
- •1. Пряма, зворотна, емпірична інженерія програмного забезпечення.
- •2. Емпіричні та теоретичні дослідження.
- •3. Напрями емпіричних досліджень.
- •4. Методи пізнання: загально наукові, конкретно наукові.
- •5. Теоретичні загально наукові методи пізнання.
- •6. Емпіричні загально наукові методи пізнання.
- •7. Конкретно наукові методи пізнання (в загальному).
- •8. Місце емпіричної інженерії програмного забезпечення в іпз.
- •9. Емпірична інженерія програмного забезпечення – суть, предмет та методи.
- •10. Методи емпіричної інженерії (загально наукові, конкретно наукові).
- •Непрямі методики збору даних.
- •Незалежні методики збору даних.
- •Збір даних. Автоматизація збору даних. Використання засобів збору даних.
- •Збір даних. Вимірювання пз. Автоматизація вимірювань.
- •Lines of Code (кількість стрічок коду)
- •Maintainability Index (індекс зручності підтримки):
- •Цикломатична складність:
- •Зв’язність класів:
- •Глибина наслідування:
- •Аналіз даних. Автоматизація аналізу даних.
- •Caese-засоби: структура, процеси та призначння.
- •Порівняння case та caese-засобів.
- •Порівняння моделей процесів case та caese-засобів.
- •Кроки проведення емпіричних досліджень.
- •Проведення кращих емпіричних досліджень. Основні принципи.
- •Компоненти емпіричних досліджень.
- •Середовище досліджень
- •Гіпотези
- •План експерименту
- •Визначення предмету досліджень
- •Побудова взаємозв’язків між досліджуваними величинами
- •Проведення довгострокових (в природних умовах) та короткострокових (в лабораторних умовах) досліджень
- •Способи отримання даних.
- •Отримання даних на протязі часу
- •Моделювання
- •Статичне отримання даних
- •Паралельне проведення декількох досліджень.
- •Загально наукові емпіричні методи: спостереження та описання, експеримент, вимірювання.
- •Ціленаправленість;
- •Активність
- •Загально наукові теоретичні методи: ідеалізація, мисленний експеримент, формалізація.
- •Ідеалізація
- •Мисленний експеримент
- •Формалізація
- •Загально наукові теоретичні методи: абстрагування, аксіоматичний метод, метод гіпотези.
- •Абстрагування
- •Аксіоматичний метод
- •Метод гіпотези
- •Кількісні та якісні емпіричні дослідження. Відмінності в методах.
- •Кількісні емпіричні дослідження.
- •Якісні емпіричні дослідження.
- •Контрольовані експерименти.
- •Дослідження ситуацій (case studies).
- •Дослідження ситуацій (survey).
- •Інші методи емпіричних досліджень пз: кінцевий аналіз (post mortem analysis), етнографії, дослідження дій.
- •Вимірювання пз. Підходи до вимірювань.
- •Моделі вимірювань.
- •Мета-модель. Використання мета-моделі в iPlasma.
- •Шкали вимірювань.
- •Помилки при вимірюваннях
- •51. Види вимірювань
- •52. Вимірювання розміру.
- •53. Вимірювання функціональності.
- •54. Вимірювання складності.
- •55. Оцінка зусиль.
- •56. Вимірювання дефектів.
- •57. Надійність пз та прогнозування. Відмови.
- •58. Час відгуку та робото придатність.
- •59. Вимірювання прогресу.
- •60. Фінансові вимірювання.
- •Метрики програмного забезпечення. Види метрик.
- •Прямі та непрямі метрики.
- •Метрики розміру.
- •Недоліки розмірно-орієнтованих метрик.
- •Метрики складності потоку управління.
- •Метрики складності потоку даних.
- •Об’єктно-орієнтовані метрики.
- •Метрики Хольстеда.
- •Метрики Чепіна.
- •Метрики цикломатичної складності Мак-Кейба.
