
- •Методичні вказівки до вивчення курсу Аналітична журналістика
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Тема 1. Інформація. Поняття «інформація» у різних науках
- •Тема 2. Інформаційне суспiльство — закономipна фаза pозвитку людства
- •Тема 3. Системний аналіз.
- •Тема 4. Аналіз та синтез у системних дослідженнях. Аналітичний підхід до дослідження систем. Аналіз подій і фактів. Прогноз
- •Тема 5. Аналіз і моделювання в системному дослідженні
- •Тема 6. Аналітичний підхід до дослідження складних систем. Тлумачення події, як головна функція змі.
- •Питання до обговорення
- •Література
- •Література
Тема 4. Аналіз та синтез у системних дослідженнях. Аналітичний підхід до дослідження систем. Аналіз подій і фактів. Прогноз
1. Аналіз і синтез. Статистичний аналіз. Індуктивний та дедуктивний спосіб мислення. Поняття системи та її структури. Властивості складних систем.
Поняття «аналіз» походить від грецького «аналізіс» – розкладання, розчленування. Це процедура уявного (мисленого в думках), а часто також і реального розчленування предмета (явища, процесу), властивостей предмета (предметів) або стосунків між предметами та частини (ознаки, властивості, відносини); процедурою, зворотною до аналізу, є синтез, з яким аналіз часто поєднується в практичній або пізнавальній діяльності. Тобто журналістові-аналітику вкрай потрібні не лише навики володіння системним мисленням, а й глибоке розуміння самої суті основних принципів системного підходу до ефективного аналізу подій та явищ у суспільних процесах.
Мета аналізу. Пізнавальний аспект – прогноз майбутнього. Конструктивний аспект – план дій, перехід до бажаного майбутнього.
Мета системи. Складові системи як певний матеріальний, інформаційний, енергетичний об»єкти (залежно від мети системи).
Функція системи – дії, які виконує система, або може виконувати для реалізації мети.
Функція елементів системи – сукупність станів елементів системи у просторі й часі.
Тактичні цілі – бажані результати, які можна досягнути у визначений, порівняно короткий відтинок часу.
Макроцілі – результати, які досягаються за довший час і потребують реалізації принаймні однієї тактичної цілі.
Ідеал – мета, яка практично не досягається, але до якої прагне наблизитись система, реалізуючи тактичні й макроцілі.
2. Фундаментальні особливості соціальниих систем.
3. Функціональні завдання аналітичного відтворення подій і явищ.
Тема 5. Аналіз і моделювання в системному дослідженні
1. Моделювання – один із способів наукового пізнання. Слугує для розв’язання тих завдань, які не можуть бути розв’язані безпосередньо на об’єкті. Полягає в заміні деякого об’єкта іншим об»єктом, який володіє схожими властивостями, але дослідження якого є економічно вигіднішим.
Аналогія – твердження про схожість в різних об’єктах.
Модель – провідна ланка між дослідником і об’єктом.
Основні функції моделей систем – пізнавальні й прагматичні.
Моделі систем використовуються як засоби:
осмислення дійсності;
формального опису причинно-наслідкових зв»язків та структури системи;
навчання, імітації та прогнозування поведінки системи.
2. Визначальна роль першоджерел, історичних документів, мемуарів, спогадів як єдино вірного шляху чесного журналіста-дослідника.
3. Що заважає українським ЗМІ об'єктивно і регулярно висвітлювати події з галузі вітчизняної науки, культури, мистецтва, технологій, спорту?
4. Критерії визначення якості аналітичного матеріалу.
Тема 6. Аналітичний підхід до дослідження складних систем. Тлумачення події, як головна функція змі.
1. Аналітичний підхід – поділ цілого на компоненти (вивчення системи “зсередини”).
2. Аналітична журналістика і рівень масової свідомості.
3. Загрози для України: деінтелектуалізація, деідеологізація.
4. Політична культура України. Її завдання. Роль семіотики в державотворенні.
5. Науково-популярна література: роль і завдання. Цементуюча роль мови у державному будівництві.