29. Мікроклімат робочої зони.

Нормальне теплове самопочуття (комфортні умови), відповідні до даного виду роботи, забезпечуються при дотриманні теплового балансу, внаслідок чого температура внутрішніх органів людини залишається постійної й рівної ~ 36,6 0C (+- 0,5 0C).

Значне відхилення метеорологічних умов робочої зони від оптимальних може бути причиною ряду фізіологічних порушень, в організмі працюючих, привести до різкого зниження працездатності й навіть до професійних захворювань.

Численними дослідженнями встановлений негативний однозначний вплив несприятливих метеорологічних умов (дискомфортний мікроклімат) на безпеку життєдіяльності людину в процесі праці.

Якщо вага й напруженість праці незмінні, а температура навколишнього середовища становить 30 0С, тобто на 10 0С вище оптимальної, то продуктивність праці на початку зміни на 20 - 25 %, а наприкінці її на 40 - 50 % нижче продуктивності при оптимальній температурі (20 0С). Найбільше сильно несприятливі умови мікроклімату позначаються на людях старше 45 років, тобто на робітників, що мають високу кваліфікацію, що й приносять виробництву більшу користь.

Температура повітря дуже впливає на самопочуття людини й продуктивність праці. Висока температура повітря (30 - 35 0С) у виробничих приміщеннях при збереженні інших параметрів викликає швидку стомлюваність працюючого, перегрівши організму й велике потовиділення. У важких випадках наступає тепловий, а при роботі на відкритім повітрі - сонячний удар. Можлива судорожна хвороба, що є наслідком порушення водно-сольового балансу, що й характеризується слабістю, головним болем, різкими судорогами переважно в кінцівках.

Інтенсивне потовиділення ( до 6 - 10 л за зміну) при роботі в умовах впливу високої температури повітря (гарячі цехи) приводить до зневоднювання організму, втраті мінеральних солей і водорозчинних вітамінів (С, В1, В2).

Тривалий і сильний вплив низьких температур може викликати різні несприятливі зміни в організмі людини. Місцеве й загальне охолодження організму є причиною багатьох захворювань: міозитів, невритів, радикулітів і ін., а також простудних захворювань. Будь-який ступінь охолодження характеризується зниженням частоти серцевих скорочень і розвитком процесів гальмування в корі головного мозку, що веде до зниження працездатності. При переохолодженні тіла до +24 0С наступає смерть.

Вологість дуже впливає на організм людини, на терморегуляцію. Надлишкова вологість (більш 80 %) утрудняє випар вологи з поверхні шкіри. Це може привести до погіршення стану й зниженню працездатності людину. Підвищена вологість повітря (більш 75...85 %) у комбінації з низькими температурами виявляє значна охолодна дія, а в комбінації з високими - сприяє перегріванню організму. Знижена відносна вологість менш 18 % (20 %) також несприятлива для людини, тому що приводить до висихання слизуватих оболонок і зниженню захисної діяльності верхніх дихальних шляхів.

Швидкість (рухливість) повітря на робочих місцях у виробничих приміщеннях має велике значення для створення сприятливих умов праці.. У зимовий час швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,2...0,5 м/с, а влітку - 0,2...1,0 м/с. У гарячих цехах допускається збільшення швидкості обдува робітників (повітряне душування) до 3,5 м/с.

Виробнича діяльність людей на поверхні землі протікає звичайно при атмосферному тиску, близькому до тиску над рівнем моря, рівним 1000 гПа. Однак у ряді випадків атмосферний тиск як професійний фактор може зустрічатися у вигляді двох основних форм: підвищеного й зниженого атмосферного тиску.

Організм людини зустрічається з умовами підвищеного тиску газового середовища в процесі водолазних спусків і кесонних робіт (будівельні роботи при спорудженні опор мостів, фундаментів гідротехнічних споруджень, при проходці стовбурів шахт, у портовім і доковім будівництві). Від величини барометричного тиску залежить парціальний тиск кисню й азоту повітря, а, отже, і процес подиху.