Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Методичні вказівки до вивчення курсу Аналітична журналістика

для студентів 3-го курсу

факультету журналістики

напряму підготовки 0108 “журналістика”

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності 10.01.08 –– журналістика

факультету журналістики

0

Львів – 2012

Рекомендовано до друку

кафедрою української преси

Протокол № ___ від “ ” 2012 р.

Укладач Олег Костянтинович Романчук

Відповідальний за випуск С.А.Кость

Редактор

Методичні вказівки

до вивчення курсу “Аналітична журналістика”

для студентів 3 курсу факультету журналістики

Підписано до друку .03.2012. Формат 60 х84/16.

Умовн. друк.арк. 0,95. Наклад 200

 Романчук О. К., 2012

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу – набути практичних навиків написання аналітичних статтей[. Ознайомити студентів із роллю аналітичних матеріалів, за влучним визначенням доктора філологічних наук, професора Володимира Здоровеги, — “найкваліфікованішого виду журналістських виступів, який потребує відповідного обдарування та досвіду автора”. Дати навики методології перевірки джерел на достовірність, навчати налізувати факти й співставляти концепції, а відтак робити самостійні висновки.

Завдання – ознайомлення зі специфікою аналізу подій, які відбуваються в країні і в світі, прищеплення навиків розуміння необхідності звертання до різноманітних глибинних проблем вибору ефективних шляхів руху суспільства, а також виявлення причин, умов, тенденцій розвитку подій та ситуацій, вивчення основ, мотивів, намірів, дій різних соціальних сил, з’ясування суперечностей, що між ними виникають, оцінка значимості того чи іншого феномена і т. ін.”

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні ЗНАТИ:

• Специфіку аналітичного відтворення навколишньої дійсності, методику їх написання.

• Особливості творення аналітичних матеріалів.

• Що таке аналіз і синтез. Їхня мета і завдання.

• Різновиди аналітичних засобів відтворення.

• Як аналізувати новітні процеси суспільного розвитку.

• Що треба розуміти під поняттям “сприйняття інформації”.

Студенти повинні ВМІТИ:

• Писати аналітичну статтю, рецензію, огляд.

• Аргументувати думку за допомогою об’єктивного, всебічного аналізу соціально-економічних і політичних реформ в Україні, суспільних процесів, аналізу явищ минулого і сьогодення та їх екстраполюванні на майбутнє

• Самостійно мислити, усвідомлювати, що суспільство – це насамперед система стосунків між людьми, вивчати першоджерела, історичні документи, мемуари, спогади.

Змістовий модуль 1. Інформація в житті людини. Основні напрями системних досліджень

Тема 1. Інформація. Поняття «інформація» у різних науках

1. Визначення поняття «інформація». Приклади трактування цього поняття: інформація — «міра впорядкованості будь-якої системи» (Норберт Вінер); інформація — «позначення змісту, отримуваного із зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів» (Норберт Вінер); інформація —«виділена», «перенесена», «пересаджена», «відтворена» «структура джерела на новій речовинно-енергетичній основі».

2. Інформаційне середовище. Інформація явища. Порогові й безпорогові явища. Вплив інформаційного поля життєвого середовища людини.

3. Найважливіші властивості розумної системи: сприйняття, збереження та обробка інформації. Сприйняття інформації — певна зміна системи під тим чи іншим впливом. Поняття інформаційного ресурсу, інформаційного простору та інформаційного суверенітету.