг продукції (послуг), яка повинна бути виготовлена у плановий період і поставлена споживачам. Відображаючи головне завдання господарської діяльності, вона є головним розділом планів підприємства.

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції (послугах), яка випускається підприємствами при найкращому використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку.

В процесі планування виробничої програми підприємство керується трьома найважливішими критеріями, які визначають економічну ефективність вибраного асортименту продукції. Це динаміка обсягу збуту продукції на ринку, ступінь стабільності обсягу реалізації і рівень норми і маси прибутку, який передбачається одержати підприємству.

Вихідні дані: підприємство придбало 147000 т пшениці, в т.ч.: ІІІ класу – 70000 т; ІV класу – 60000 т; V класу – 17000 т.

Борошномельне підприємство отримало на переробку від давальців 48000 т зерна пшениці: в т. ч. ІІІ класу – 8000 т; ІV класу – 10000 т;

Планується два помели: перший з власного зерна; другий – з власного та давальницького зерна.

 

Історія

Перший етап індустріального розвитку кінця 19-го - початку 20-го століття, охопивши весь світ,  досягає свого максимального стану напередодні першої світової війни.

  Промислове виробництво охоплює всю Російську  імперію, а саме Україну та концентрується у великих містах. В цей час древній мальовничий Київ, нині столиця України, насичується фабриками, заводами, збагачується та росте.

  Початок борошномельного виробництва поклали заможні купці, що малися на торгівлі та промисловому виробництві.

  Перші згадки про існуючі на Подолі млини знайдено в архівних документах 1894 року "Памятная книжка Киевской губернии". Місце розташування млинів обрано було не випадково, поруч знаходилися зручні річкові причали та дорожні шляхи.Завдяки безпосередньому наближенню вантажної пристані до подільських будівель основну масу забудови складали будівлі  промислово-складського призначення. Практично в  кожній  садибі розміщувались лавки, склади,амбари, майстерні.

  У 1901 році купець першої гільдії Коган Л.І. збудував на розі вулиць Спаської та Набережно-Хрещатицької кам'яний млин з локомобилем  - зараз це  млин №1.

  В той час у 1902 році, в тому ж районі будується  ще один великий млин, особливістю якого є наявність, крім секції пшеничного помелу, ще й секції житньго помелу (виробнича потужність секцій  - 170 т та  250 т переробки зерна на добу відповідно), зараз це млин №3.

Повертаючись у сьогодення, бачимо на місці двох вікових млинів, величезний виробничий комплекс в борошномельній галузі, назва якого  «Київмлин», до якого приєднався  збудований швейцарською фірмою  «BULER  AG» ще у 1980 році млин №4,  найпотужніший в країні, що переробляє 600 т зерна пшениці на добу.

  В складі підприємства також  два елеватори, один з яких - портовий, міні-елеватор, сумарна місткість яких  складає 78,6 тис. тонн зерна,  автотранспортний цех.

 

  У 90 -х роках на підприємстві проведено технічне переоснащення  млина № 3, а саме: заміна обладнання на високопродуктивне, реконструкція застарілих частин будівель, будівництво додаткових складських приміщень.

  Корінних змін у технологічній  частині  зазнав млин  №1 при проведенні у 1995 році реконструкції  з заміною технологічного обладнання на високопродуктивне, виготовлене за ліцензією швейцарської фірми «Buler AG».

На сьогоднішній день підприємство має величезний виробничий потенціал - сумарна виробнича потужність складає 1270 тонн переробки зерна на добу, праця 650 працівників забезпечує виробництво 1000  тонн якісного борошна: пшеничного вищого, першого, другого гатунку, житньго обійного, обдирного, сіяного, а також побічних продуктів - висівок та відходів, постачання готової продукції хлібзаводам, кондитерським підприємствам та іншим споживачам міста Києва та Київської області.

Вся продукція ЗАТ Київмлин" має сертифікат відповідності, зареєстрований  у реєстрі Системи сертифікації УкрСепро.

  В  нових умовах господарювання підприємство знаходить шляхи співробітництва з ведучими світовими фірмами - виробниками галузевого обладнання з метою підвищення якості  та збільшення асортименту готової продукції, застосування нових видів упаковки європейського зразку для виходу  на нові  гарантовані ринки збуту.

В пошуках нових форм діяльності підприємства було прийнято рішення про доцільність створення власного хлібопекарного виробництва. В 1997 році було введено в дію булочно-кондитерський комплекс, в складі якого хлібобулочний, кондитерський цех, що працюють на турецькому та італьянському обладнанні, введено в дію  магазин “Борошно “Киівмлина” та мережу кіосків фірмового продажу власної продукції.

Велику увагу приділяють на підприємстві соціальному захисту робітників та службовців. Організовано постійне обслуговування працівників в медико-клінічному центрі. Влітку працівники мають можливість сімейного відпочинку на березі мальовничої річки Десна в будиночках власної бази відпочинку.

