3.2 Ремонт генераторів.

Типові об'єми поточних і капітальних ремонтів генераторів.

Періодичність ремонтів.

Як правило, капітальний і поточний ремонти генератора суміщаються з відповідними ремонтами турбін.

В типовий об'єм капітального ремонту входять:

1. Розбирання і збирання генератора з вийняттям, або без вийняття ротора;

2. Огляд чистка і перевірка всіх доступних деталей та вузлів, а також збудника з його розбиранням;

3. Розбирання і ремонт обладнання виводів, маслосистеми, системи газоохолодження і водяного охолодження генератора та обмоток;

4. Проведення випробувань та вимірювань;

5. Усунення всіх виявлених дефектів. Проводиться проточення кілець ротора та колектора збудника.

В період капітального ремонту можуть виконувати необхідні спец. роботи.

- це заміна дефектрих стержнів обмотки статора;

- усунення виткових замикань в обмотці ротора;

- заміна кілець ротора і роторних бандажів;

- реконструкція ущільнень валу ротора та ін.

Об'єм поточного ремонту визначають з врахуванням стану генератора.

Як правило, при поточному ремонті виконують:

• чистку щіткових апаратів на кільцях ротора, збудника;

• заміну спрацьованих щіток;

• огляд і чистку доступних без вскривання частин і деталей;

• арматури, системи збудження, АГП, високовольтної апаратури.

При необхідності виконують чистку газоохолоджувачів, теплообмінників, фільтрів, камер і апаратури системи охолодження, … і реомнтують масляні ущільнення валу ротора, усувають витікання водню, оглядають і чистять лобові частини обмотки і виводів статора.

1. Поточний ремонт генератора виконується по мірі необхідності, але не менше 1 разу в рік.

Періодичність капітального ремонту залежить від потужності генератора.

Так для турбогенераторів до 100 МВт капітальні ремонти проводяться 1 раз в 3-5 роки; для турбогенераторів більше 100 МВт – 1 раз в 3 – 4 роки; для гідрогенераторів 1 раз в 4 – 6 роки.

Для нововведених в роботу машин перший капітальний ремонт виконується не пізніше ніж через 8000 год роботи після введення в експлуатацію, при якому виконують усилення, кріплення лобових частин і переклиновку пазів статора, з метою усунення дефектів, що допущені при виготовленні і які виникають в початковий період роботи машини.

2. Перед зупинкою генератора на капітальний ремонт:

- вимірюють вібрацію всіх підшипників і хрестовин при різних навантаженнях, на холостому ході із збудженням і без збудження. При необхідності для усунення вібрації виконують балансування ротора до виведення турбіни в ремонт.

- перевіряють стан ізоляції підшипників ущільнень зі сторони збудника. Для цього вимірюють напругу на валу, визначають витікання газу і виясняють всі неполадки особливол на вузлах, які не розбирають при ремонті.

- після відключення генератора від мережі вимірюють опір ізоляції обмотки ротора мегометром (перевіряють відсутність виткових замкнень в обмотці ротора).

Ремонт статора.

Ремонтні роботи починаються із його огляду. При цьому легким простукуванням перевіряють чи щільно закріплені розпорки у вентиляційних каналах, чи не послабились клини в пазах, чи нема слідів місцевого нагрівання сталі у вигляді темних плям і т.д.

Щільність пересування сталі перевіряють ножем, який не повинен входити між листами при натисненні на нього. При виявленні місцевих послаблень пересування, слідів, нагрівання, свіжих вм'ятин, або задирів, активної сталі, необхідно виконати позачергові випробування активної сталі на нагрів.

При огляді ізоляції обмотки перевіряють відсутність тріщин або вздування ізоляції стержнів у вентиляційних каналах, чи нема слідів перегріву ізоляції, чи нема механічних пошкоджень на ізоляції лобових частин, чи не попадає на обмотку масло.

При наявності в статорі пилу, бруду або масла виуконують чистку і протирання. Якщо ротор не виймався то тпроводять тільки огляд лобових частин та повітряного зазору між ротором і статором.

Послаблені кріплення лобових частин необхідно усилити, добавленням або заміненням прокладок, підтягуванням болтів, заміною шпагатних бандажів.

Забруднення з обмоток зчищають неметалевими (дерев'яними) лопатками, а масло ганчірками змоченими в бензині. Після чистки або при незадовільному стані лакового покриття обмотка покривається емалею ГФ-92ХС (полівізатором).

Чистка водяних камер і трубок у газоохолоджувачах від бруду і різних відкладень проводиться шомполами ( з їршами) з подальшим продуванням повітря, або вологим паром при тиску 0,3-0,5 Мпа.

Тверді частинки в трубках промивають 2 – 3% розчином соляної кислоти з послідуючим промиванням водою.

Гумові прокладки, які запобігають виходу водню через зазор між корпусом і охолоджувачем, що мають хоча неглубокі тріщини, або втратили еластичність замінюють новими.

Випробовуються газоохолоджувачі під тиском води, що рівний двохкратному номінального, але не нижче 0,5Мпа при водневому охолодженні, і не нижче 0,3 Мпа – при повітряному охолодженні.(витримують протягом 10хв, щоб тиск не змінювався.

Трубки, які підтікають забиваються залізними корками з двох кінців. В кожному охолоджувачі у відповідності із заводською інструкцією можна глушити не більше 5 – 15% трубок.

