Складні синтаксичні конструкції

§ 94. Загальні відомості

У мовленні не так уже й часто трапляються складні речення «класичного» зразка—двокомпонентні, що складаються з двох предикативних одиниць, на яких переважно зосереджується ува­га в курсах синтаксису складного речення. Найчастіше вжива­ються складні синтаксичні конструкції, що становлять багато­компонентні, багаточленні складні речення, до складу яких входить три і більше предикативні частини, які відповідним чином пов'язані між собою в одне ціле. Це так звані ускладнені складні речення. І хоча вони широко представлені в різних сти­лях мовлення, в українському мовознавстві й досі залишаються малодослідженими.

Серед складних синтаксичних конструкцій, що складаються з кількох предикативних частин, виокремлюються такі різно­види: 1) безсполучникові багатокомпонентні речення; 2) склад­носурядні багатокомпонентні речення; 3) складнопідрядні бага­токомпонентні речення; 4) складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку, або складні багатокомпонентні ре­чення змішаного типу, серед яких, у свою чергу, вирізняють ще низку підрізновидів.

До складних синтаксичних конструкцій зі своєрідною орга­нізацією належать також такі, як період та різні способи пере­дачі чужого мовлення.

§ 95- Безсполучникові багатокомпонентні речення

У сучасній українській літературній мові, зокрема в її ху­дожньому й розмовному стилях, поширені безсполучникові ба­гатокомпонентні речення, в яких в одне ціле об'єднано три і більше предикативні частини. Причому дослідники зазначають, що у мові художньої літератури такі складні безсполучникові конструкції використовуються дедалі ширше.

Серед складних безсполучникових конструкцій виокремлю­ють два основні різновиди: 1) суто безсполучникові; 2) безспо­лучниково-сполучникові.

Складні суто безсполучникові конструкції спостерігаються у мовленні порівняно рідко, причому серед них найпошире­нішими є безсполучникові утворення з однорідною безсполуч­никовістю: Послався зелений барвінок, червоніє зірка, повився горобиний горошок, вовча ступа попустила широке листя, розки­нувся до землі синій ряст, розрослася зелена рута (М. В.); З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця, на ланах грає сонячна хвиля, під хвилею спіє хліборобська доля (П. М.). У першому з наведених речень наявні шість предика­тивних одиниць, а в другому — три, які поєднані між собою безсполучниково. Також рідко трапляються безсполучникові багатокомпонентні складні речення з неоднорідною безсполуч­никовістю, з різнотипними частинами, наприклад: Розбилася, розсипалася грудка — стиглий ґрунт, пора орать, сіять (К. Г.). Час­тіше зустрічаються безсполучникові багатокомпонентні складні речення водночас із однорідною й неоднорідною безсполучни­ковістю: Не китайкою покрились козацькії очі, Не вимили біле личко слізоньки дівочі; Орел вийняв карі очі на чужому полі, Біле личко вовки з'їли, — така його доля (Т. Ш.); Поглянь: уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, траві струмок воркоче (О. О.). У першому з наведених речень, що складається з п'яти предикативних частин, перші дві поєд­нані однорідною безсполучниковістю, а до них уже неоднорід­ною безсполучниковістю приєднується блок предикативних частин, пов'язаних між собою знову однорідною безсполучни­ковістю. У другому, що складається з чотирьох предикативних частин, до першої частини неоднорідною безсполучниковістю приєднується вся решта.

Другий різновид багатокомпонентних безсполучникових конструкцій — безсполучниково-сполучникові — трапляється значно рідше, ніж суто безсполучникові, причому серед них бувають як конструкції з однорідною безсполучниковістю й сурядністю, так і конструкції з безсполучниковістю та підряд­ністю, з безсполучниковим поєднанням частин і сурядністю, підрядністю: Минають роки і сторіччя, відходять у небуття покоління людей, змінюються їхні звичаї, вірування та погляди, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовляють з кожним віком (М. Р.); Береги несподівано розступилися, відкривалися спокійні плеса великих заток, які так густо позаростали широким лататтям, так що, здавалося, по ньому можна пройти від берега до берега, не торкаючись босими підошвами темної води (М. Р.). Мітинг почався, гримнув оркестр, з постаменту впало біле полотнище, і всіх, хто тут зібрався, материнською посмішкою привітав юнак у традиційній формі пілота (Ю. 3.). У першому з наведе­них речень, що складається з чотирьох предикативних частин, перші три частини поєднані між собою безсполучниково, а чет­верта, ускладнена однорідними присудками, — протиставним сполучником а. У другому реченні, що також містить чотири предикативні частини, перші дві поєднані між собою безсполуч­никово, третя приєднується до другої за допомогою сполучного слова які, а четверта з'єднана з третьою парним сполучником так що. У третьому реченні, що складається з п'яти предика­тивних частин, перші три частини поєднані безсполучниково, четверта — сполучником сурядності і, а до неї вже приєднуєть­ся п'ята частина за допомогою сполучного слова хто.