
- •§ 1. Предмет синтаксису
- •§ 2. Основні одиниці синтаксису
- •§ 3. Основні засоби вираження синтаксичних відношень
- •% 4. Основні напрями у вивченні українського синтаксису
- •Список рекомендованої літератури
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •§ 5. Словосполучення як синтаксична одиниця
- •§ 6. Синтаксичні відношення у словосполученні
- •§ 7. Типи зв'язку слів у словосполученні
- •§ 8. Класифікація словосполучень
- •На побережжі
- •Коли пожовкне листя
- •Гостинець
- •Загальні поняття про речення
- •§ 10. Структурна схема і парадигма речення
- •§11. Види синтаксичного зв'язку в реченні
- •§ 12. Типи речень у сучасній українській мові
- •Список рекомендованої літератури
- •На прощання
- •Крапелина доброти
- •§ 13. Поняття про члени речення як його складові елементи
- •Двоскладне речення головні члени речення
- •§ 14. Підмет і присудок як головні члени речення
- •§ 15. Підмет і форми його вираження
- •§ 16. Присудок і форми його вираження
- •§ 17. Простий дієслівний присудок
- •§ 18. Складений дієслівний присудок
- •§ 19. Складений іменний присудок
- •§ 20. Складний присудок
- •§ 21. Координація присудка й підмета
- •§ 22. Другорядні члени речення і принципи їх класифікації
- •§ 24. Означення
- •§ 25. Узгоджене означення
- •§ 26. Неузгоджене означення
- •§ 27. Прикладка (апозиція)
- •§ 28. Обставини
- •Список рекомендованої літератури
- •Односкладне речення
- •§ 29. Загальні поняття про односкладні речення
- •ОдаосклАДні речення,
- •§ Зо. Особові й безособові односкладні речення
- •§ 31. Означено-особові речення
- •§ 32. Неозначено-особові речення
- •§ 34. Безособові речення
- •§ 35. Інфінітивні речення
- •Односкладні речення, головний член яких співвідносний з підметом
- •§ 36. Поняття про односкладні речення, головний член яких співвідносний з підметом
- •§ 37. Номінативні речення
- •§ 38. Ґенітивні речення
- •§ 39. Вокативні речення
- •Список рекомендованої літератури
- •Слова-речення. Неповні речення
- •§ 40. Поняття про слова-речення
- •§ 41. Типи слів-речень
- •Неповні речення
- •§ 42. Поняття про неповні речення
- •§ 43. Типи неповних речень
- •Список рекомендованої літератури
- •Порядок слів у простому реченні
- •§ 44. Поняття про порядок слів
- •§ 45. Прямий і зворотний (інверсійний) порядокслів
- •§ 46. Синтаксичне й актуальне членування речення
- •§ 47. Прямий порядок слів
- •§ 48. Зворотний (інверсійний) порядок слів
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 49. Поняття про просте ускладнене речення
- •§ 50. Поняття про однорідні члени речення
- •§ 51. Засоби вираження однорідності
- •§ 52. Однорідні і неоднорідні означення
- •§ 53. Деякі інші явища, пов'язані з однорідними членами речення
- •§ 54. Поняття про звертання
- •Речення з відокремленими другорядними членами
- •§ 56. Поняття про відокремлення
- •§ 57. Відокремлені означення
- •§ 58. Відокремлені прикладки
- •§ 59. Відокремлені обставини
- •§ 60. Відокремлені додатки
- •§ 61. Загальні поняття про вставні і вставлені конструкції
- •§ 62. Речення, ускладнені вставними конструкціями
- •§ 63. Речення, ускладнені вставленими конструкціями
- •Список рекомендованої літератури
- •Складне речення складне речення як синтаксична одиниця
- •§ 64. Поняття про складне речення
- •§ 65. Засоби поєднання частин складного речення
- •§ 66. Основні типи складних речень
- •Складносурядне речення
- •§ 67. Загальні відомості
- •§ 68. Засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень
- •§ 69. Складносурядні речення з єднальними сполучниками
- •§ 70. Складносурядні речення з приєднувальними сполучниками
- •§ 71. Складносурядні речення з пояснювально-приєднувальними сполучниками
- •§ 72. Складносурядні речення з протиставними сполучниками
- •§ 73. Складносурядні речення з розділовими сполучниками
- •§ 74. Загальні поняття про складнопідрядне речення
- •§ 75. Основні засоби організації складнопідрядного речення
- •§ 76. Принципи класифікації складнопідрядних речень
- •§ 77. Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень
- •§ 78. Складнопідрядні речення з підрядними присубстантивно-атрибутивними
- •§ 80. Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •§ 81. Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •§ 82. Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •§ 83. Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •7 Сучасна українська мова
- •§ 84. Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •§ 85. Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •§ 86. Складнопідрядні порівняльні речення
- •§ 87. Складнопідрядні речення допустові
- •§ 88. Складнопідрядні речення наслідкові
- •§ 89. Складнопідрядні речення з підрядними супровідними
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 90. Загальні відомості
- •§ 91. Складні безсполучникові речення з однотипними частинами
- •§ 92. Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами
- •Складні синтаксичні конструкції
- •§ 94. Загальні відомості
- •§ 96. Складносурядні багатокомпонентні речення
- •§ 97. Складнопідрядні багатокомпонентні речення
- •§ 98. Конструкції з послідовною підрядністю
- •§ 99. Конструкції з супідрядністю
- •§ 100. Конструкції з послідовною підрядністю і супідрядністю
- •§ 101. Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку
- •§ 103. Загальні відомості
- •§ 104. Пряма мова
- •§ 105. Непряма мова
- •§ 106. Невласне пряма мова
- •§ 107. Діалог
- •§ 108. Цитата
- •Надфразна єдність, або складне синтаксичне ціле
- •§ 109. Поняття про надфразну єдність, або складне синтаксичне ціле
- •§ 110. Засоби зв'язку між компонентами надфразної єдності, або складного синтаксичного цілого
- •§ 111. Структурні типи надфразних єдностей, або складних синтаксичних цілих
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 112. Пунктуація як система правил вживання розділових знаків
- •§ 113. Основні принципи української пунктуації
- •§ 113. Основні принципи української пунктуації
- •§ 114. Типи розділових знаків
- •Список рекомендованої літератури
Складні синтаксичні конструкції
§ 94. Загальні відомості
У мовленні не так уже й часто трапляються складні речення «класичного» зразка—двокомпонентні, що складаються з двох предикативних одиниць, на яких переважно зосереджується увага в курсах синтаксису складного речення. Найчастіше вживаються складні синтаксичні конструкції, що становлять багатокомпонентні, багаточленні складні речення, до складу яких входить три і більше предикативні частини, які відповідним чином пов'язані між собою в одне ціле. Це так звані ускладнені складні речення. І хоча вони широко представлені в різних стилях мовлення, в українському мовознавстві й досі залишаються малодослідженими.