Склад помельних партій наведено в таблиці 1. Помели виконуються у різних секціях в одному цеху.

Таблиця 1

Склад помельних партій

Вид сировини та клас	1 лінія		2 лінія
	%	т	%	т
				з власної сировини	з давальницької сировини
Пшениця 3 кл.	43%	35000	54%	35000	8000
Пшениця 4 кл.	36%	30500	46%	29500	10000
Пшениця 5 кл.	21%	17000	-	-	-
Всього	100%	82500	100%	64500	18000

Підприємство придбало 147000 т пшениці. На першій лінії ми використовуємо 82500 т пшениці, а на другій лінії 82500 т пшениці. На другій лінії ми не використовуємо пшеницю 5 класу. Борошномельне підприємство отримало на переробку від давальців 18000 т зерна пшениці. Пшениці 3 класу – 8000 т, 4 класу – 10000т.

Вихід продукції виходячи з технологічних можливостей наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Вихід продукції

Найменування продукції	Вихід продукції, %
	для 1 лінії	для 2 лінії
Борошно вищого ґатунку	41	45
Борошно 1 ґатунку	27	29
Борошно 2 ґатунку	1	-
Крупа манна	2	2
Висівки	27	22
Відходи кормові	1,6	1,6
Відходи некормові	0,4	0,4
Всього	100	100

Виробнича програма підприємства показана в таблиці 3.

Таблиця 3

Плановий обсяг (виробнича програма) продукції, т

Найменування продукції	Виробнича програма підприємства (плановий обсяг виробництва)
	1 лінія (з власної сировини)	2 лінія			всього з власної сировини
		з власної сировини	з давальницької сировини	разом
Борошно вищого ґатунку	33825	29025	8100	37125	62850
Борошно 1 ґатунку	22275	18705	5220	23925	40980
Борошно 2 ґатунку	825	-	-	-	825
Крупа манна	1650	1290	360	1650	2940
Висівки	22275	14190	3960	18150	36465
Продовження таблиці №3
Разом продукції, що калькулюється	80850	63210	17640	80850	144060
Відходи кормові	1320	1032	288	1320	2352
Відходи некормові	330	258	72	330	588

З виробничої програми видно, що на 1 лінії ми найбільше виготовляємо борошна вищого га тунку, а найменше борошна ІІ ґатунку.По другій лінії – найбільше виготовляється борошна вищого ґатунку, а найменше манної крупи, борошно II гатунку не виготовляється.Відходів кормових по першій лінії більше ніж відходів не кормових. По другій лінія такаж ситуація.

Вироблена продукція з власної сировини буде відпущена безтарно, вибита у мішки та розфасована в пакети (табл. 4).

Таблиця 4

Планові обсяги фасування продукції з власної сировини

(враховуючи структуру фасування)

Продукція	Виробництво всього, т				Планові обсяги
	1 лінія	2 лінія	разом	Фасування у пакети				Вибій у мішки				Безтарний відпуск
				1 лінія		2 лінія	разом		1 лінія	2 лінія	разом		1 лінія	2 лінія
Борошно вищого ґатунку	33825	29025	62850	20971		19737	40708		8118	4934	13052		4735	4353
Борошно 1 ґатунку	22275	18705	40980	4009		2805	6814		8464	6172	14636		9801	9726
Борошно 2 ґатунку	825	-	825	-		-	-		-	-	-		825	-
Крупа манна	1650	1290	2940	412		-	412		1237	1290	2527		-	-
Висівки	22275	14190	36465	-		-	-		22275	14190	36465		-	-
Продовження таблиці 4
Всього продукції	80850	63210	144060	25392		22542	47934		40094	26586	66680		15361	14079

Залежно від структури фасування ми фасуємо в пакети на 1 лінії борошно вищого ґатунку, борошно 1 ґатунку та манну крупу, а на 2 лінії – борошно вищого ґатунку та борошно 1 ґатунку. Вибій у мішки проводимо на 1 і 2 лінії аналогічно – борошно вищого ґатунку, борошно 1 ґатунку, манну крупу та всі висівки. Безтарно на обох лініях відпускаємо борошно вищого ґатунку, борошно 1 ґатунку та все борошно 2 ґатунку.

Структура фасування продукції, %

Продукція	Фасування у пакети			Вибій у мішки			Безтарний відпуск
	1 лінія	2 лінія	1 лінія		2 лінія	1 лінія		2 лінія
Борошно вищого ґатунку	62	68	24		17	14		15
Борошно 1 ґатунку	18	15	38		33	44		52
Борошно 2 ґатунку	-	-	-		-	100		100
Крупа манна	25	-	75		100	-		-
Висівки	-	-	100		100	-		-

Продукція з сировини давальців буде вибита у мішки.

На підприємстві є вибійний цех, де здійснюється вибій та фасування борошна.