
- •2. Визначити та обґрунтувати, які вікові та індивідуальні особливості учнів будете враховувати на різних етапах уроку.
- •3. Розробити та обґрунтувати фрагмент уроку з питання осмислення і розуміння учнями навчального матеріалу.
- •5. Продумати та обґрунтувати систему запровадження диференційованого навчання учнів з фаху.
- •6.Розробити та обґрунтувати фрагмент нестандартного уроку з фаху (урок-квк, урок-диспут, урок-твір. Урок-винахід, урок-консиліум і ін.).
- •7. Розробити та обгрунтувати фрагмент уроку з фаху з проблемним викладом матеріалу
- •8. Показати на конкретній темі з фаху можливості реалізації принципів навчання.
- •9. Скласти та обґрунтувати тести з вибірковими відповідями для контролю знань учнів з фаху.
- •10. Скласти та обґрунтувати план проведення вступного заняття гуртка.
- •12. Скласти та обґрунтувати план проведення тижня з предмету.
- •Вівторок 15.03.2011 р.
- •13. На конкретному уроці з фаху вказати шляхи реалізації його виховної і розвиваючої мети.
- •14. На конкретних темах навчальної програми з предмету вашої спеціальності показати, як реалізуються при його вивченні принципи науковості, систематичності, доступності навчання
- •15. Названі та обґрунтувати можливі дослідницькі завдання, які можна пропонувати учням під час вивчення предмету вашої спеціальності.
- •Підсумковий тестовий контроль з курсу PowerPoint 2007
- •3. Вкажіть програми, які працюють із створенням презентації:
- •IvРівень (4 бали)
- •17. Побудувати дидактичну модель комбінованого уроку Визначити і обгрунтувати його мету, структуру, використовувані методи навчання, реалізовані принципи навчання.
- •20. Побудувати дидактичну модель уроку застосування знань, умінь та навичок Визначити і обґрунтувати його мету, структуру, використовувані методи, реалізовані принципи навчання.
- •21. Побудувати дидактичну модель уроку узагальнення й систематизації знань Визначити і обгрунтувати його мету, структуру, використовувані методи, реалізовані принципи навчання.
- •25. Зробити схему методів навчання, що відноситься до групи “Методи організації навч-пізнавальної діяльності ”, показавши можливі звязки між окремими предметами
5. Продумати та обґрунтувати систему запровадження диференційованого навчання учнів з фаху.
Навчально-виховний процес, який враховує індивідуальні особливості учнів, прийнято називати диференційованим, а навчання за таких умов - диференціальним. Саме таке навчання можливе для максимального розвитку дітей з різним рівнем здібностей. Згідно концепції індивідуалізації навчання існує два види диференціації: рівнева, профільна. Під рівневою диференціацією розуміють таку організацію навчально-виховного процесу, при якій врахування індивідуальних особливостей учнів здійснюється в умовах класно-урочної системи. Профільна диференціація полягає в тому, що із врахуванням індивідуальних особливостей учнів їх об'єднують у спеціальні навчальні класи.
Я пропоную таку систему диференційованого навчання. У 5-9 кл я пропоную ввести рівневу диференціацію, яка полягає у плануванні рівня обов'язкових результатів навчання. Враховуючи свої здібності, нахили, інтереси та потреби, учні мають право і можливість обрати об'єм і глибину засвоєння даного навчального матеріалу на більш високих рівнях. Це дає можливість вчителю організувати результативну навчальну роботу з сильними, і з слабкими учнями. У школі, де є паралельні класи, доцільно створити між класні навчальні групи з трудового навчання, фізики, мови і т.д. Такі групи об'єднують сильних, середніх та слабких учнів. З кожною групою працює один вчитель, який підтримує зв'язок з іншими, що забезпечує при необхідності перехід учнів з однієї групи до іншої. При цьому учні відкривають орієнтири для досягнення кращих результатів, демонструють, що треба зробити, щоб їх досягти. Це створює атмосферу довіри між вчителем і учнем.
У 10-11кл. я пропоную профільну диференціацію навчання, яке включає класичні цикли предметів. Для циклу, до якого входить інформатика необхідні три рівні програми: Загальнокультурний рівень (А), прикладний рівень (В) і поглиблений рівень (С).
Курс загальнокультурної орієнтації обирають ті учні, які розглядають трудове навчання як елемент загальної освіти і не передбачають його застосування у своїй майбутній діяльності. Прикладний рівень призначений для тих учнів, для яких даний предмет відіграє роль специфічного засобу для визначення закономірностей оточуючого світу. Це курс для профільного навчання у масових профільних школах. Курс поглибленого рівня - це найбільш повний курс з даного предмета, орієнтований на учнів, які обирають для себе професію пов'язану з даним предметом. Слід підкреслити, що поглиблене навчання не може здійснюватись лише з одного предмета. Воно повинно включати два або декілька споріднених предметів, наприклад інформатика, трудове навчання, креслення, фізика,.
Для диференціації навчання гуманітарного циклу досить двох рівнів, загальнокультурної орієнтації (А) та поглибленої (В).
Основні напрямки здійснення диференціації навчання.
1) створення на уроках динамічних груп учнів з врахуванням їхніх індивідуальних особливостей і здібностей до навчання (добір спеціальних вправ; характер педагогічної допомоги в залежності від підготовленості учнів; поєднання колективних. Групових та індивідуальних форм роботи учнів; індивідуалізація домашнього завдання, тощо).
2) запровадження профільного навчання у старших класах. Воно забезпечує допрофесійну підготовку старшокласників з тієї галузі знань, до якої у них проявились стійкі інтереси і здібності.
3) Розвиток мережі шкіл і класів з поглибленим вивченням окремих предметів і їх циклів. В цих школах на профілюючі предмети та спецкурси виділяють значно більше часу.
4) запровадження факультативів з метою задоволення різнобічних навчальних інтересів школярів.
5) курси за вибором учнів покликані розширити сферу загальноосвітніх шкільних предметів, стимулювати пошук нових галузей діяльності для самовизначення особистості підлітка. Курси за вибором пропонуються з 8-го класу.
Основні методичні підходи до визначення диференціації.
- поєднання індивідуальних та колективних методів навчальної роботи
- відкритість, зрозумілість рівня обов'язкової роботи.
- недопустимість ототожнювання рівня викладання і вимог до результатів навчання (рівнева диференціація здійснюється за рахунок того, що пропонуючи однаковий обсяг матеріалу та орієнтують їх на різні рівні вимог для його засвоєння).
Рівень обов'язкових результатів буде різним для даного предмета в залежності від обраної складності (А), (В), (С). Це дасть змогу кожному учневі самому обрати для себе той рівень, на якому він буде засвоювати навчальний матеріал та звітуватись про це засвоєння перед вчителем і класом.
- орієнтація контролю та оцінювання навчальної підготовки учнів на перевірку результатів. (для контролю знань учням пропонують завдання різного рівня складності; позитивні оцінки повинні виставлятися за досягнення певного рівня підготовки).
Ефективною формою організації контролю знань є залікова система