
- •Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •5.Види державного соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання.
- •Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності.
- •7.Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів
- •8. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •9. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •10. Розслідування нещасних випадків
- •11.Санітарно-гігієнічні вимоги до умовв праці в галузі.
- •12. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці
- •13.Регіональні системи управління охороною праці, мета, принципи та основні функції
- •14. Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •15.Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці
- •16. Державний пожежний нагляд
- •17. Страховий ризик і страховий внесок
- •18.Політика в галузі охорони праці
- •19.Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.
- •20. Охорона праці – частина соціальної політики єс
- •21. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі
- •Вимоги безпеки до навчальних приміщень до обладнання.
- •Протипожежне водопостачання.
- •24. Засоби гасіння пожеж
- •25. Визначення чисельності складу служби охорони праці
- •26. Дослідження та профілактика виробничого травматизму
- •27. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •28. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •29. Мікроклімат робочої зони.
- •30. Види планування та контролю стану охорони праці
25. Визначення чисельності складу служби охорони праці
Типове положення про службу охорони праці НПАОП 0.00-4.35-04 затверджено Державним комітетом України по нагляду за охороною праці 15.11.04 № 255, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.04 № 1526/10125. На підприємствах виробничої сфери при кількості працюючих до 50 осіб (невиробничої сфери - до 100 чоловік) функції служби охорони праці можуть виконувати особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом. При чисельності працюючих від 51 до 500 осіб включно (невиробнича сфера - від 101 до 500) цю службу повинен представляти один спеціаліст з охорони праці з інженерно-технічною освітою, для вибухонебезпечних виробництв і виробництв, що мають сильнодіючі отруйні речовини - 2 людини. При чисельності працюючих більше 500 чоловік чисельність служби охорони праці визначається розрахунком.
Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці в залежності від небезпеки і шкідливості виробництва на підприємствах з числом працюючих більше 500 чоловік здійснюється за формулою
M = 2 + Рcp*Кв / Ф, де М - чисельний склад служби охорони праці на підприємстві; Рср - середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві; Ф - ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 годин; Кв - коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпеку виробництва:
Кв = 1 + (Рв + Ра) / Рср, де Рв - чисельність працюючих з шкідливими речовинами, незалежно від рівня їх концентрації; Ра - чисельність працюючих на роботах з підвищеною небезпекою.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися на договірних засадах сторонні фахівці, які мають відповідну підготовку. Служба охорони праці комплектується інженерами відповідної спеціальності, професіоналами з питань гігієни праці, юристами у області охорони праці. Обмеження: обов'язкова вища освіта, стаж роботи на виробництві не менше 3 років. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. За своїм посадовим положенням та умовами оплати праці керівник та спеціалісти служби прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб підприємства.
26. Дослідження та профілактика виробничого травматизму
У системі заходів профілактики травматизму особливе місце належить навчанню та інструктажу працівників безпечних прийомів праці. Багаторічною практикою встановлена єдина система навчання безпечних способів роботи. Форма цього навчання різна і відповідає цільовому призначенню.Ввідний інструктаж є першим етапом навчання безпечних методів праці, обов'язковий для всіх тих, хто влаштовується на роботу (робітники, ІТП, студенти в період практики). Його проводить інженер з ТБ або головний інженер. Як правило, це груповий інструктаж протягом 1,5-2 годин, а якщо індивідуальний - 4-5 годин. Проводиться в кабінеті або кутку з ТБ з наочними засобами.Зміст ввідного інструктажуОсновні положення законодавства з охорони праці.Правила внутрішнього трудового розпорядку і поведінки на території підприємства, у виробничих приміщеннях.Маршрут руху по території, розташування цехів, значення попереджувальних знаків, кольорів безпеки, звукової і світлової сигналізації.Коротка характеристика особливо небезпечних робіт і міри попередження н/в (переміщення вантажів кранами, газополум'яна обробка металу). Загальні поняття про правила електробезпеки, методи звільнення людини, що потрапила під дію електричного струму, і способи надання їй першої допомоги.Вимоги безпеки до робочого одягу, взуття та інше.Значення вентиляції у виробничих приміщеннях її улаштування (місцеві вентиляційні установки).Основні вимоги до самих працівників з виробничої санітарії та особистої гігієни.Прийоми і методи надання першої допомоги при н/в і необхідності звернення в медпункт.Порядок оформлення і розслідування н/в, пов'язаного з виробництвом . Значення і завдання інструктажу на робочому місці.Пожежна безпека в діючих цехах і на території.Після закінчення ввідного інструктажу робітнику видається на руки інструкція з ТБ для працівників заводу. Обов'язковий розпис у спеціальному журналі!Первинний інструктаж на робочому місці.Проводиться керівником підрозділу: майстром, механіком і т.д. в індивідуальному порядку. Його завдання - детально ознайомити робітника:а) з будовою устаткування, на якому необхідно буде працювати;б) із запобіжними пристосуваннями, огородженням і засобами індивідуального захисту - їх призначенням і використовуванням;в) з правильною і безпечною організацією робочого місця (укладання сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції);е) з небезпечними прийомами роботи, які забороняється застосовувати.Після закінчення інструктажу робиться відповідна відмітка в особистій картці.