Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вітаміни.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3.78 Mб
Скачать

Міністерство охорони здоров'я України

Рівненський базовий медичний коледж

Лабораторний журнал

з фармакогнозії

«Аналіз лікарської рослинної сировини, що містить вітаміни»

студента(ки) ІІІ курсу

групи______________

відділення «Фармація-бакалаврат»

__________________________________________

Рівне

Лабораторний журнал для навчальної практики з фармакогнозії розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії професійно-орієнтованих дисциплін фармацевтичного профілю.

Протокол №___ від ________________

Укладач: викладач фармакогнозії Дергунова К. О.

Рецензенти: - викладач фармакогнозії І категорії Кіщук В. М.;

- зав. відділення «Фармація» Сірко Н. М.

Даний лабораторний журнал рекомендований студентам медичних коледжів І-ІІ рівня акредитації, які навчаються на відділенні «Фармація».

ВСТУП

У лабораторному журналі вказаний хід проведення практичної роботи студентом на занятті, що дозволяє зберегти більше часу на засвоєння практичних навичок, також розроблена самостійна робота студентів, що допомагає закріпити теоретичні знання. Разом з тим, у даному посібнику не розглядаються питання теорії фармакогнозії, тому він не заміняє підручника, а навпаки вимагає додаткової роботи з рекомендованою літературою.

До виконання практичної роботи допускаються лише ті студенти, які оволоділи теоретичним матеріалом з теми.

За час підготовки до практичних занять студент користується матеріалами лекцій, рекомендованою літературою і методичними вказівками.

Перед виконанням практичної роботи студент повинен знати:

- теоретичні основи теми практичної роботи (загальну характеристику вітамінів, характеристику рослин і ЛРС, що містить вітаміни; назву ЛРС, ЛР і родини українською і латинською мовами);

  • методику виконання макроскопічного та мікроскопічного аналізу;

  • правила техніки безпеки.

Студент повинен уміти:

  1. Визначати ідентичність ЛР на гербарних зразках, таблицях та відрізняти їх від морфологічно подібних видів;

  2. Визначати ідентичність ЛРС, яка містить вітаміни, за макроознаками;

  3. Готувати тимчасові мікропрепарати і проводити мікроскопічний аналіз на підтвердження ідентичності ЛРС;

  4. Проводити товарознавчий аналіз;

  5. Проводити фітохімічний аналіз ЛРС, що містить вітаміни.

Професійна орієнтація студентів

Вітаміни – це низькомолекулярні органічні сполуки різноманітної хімічної структури, які необхідні для нормальної життєдіяльності живих організмів.

Класифікація. Існує три класифікації вітамінів. Однією з перших була запропонована літерна. З відкриттям окремих вітамінів їх позначали великими літерами латинського алфавіту (А, В, С, D тощо) й називали відповідно до їх біологічної ролі в організмі: вітамін D (кальциферол) регулює співвідношення кальцію і фосфору в кістках; вітамін Е (токоферол) підтримує репродуктивну здатність організму; вітамін А (аксерофтол) — якщо міститься в недостатній кількості, викликає ксерофтальмію (захворювання очей) тощо. З виділенням нових вітамінів в індивідуальному стані стали помічати подібність їх будови та відмінність у біологічній дії, тому до літер почали додавати цифрові індекси — A1, A2, B1, B2, K1, K3, D2, D3 і т. ін.

Класифікують вітаміни також за фізичними та хімічними ознаками. За розчинністю їх поділяють на жиро- та водорозчинні. Жиророзчинними є вітаміни групи А (ретиноли) і провітаміни — α-, β-γ-каротини; вітаміни групи D — ергостерол та інші фітостероли; вітаміни групи Е — α-, β-, γ-, σ-токофероли; вітаміни групи К — філохінон та менахінон (К1 та К3 відповідно); фактор F — високоненасичені жирні кислоти та простагландини. Водорозчинні вітаміни: В1 — тіамін, В2 — рибофлавін, В3 — пантотенова кислота, В6 — піридоксин, В9 (Вс) — фолієва кислота, В12 — ціанокобаламін, РР — нікотинова кислота, С — аскорбінова кислота, Н — біотин; U — метилметіонінсульфонію хлорид.

За хімічною класифікацією вітаміни поділяють на 4 групи:

  1. Аліфатичні (аскорбінова, пангамова, пантотенова кислота та метилметіонінсульфонію хлорид);

  2. Аліциклічні (ретиноли, кальцифероли);

  3. Ароматичні (філохінон);

  4. Гетероциклічні (токофероли, біофлавоноїди, кислота нікотинова,піридоксин, тіамін, рибофлавін, біотин, фолієва кислота, кобаломіни).

Базовий рівень знань та вмінь.

  1. Анатомія і морфологія рослин (“Медична ботаніка” ІІ курс).

  2. Систематика рослин (“Медична ботаніка,” ІІ курс).

  3. Фізичні методи досліджень (“Фізична хімія” ІІ курс).

  4. Хімічні методи досліджень (“Аналітична хімія” ІІ курс).

Обладнання і матеріали: пробірки, скляні палички, ваги аналітичні, колби, фільтрувальний папір, водяна баня, спиртівка, гербарні зразки лікарських рослин та лікарської рослинної сировини, мікроскопи, предметні та покривні скельця, препарувальні голки.

Реактиви: етанол (70%, 96%), гліцерин, натрію гідроксид, хлоралгідрат.

Хімічний аналіз лрс, що містить вітаміни

Робота І. Визначити кількісний вміст кислоти аскорбінової в плодах шипшини. Зробіть висновок про відповідність вмісту кислоти аскорбінової в досліджуваній сировині вимогам ДФ ХІ.

Методика. Із грубо подрібненої аналітичної проби плодів шипшини беруть наважку масою 20 г, поміщають у фарфорову ступку, де ретельно розтирають з скляним порошком (приблизно 5 г), поступово додаючи 300 мл води, і настоюють 10 хв. Потім суміш розмішують і витяжку фільтрують. В конічну колбу ємкістю 100 мл вносять 1 мл отриманого фільтрату, 1 мл 2% розчину кислоти хлористоводневої, 13 мл води, перемішують і титрують із мікробюретки розчином натрію 2,6-дихлорфеноліндофеноляту (0,001 моль/л) до появи рожевого забарвлення, яке не зникає 30-60 с. титрування продовжують не більше 2 хв.

Якщо в пробному титруванні розхід титранту більше 2 мл, що вказує на високий вміст в фільтраті кислоти аскорбінової, витяжку розводять водою в 2 рази і більше.

Вміст кислоти аскорбінової в перерахунку на абсолютно суху сировину Х, %, вираховують за формулою:

Де V - об'єм розчину натрію 2,6-дихлорфеноліндофеноляту 0,001 моль/л, який пішов на титрування, мл;

m – маса наважки, г;

W – втрата в масі при висушуванні сировини, %.

1 мл розчину натрію 2,6-дихлорфеноліндофеноляту 0,001 моль/л відповідає 0,000088 г кислоти аскорбінової.

Висновок_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________