Серед складних синтаксичних конструкцій, що складаються з кількох предикативних частин, виокремлюються такі різновиди: 1) безсполучникові багатокомпонентні речення; 2) складносурядні багатокомпонентні речення; 3) складнопідрядні багатокомпонентні речення; 4) складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку, або складні багатокомпонентні речення змішаного типу, серед яких, у свою чергу, вирізняють ще низку підрізновидів.
До складних синтаксичних конструкцій зі своєрідною організацією належать також такі, як період та різні способи передачі чужого мовлення.
§ 95- Безсполучникові багатокомпонентні речення
У сучасній українській літературній мові, зокрема в її художньому й розмовному стилях, поширені безсполучникові багатокомпонентні речення, в яких в одне ціле об'єднано три і більше предикативні частини. Причому дослідники зазначають, що у мові художньої літератури такі складні безсполучникові конструкції використовуються дедалі ширше.
Серед складних безсполучникових конструкцій виокремлюють два основні різновиди: 1) суто безсполучникові; 2) безсполучниково-сполучникові.
Складні суто безсполучникові конструкції спостерігаються у мовленні порівняно рідко, причому серед них найпоширенішими є безсполучникові утворення з однорідною безсполучниковістю: Послався зелений барвінок, червоніє зірка, повився горобиний горошок, вовча ступа попустила широке листя, розкинувся до землі синій ряст, розрослася зелена рута (М. В.); З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця, на ланах грає сонячна хвиля, під хвилею спіє хліборобська доля (П. М.). У першому з наведених речень наявні шість предикативних одиниць, а в другому — три, які поєднані між собою безсполучниково. Також рідко трапляються безсполучникові багатокомпонентні складні речення з неоднорідною безсполучниковістю, з різнотипними частинами, наприклад: Розбилася, розсипалася грудка — стиглий ґрунт, пора орать, сіять (К. Г.). Частіше зустрічаються безсполучникові багатокомпонентні складні речення водночас із однорідною й неоднорідною безсполучниковістю: Не китайкою покрились козацькії очі, Не вимили біле личко слізоньки дівочі; Орел вийняв карі очі на чужому полі, Біле личко вовки з'їли, — така його доля (Т. Ш.); Поглянь: уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, траві струмок воркоче (О. О.). У першому з наведених речень, що складається з п'яти предикативних частин, перші дві поєднані однорідною безсполучниковістю, а до них уже неоднорідною безсполучниковістю приєднується блок предикативних частин, пов'язаних між собою знову однорідною безсполучниковістю. У другому, що складається з чотирьох предикативних частин, до першої частини неоднорідною безсполучниковістю приєднується вся решта.
Другий різновид багатокомпонентних безсполучникових конструкцій — безсполучниково-сполучникові — трапляється значно рідше, ніж суто безсполучникові, причому серед них бувають як конструкції з однорідною безсполучниковістю й сурядністю, так і конструкції з безсполучниковістю та підрядністю, з безсполучниковим поєднанням частин і сурядністю, підрядністю: Минають роки і сторіччя, відходять у небуття покоління людей, змінюються їхні звичаї, вірування та погляди, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовляють з кожним віком (М. Р.); Береги несподівано розступилися, відкривалися спокійні плеса великих заток, які так густо позаростали широким лататтям, так що, здавалося, по ньому можна пройти від берега до берега, не торкаючись босими підошвами темної води (М. Р.). Мітинг почався, гримнув оркестр, з постаменту впало біле полотнище, і всіх, хто тут зібрався, материнською посмішкою привітав юнак у традиційній формі пілота (Ю. 3.). У першому з наведених речень, що складається з чотирьох предикативних частин, перші три частини поєднані між собою безсполучниково, а четверта, ускладнена однорідними присудками, — протиставним сполучником а. У другому реченні, що також містить чотири предикативні частини, перші дві поєднані між собою безсполучниково, третя приєднується до другої за допомогою сполучного слова які, а четверта з'єднана з третьою парним сполучником так що. У третьому реченні, що складається з п'яти предикативних частин, перші три частини поєднані безсполучниково, четверта — сполучником сурядності і, а до неї вже приєднується п'ята частина за допомогою сполучного слова хто.