§ 52. Однорідні і неоднорідні означення

Узгоджені означення, виражені прикметниками і дієприк­метниками, характеризуючи спільний для них член речення, мо­жуть бути однорідними і неоднорідними. Однорідними озна­чення є тоді, коли кожне з них безпосередньо характеризує озна­чуваний іменник. Вони пов'язані між собою інтонацією перелі­чування, і між ними можна поставити сполучник і. Зазвичай однорідні означення можуть характеризувати предмет з яко­гось одного боку, хоча можуть вказувати і на різні видові ознаки, поєднані спільною ознакою у реченні. Наприклад, у реченні Міцних, вузлуватих, потрісканих рук Не спинить ні гамір, ні гомін, ні стук (М. Р.) різні видові ознаки (міцні, вузлу­ваті, потріскані) характеризують поняття з однією родовою ознакою «робочі руки».

Неоднорідними означення є тоді, коли вони, відносячись до якогось іменника чи субстантивованого слова, пояснюють його з різних сторін: Косарі вмиваються до сонця чистою студеною водою з голубої доброї криниці (М. Р.). Щоправда, в художній літературі однорідними нерідко бувають слова з переносним значенням — епітети, метафори тощо: Холодний, колючий вітер гнав низько над землею важкі олов'яні хмари (В. Куч.).

§ 53. Деякі інші явища, пов'язані з однорідними членами речення

Форми присудка при однорідних підметах. Якщо однорідні підмети пов'язані єднальними сполучника­ми або інтонацією, то форма присудка залежить від порядку слів.1) Присудок ставиться у формі множини у таких випадках: а) після однорідних підметів: Там матір добрую мою Ще моло­дую у могилу Нужда та праця положили (Т. Ш.); б) якщо він стоїть перед підметами, з яких один, ближчий до присудка (або всі), вживається у множині: На високих горбах шуміли під вітром дуби, липи, клени (А. Ш.); в) якщо підмети, що стоять після ньо­го, означають явища, які залежать одне від одного або діють разом і одночасно: Над вечір вернулися Явдоха, Яків і Надія (П. М.); г) якщо однорідними підметами є іменники різного роду: І кожна статуя, колона, малювання, мережечка, різьба і навіть цегла незримими устами промовляють (Л. У.).

2. Якщо однорідні підмети пов'язані протиставними або розділовими сполучниками, присудок має форму однини: Не­хай ні жар, ні холод не спинить нас (І. Ф.).

5 Сучасна українська мова

129

3. Присудок, що стоїть у препозиції, набуває форми най­ближчого з однорідних підметів: Почався знову гук, стук, біга­нина (П. М.);

4. Присудок набуває форми найближчого із попередніх підметів, якщо всі вони означають самостійні явища: Сміх, регіт окрив усю хату (П. М.).

Прийменники при однорідних членах речення

При однорідних членах речення, виражених іменниками, займенниками, а також субстантивованими словами, можуть вживатися повторювані й неповторювані прийменники. Той самий прийменник може не повторюватися перед різними до­датками (хоча бувають і випадки їх повторення), але різні при­йменники ніколи не пропускаються: Я немов спочивав, на дозвіллі в лісі чи на степу слухаючи Чайковського (С. С).

РЕЧЕННЯ, УСКЛАДНЕНІ ЗВЕРТАННЯМ