При ремонті статора перевіряють також відсутність обриву кола термометрів опору, стан їх ізоляції, надійність кріплення датчиків, перевіряють кола і прилади вимірювання температур зовні генератора, підтягують болтові з'єднання на вивідному щитку.

Ремонт ротора.

При огляді вийнятого ротора генератора перевіряють чи не послабились клини в пазах, чи нема слідів місцевих перегрівань, чи нема ржавчини в посадочних місцях, бандажних і центруючих кілець, чи не змістилися роторні бандажі, або пазові клини.

Поверхні бандажних і центруючих кілець зачищають до блиску, оглядають (за допомогою лупи) і перевіряють кольоровою дефектоскопією з метою виявлення тріщин. За допомогою легких ударів молота по вентиляційних лопатках визначають можливі тріщини (при тріщинах лопатки видають тримтячий звук)

Якщо перед ремонтом із - за наявності виробітки на кільцях спостерігалися вібрації і іскріння щіток, або при замірювання, перед виводои генератора в ремонт, беде виявлено «биття» кілець рівне 0,1мм, то кільця повинні проточуватися і шліфуватися.

Проточування кілець і дисків на валу виконують на від'єднаному від турбіни генераторі при обертанні ротара у власних підшипниках при допомозі пересувного пристрою.

Для проточки кілець або дисків встановлюють супорт від токарного станка з поперечним і повздовжнім переміщенням. Обробка кілець може виконуватися як різцем, так і закріпленому на супортіабразивним кругом що обертається.

Потім виконують шліфування кілець при обертанні ротора від турбіни з частотою 500 – 700 об/хв.

Зменшення Ø контактних кілець допускається до значень вказаних заводом - виготовлячем.

Проточення дисків ущільнень на валу виконується при наявності на їх поверхні глубоких вироблень і нерівностей. Найчастіше така необхідність виникає після підплавлення вкладників.

Обробку робочиїх поверхонь дисків, які мають неглубокі вироблення і нерівності, або невелику конусність ( 0,05÷0,07мм) виконують за допомогою чавунної скоби – притиру із застосуванням суміші карбіду боря з (газом), або наждачного порошку, а потім – пасти ГОИ. Ротор під час обробки обертається валоповоротним пристроєм.

Ротори генераторів з водневим охолодженням перевіряються на газощільність, шляхом подачі стисненого повітря в суміші з …. Під тиском на 0,05÷0,1Мпа більше робочого тиску в генераторі. Газощільність вважається доброю, якщо протягом 6 год. Зниження тиску не перевищить 10% від початкового.

В роторах з безпосереднім водневим охолодженням обмотки з самовентиляцією після чистки від пилу, перевіряють чи продуваються вентиляційні канали. Забиті вентиляційні канали можуть привести до місцевого перегріву і пошкодженню міді обмотки.

Ремонт масляних ущільнень та збудника.

Перед зупинкою генератора в ремонт перевіряють:

1 – відсутність водню в маслі, яке зливають з опорних підшипників;

2 – перевищення температури бабіту відносно масла, яке поступає на ущільнення (не більше 15 - 20ºС);

3 – сумарний розхід масла в сторону водню (не повинен перевищувати 3-5 л/хв);

4 – відсутність масла в корпусі генератора і признаків зменшення і рухомості вкладишів.

Попадання масла в корпус можливе по таких причинах:

1 – із - за збільшення зливу масла із ущільнень в сторону водню при заїданні вкладиша;

2 – із - за високого перепаду між тисками масла і водню в ущільненнях, в яких масло відтискає вкаладиш від упорного диска;

3 – із - за збільшених зазорів між маслоуловлювачами і валом;

4 – із - за нещільності між корпусом ущільнення і маслоуловлювачами;

5 – із - за забруднення отворів в маслоуловлювачах через які масло повинно зтікати в камеру ущільнень.

Таким чином, недопустиме перевищення температури бабіту може бути із – за неправильного шабрування, зношення або пошкодження робочої поверхні вкладиша, із – за попадання разом із маслом в зазор між вкладишем і диском дрібної стружки, залишків від зварювання, ржавчини або частинок твердого лакового покриття.

Низька рухомість вкладишів виникає із – за малого зазору між корпусом і вкладишем, із – за незадовільного шліфування робочої поверхні корпусів ущільнень і центруючих … вкладишів.

Важливо після заміни маслопроводів, які подають масло на ущільнення, виконати чистку і прокачування масла протягом 6 – 8 год. (за рахунок перервної подачі – ривками).

При ремонті збудника колектор проточують, якщо «биття» його поверхні перевищує 0,05мм, або коли на його поверхні утворилися кільцеві глубокі вироблення (більше 0,2÷0,3мм). Менші вироблення шліфують, щоб заппобігти …. під щітками. Биття вимірюють індикатором годинникового типу.

Проточування колектора виконують на токарному станку. Шліфування виконують із застосуванням деревяних колодок підігнаних до поверхні колектора, або спеціальним образивним бруском на бакелітовій основі.

При ремонті збудника міканітміж колекторними пластинами вибирають (продорожують) на глибину 1,5 – 2 мм.

Важливе значення для роботи збудника має снмитричність магнітної системи (забезпечує безіскрову роботу), яка перевіряється вимірюванням опопру обмоток головного і додаткових полюсів, або вимірюванням спаду напруги на обмотках при одинаковому струмі.

При цьому, на обмотку збудника плавно подається напруга 220 В, а на додаткову обмотку 20 – 30 В. Таким чином, магнітна система симетрична, якщо різниця в спаді напруг не перевищує 1 – 1,5%.