1. Визначте основні світоглядницькі аспекти предмету з фаху і на конкретних темах показати шляхи їх реалізації.

Світогляд складається з таких підсистем:

- найбільш загальні знання як основа формування поглядів і переконань;

- світоглядні вміння (розумові операції);

- сукупність почуттів, в яких виражається позиція особистості;

- вирішення світоглядних проблем на основі вольових якостей (рішучість, принциповість).

Оскільки світогляд являє собою систему наукових, політичних, філософських, правових, естетичних, моральних понять, поглядав переконань, які визначають ставлення людини до оточуючого середовища і до самої себе, то кожний шкільний навчальний предмет являє собою складову єдиного цілого.

Так дисципліни природничого циклу розкривають природничо-наукову картину світу, суспільні науки показують закономірності суспільного розвитку, в процесі трудового і виробничого навчання учні знайомляться з розвитком економіки і виробничих відносин. У своїй єдності всі ці предмети дають можливість при їх засвоєнні сформувати цілісний науковий світогляд.

Шляхи формування наукового світогляду у процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін:

а) теоретична спрямованість навчально-виховного процесу;

б) здійснення міжпредметних зв'язків;

в) забезпечення діалектичного мислення на уроках.

2. Визначити та обґрунтувати, які вікові та індивідуальні особливості учнів будете враховувати на різних етапах уроку.

Життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками. В педагогіці шкільний вік поділяють на:1-молодший шкільний вік - від 6,7 до 11, 12 років, 2- середній шкільний вік - 12-15р., 3- старший шкільний вік 15-18.

Кожний віковій групі характерні певні анатомо-фізіологічні, психічні, соціальні властивості, які називають віковими особливостями.

1. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вчителя і виконувати його вказівки. Пізнавальна діяльність молодшого школяра в основному проходить в процесі навчання. Пам‘ять наочно-образна. Мислення розвивається від емоційно-образного до образно логічного.

2. Сприймання перебуває в стадії становлення, тому якість його різна. Поліпшується продуктивність і зростає якість пам‘яті. Характерна розкиданість інтересів. Значне місце відіграють різні форми спілкування. Під кінець підліткового періоду перед учнями постає питання вибору професії.

3. період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення. Пізнавальна діяльність сприяє формуванню світогляду. Пам‘ять характеризується зрілістю, мислення здатне абстрагувати і узагальнювати навчальний матеріал. Мова збагачується науковими термінами, стає виразною і точною.

У кожній вікові групі є значні індивідуальні властивості. До них належать особливості сприймання, мислення, пам‘яті, уяви, інтересів, нахилів, здібностей..

Індивідуалізація - це врахування в процесі навчання індивідуальних особливостей учнів у всіх його формах і методах. У "Педагогічній енциклопедії"" індивідуалізація визначається як "організація навчального процесу, за якої вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відміннос­ті учнів, рівень розвитку їхніх здібностей до навчання" .

Вивчення інформатики розпочинається із 9 класу, хоча у деяких школах є курси за вибором, наприклад «Сходинки до інформатики» (3 клас), «Курс користувача» (7,8 клас).

Розглянемо вікові особливості дітей 9 класу. У 9 класі діти переживають підлітковий період. Проходить бурхливий ріст та розвиток усього організму. Статеве дозрівання не є визначальним для особистості підлітка, але вносить нові переживання і думки в їхнє життя. Сприймання перебуває в стадії встановлення, тому якість його різна. Поліпшується продуктивність і якість пам’яті. Для підлітків характерна розкиданість інтересів. Важливе місце в його житті відіграють різні форми спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певної диференціації організації життя хлопців та дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії.

Етапи	Особливсті
Орг. част.
Повторення матеріалу
Мотивація Навчальної діяльності
Оголошення тами, мети.
Вивчення нового матеріалу
Вступний інструктаж
Практична робота учнів
Підведення підсумків уроку