- •71. Попередня оцінка складності
- •72. Вимірювання зусиль
- •75. Метрики якості продукту:
- •76. Метрики якості процесів:
- •77. Метрики якості супроводження
- •78. Застосування засобів контролю якості
- •79. Виявлення дефектів
- •80. Метрики процесів для тестування
- •Вимірювачі програмного забезпечення.
- •Особливості використання вимірювачів пз
- •Використання iPlasma для вимірювань.
- •Використання Analist4j для вимірювань.
- •Використання cccc для вимірювань.
- •Використання Visual Studio для вимірювань.
- •Пояснення основних метрик iPlasma.
- •Пояснення основних метрик Visual Studio.
- •Пояснення основних метрик Analist4j.
- •Структура iPlasma.
- •Візуалізація в iPlasma.
- •Призначення та послідовність проведення первинного статистичного аналізу.
- •Призначення та послідовність проведення кореляційного аналізу.
- •Призначення та послідовність проведення регресійного аналізу.
- •19. Описати та пояснити використання iPlasma для проведення рефакторингу.
Планомірність - совершающийся или осуществляемый по заранее выработанному плану, по определенной системе.
Активність
Емпіричне описання
Це фіксація засобами природної чи штучної мови про об’єкти, над якими проводиться спостереження.
Експеримент - Це активний, ціленаправлений та строго контрольований вплив дослідника на досліджуваний об’єкт для виявлення та вивчення тих чи інших сторін, властивостей, зв’язків.
Вимірювання
Це процес, який полягає у визначенні кількісних значень тих чи інших властивостей, сторін досліджуваного об’єкта, явища за допомогою спеціальних технічних засобів.
В основі операції вимірювання лежить порівняння.
Загально наукові теоретичні методи: ідеалізація, мисленний експеримент, формалізація.
Ідеалізація
Це мислене внесення певних змін в об’єкт вивчення у відповідності з метою дослідження.
Ідеалізація є частиною абстрагування.
Уявлення про когось чи щось як про значно краще й досконале, ніж воно є насправді; наділення когось або чогось властивостями, що відповідають ідеалу.
Мислене конструювання понять про об'єкти, що не існують і не здійснені, але для яких є прообрази в реальному світі.
Ідеалізація — це метод наукового пізнання, який полягає в уявному конструюванні об'єктів, яких не існує в дійсності (наприклад, абсолютно тверде тіло, точка, лінія, абсолютно чорний предмет тощо). Ідеалізація включає момент абстрагування від реальних предметів та процесів. Такі створені ідеальні предмети стають значно простішими ніж реальні, завдяки чому виникає можливість застосовувати до них математичні методи дослідження.
Мисленний експеримент
Дослідження відбувається з оперуванням ідеалізованим об’єктом, яке полягає у мисленнєвому підборі тих чи інших положень, ситуацій, які дозволяють виявити якісь важливі особливості досліджуваного об’єкта.
Формалізація
Полягає у використанні спеціальної символіки, яка дозволяє відволіктися від вивчення реальних об’єктів, від змісту теоретичних положень, які їх описують, та оперувати натомість деякою множиною символів.
Формалізація - процес подання інформації про об'єкт, процес, явище в формалізованому вигляді. Формалізація - це метод відображення певної області у вигляді формальної системи, коли форма виділяється у якості особливого предмета дослідження незалежно від змісту. Такий метод полегшує вивчення предмета.
Формализация позволяет систематизировать, уточнить и методологически прояснить содержание теории, выяснить характер взаимосвязи между собой различных её положений, выявить и сформулировать ещё не решенные проблемы.
Формализация в узком «математическом» смысле – носит относительный характер: одна и та же теория может быть одновременно и средством
Формализация (некоторой другой теории и области явлений), и предметом Формализация (в более «формальной» теории). Так, традиционная «формальная» логика является
Формализация по отношению к совокупности отражённых в ней закономерностей человеческого мышления; по отношению же к своим (аксиоматическим)
Формализация она выступает в качестве содержательной теории предмета формализации