
- •Професійна орієнтація студентів
- •Базовий рівень знань та вмінь.
- •Хімічний аналіз лрс, що містить вітаміни
- •Макро- та мікроскопічний аналіз лрс, що містить вітаміни
- •Відмінні ознаки кропиви дводомної від можливих домішок
- •Макроскопічний аналіз сировини «Квіти»
- •Макроскопічний аналіз сировини «Трава»
- •Макроскопічний аналіз сировини «Плоди»
- •Макроскопічний аналіз сировини «Плоди»
- •Макроскопічний аналіз сировини «Плоди»
- •Макроскопічний аналіз сировини «Плоди»
- •Самостійна робота студента
- •Питання для контрольного опитування
Міністерство охорони здоров'я України
Рівненський базовий медичний коледж
Лабораторний журнал
з фармакогнозії
«Аналіз лікарської рослинної сировини, що містить вітаміни»
студента(ки) ІІІ курсу
групи______________
відділення «Фармація-бакалаврат»
__________________________________________
Рівне
Лабораторний журнал для навчальної практики з фармакогнозії розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії професійно-орієнтованих дисциплін фармацевтичного профілю.
Протокол №___ від ________________
Укладач: викладач фармакогнозії Дергунова К. О.
Рецензенти: - викладач фармакогнозії І категорії Кіщук В. М.;
- зав. відділення «Фармація» Сірко Н. М.
Даний лабораторний журнал рекомендований студентам медичних коледжів І-ІІ рівня акредитації, які навчаються на відділенні «Фармація».
ВСТУП
У лабораторному журналі вказаний хід проведення практичної роботи студентом на занятті, що дозволяє зберегти більше часу на засвоєння практичних навичок, також розроблена самостійна робота студентів, що допомагає закріпити теоретичні знання. Разом з тим, у даному посібнику не розглядаються питання теорії фармакогнозії, тому він не заміняє підручника, а навпаки вимагає додаткової роботи з рекомендованою літературою.
До виконання практичної роботи допускаються лише ті студенти, які оволоділи теоретичним матеріалом з теми.
За час підготовки до практичних занять студент користується матеріалами лекцій, рекомендованою літературою і методичними вказівками.
Перед виконанням практичної роботи студент повинен знати:
- теоретичні основи теми практичної роботи (загальну характеристику вітамінів, характеристику рослин і ЛРС, що містить вітаміни; назву ЛРС, ЛР і родини українською і латинською мовами);
методику виконання макроскопічного та мікроскопічного аналізу;
правила техніки безпеки.
Студент повинен уміти:
Визначати ідентичність ЛР на гербарних зразках, таблицях та відрізняти їх від морфологічно подібних видів;
Визначати ідентичність ЛРС, яка містить вітаміни, за макроознаками;
Готувати тимчасові мікропрепарати і проводити мікроскопічний аналіз на підтвердження ідентичності ЛРС;
Проводити товарознавчий аналіз;
Проводити фітохімічний аналіз ЛРС, що містить вітаміни.
Професійна орієнтація студентів
Вітаміни – це низькомолекулярні органічні сполуки різноманітної хімічної структури, які необхідні для нормальної життєдіяльності живих організмів.
Класифікація. Існує три класифікації вітамінів. Однією з перших була запропонована літерна. З відкриттям окремих вітамінів їх позначали великими літерами латинського алфавіту (А, В, С, D тощо) й називали відповідно до їх біологічної ролі в організмі: вітамін D (кальциферол) регулює співвідношення кальцію і фосфору в кістках; вітамін Е (токоферол) підтримує репродуктивну здатність організму; вітамін А (аксерофтол) — якщо міститься в недостатній кількості, викликає ксерофтальмію (захворювання очей) тощо. З виділенням нових вітамінів в індивідуальному стані стали помічати подібність їх будови та відмінність у біологічній дії, тому до літер почали додавати цифрові індекси — A1, A2, B1, B2, K1, K3, D2, D3 і т. ін.
Класифікують вітаміни також за фізичними та хімічними ознаками. За розчинністю їх поділяють на жиро- та водорозчинні. Жиророзчинними є вітаміни групи А (ретиноли) і провітаміни — α-, β-γ-каротини; вітаміни групи D — ергостерол та інші фітостероли; вітаміни групи Е — α-, β-, γ-, σ-токофероли; вітаміни групи К — філохінон та менахінон (К1 та К3 відповідно); фактор F — високоненасичені жирні кислоти та простагландини. Водорозчинні вітаміни: В1 — тіамін, В2 — рибофлавін, В3 — пантотенова кислота, В6 — піридоксин, В9 (Вс) — фолієва кислота, В12 — ціанокобаламін, РР — нікотинова кислота, С — аскорбінова кислота, Н — біотин; U — метилметіонінсульфонію хлорид.
За хімічною класифікацією вітаміни поділяють на 4 групи:
Аліфатичні (аскорбінова, пангамова, пантотенова кислота та метилметіонінсульфонію хлорид);
Аліциклічні (ретиноли, кальцифероли);
Ароматичні (філохінон);
Гетероциклічні (токофероли, біофлавоноїди, кислота нікотинова,піридоксин, тіамін, рибофлавін, біотин, фолієва кислота, кобаломіни).
Базовий рівень знань та вмінь.
Анатомія і морфологія рослин (“Медична ботаніка” ІІ курс).
Систематика рослин (“Медична ботаніка,” ІІ курс).
Фізичні методи досліджень (“Фізична хімія” ІІ курс).
Хімічні методи досліджень (“Аналітична хімія” ІІ курс).
Обладнання і матеріали: пробірки, скляні палички, ваги аналітичні, колби, фільтрувальний папір, водяна баня, спиртівка, гербарні зразки лікарських рослин та лікарської рослинної сировини, мікроскопи, предметні та покривні скельця, препарувальні голки.
Реактиви: етанол (70%, 96%), гліцерин, натрію гідроксид, хлоралгідрат.
Хімічний аналіз лрс, що містить вітаміни
Робота І. Визначити кількісний вміст кислоти аскорбінової в плодах шипшини. Зробіть висновок про відповідність вмісту кислоти аскорбінової в досліджуваній сировині вимогам ДФ ХІ.
Методика. Із грубо подрібненої аналітичної проби плодів шипшини беруть наважку масою 20 г, поміщають у фарфорову ступку, де ретельно розтирають з скляним порошком (приблизно 5 г), поступово додаючи 300 мл води, і настоюють 10 хв. Потім суміш розмішують і витяжку фільтрують. В конічну колбу ємкістю 100 мл вносять 1 мл отриманого фільтрату, 1 мл 2% розчину кислоти хлористоводневої, 13 мл води, перемішують і титрують із мікробюретки розчином натрію 2,6-дихлорфеноліндофеноляту (0,001 моль/л) до появи рожевого забарвлення, яке не зникає 30-60 с. титрування продовжують не більше 2 хв.
Якщо в пробному титруванні розхід титранту більше 2 мл, що вказує на високий вміст в фільтраті кислоти аскорбінової, витяжку розводять водою в 2 рази і більше.
Вміст кислоти аскорбінової в перерахунку на абсолютно суху сировину Х, %, вираховують за формулою:
Де V - об'єм розчину натрію 2,6-дихлорфеноліндофеноляту 0,001 моль/л, який пішов на титрування, мл;
m – маса наважки, г;
W – втрата в масі при висушуванні сировини, %.
1 мл розчину натрію 2,6-дихлорфеноліндофеноляту 0,001 моль/л відповідає 0,000088 г кислоти аскорбінової.
Висновок_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________