§ 99. Конструкції з супідрядністю

Супідрядність — це такий тип підрядності, за якого підрядні частини (дві і більше) залежать від тієї самої головної. Залежно від того, як у цих реченнях виражено підпорядкованість кожної з підрядних частин головній (чи супідрядні частини однорідні, чи різні за своїм значенням), виокремлюють два різновиди су­підрядності: однорідну й неоднорідну.

За однорідної супідрядності підрядні частини, відносячись до тієї самої головної частини, є однорідними. Пояснюючи всю головну частину або якийсь із її членів, вони однакові за своїм

значенням, відповідають на те саме питання і, творячи разом своєрідний блок, перебувають між собою в приєднувально-пе­релічувальних (зрідка в розділово-перелічувальних) відно­шеннях.

Звичайно підрядні частини однорідних супідрядних речень приєднуються до головної за допомогою однакових сполучних засобів: Нема на світі сили, яка б перепинила шлях весні, яка б перешкодила б людству йти до миру (Ю. 3.); Мало не до самого вечора він ходив з матір'ю і все розповідав про те, як на цьому заводі робочі руки плавлять метал, як виростає і шириться місто над морем (І. П.); Там, де Личка круто в 'ється, де хати в садах, де носила мене мати в поле на руках, там узяв я пісню в серце із людських сердець (Д. П.). У першому з наведених прикладів дві однорідні підрядні частини приєднуються до головної за допо­могою сполучного слова яка, у другому—як, у третьому засо­бом їх приєднання є сполучне слово де.

Схеми розглянутих вище речень будуть такими:

перше речення

друге речення

третє речення

Іноді однорідні підрядні частини приєднуються до голов­ної різними (але обов'язково однотипними) сполучниками чи сполучними словами, а підрядні частини при цьому відповіда­ють на однакові питання: Почали радитися, як їм вибратися з плавнів, куди йти (М. К.).

Однорідність підрядних частин у супідрядних складних ре­ченнях нерідко веде до пропуску другого чи взагалі наступно­го зі сполучників підрядності, а зв'язок між підрядними частина­ми в таких випадках виражається за допомогою або сполуч­ників сурядності, або безсполучниково: Як тільки смеркне і чорне небо щільно укриє землю, далекий обрій враз розцвітає чер­воним сяйвом (М. К.).; Аркадій Петрович прислухався, як сту­кали чиїсь каблуки, пересувалися стільці, тонко дзвеніла склянка (М. К.). Якщо у першому з наведених речень друга підрядна частина з пропущеним підрядним сполучником як поєднуєть­ся з першою за допомогою сполучника сурядності і, то в дру­гому реченні друга і третя підрядні частини з пропущеними спо­лучниками підрядності як поєднуються з першою безсполуч­никово.

Неоднорідна супідрядність — це така супідрядність, за якої кілька підрядних частин, пояснюючи ту саму головну частину, відносяться до різних слів у ній або до того самого слова, але відповідають на різні питання.

Неоднорідна супідрядність, за якої підрядні частини пояс­нюють різні члени головної частини, називається рівночленною супідрядністю: Земле моя, всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині. Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені (І. Ф.); Щоб бути гідним продовжувачем справедливої справи батьків, дідів і прадідів, треба насамперед знати свою батьків­щину, той край, у якому ти народився і виріс (І. П.).

У першому з наведених речень перша підрядна частина є присубстантивно-атрибутивною до слова головної частини си­ли, а друга, мети, — пояснює головну частину в цілому; у дру­гому реченні перша підрядна частина мети пояснює всю голов­ну частину, а друга, присубстантивно-атрибутивна, — лише одне її слово край.

Схеми цих речень матимуть такий вигляд:

Якщо дві й більше підрядні частини пояснюють те саме сло­во головної або й усю головну частину, але, будучи за своїм значенням неоднорідними, відповідають на різні питання, така супідрядність називається одночленною: Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано, Щоб ворогові глянути у вічі, Не зганьбленим зберігша знамено (М. Б.). У наведеному прикладі перша підрядна частина, відповідаючи на питання за якої умови?, є підрядною умови, а друга, що відповідає на пи­тання з якою метою?, є підрядною мети.

Поряд з однорідною й неоднорідною супідрядністю трап­ляються також випадки супідрядності змішаного типу, коли в одному складнопідрядному реченні поєднуються обидва її різ­новиди: Коли пацієнт задрімав, Інна вийшла і, присівши на східцях вагончика, стала дивитися, як трудився тік, як дівчата та жінки, закутані хусточками до очей, шугають з лопатами в руках серед ворохів пшениці, горнуть і горнуть, вантажачи очи­щене зерно в кузови машин (О. Г.); Ми будем слухать мову щиру, Що в хвилях принесе ефір, Що всі народи хочуть миру І що війну здолає мир (В. Сос).

Якщо у першому реченні перша підрядна частина часу, при­єднана до головної за допомогою сполучника коли, пояснює всю її загалом, а інші дві, будучи однорідними з'ясувальними, — лише одне слово дивитися, то в другому перша підрядна час­тина, приєднуючись до головної за допомогою сполучного сло­ва що і будучи присубстантивно-атрибутивною, пояснює імен­ник головної частини мову, а решта дві, приєднані сполучни­ком що, є знову-таки однорідними, з'ясувальними (пояснюють дієслово будем слухать).

Схеми цих речень будуть такими: