Стратете, страті,

стратіти, стратьще - ф. стратити, втратити

страшащеся - ф. страшитися, боятися

страшноу - страшну

стращесе - страшиться, боїться

стрбрне, стребн­ - срібне

стребро - срібло

стрела, стр­ліе, стр­лоі - ф. стріли (ім.)

стремоісте - прямуючі (дієприкм.)

стрещешуть, стрещоуте - зустрічають

стржде - серед (прийм.)

стрже - струже (стругає)

Стрибгу, Стрибгъ - Стрибог (вл. ім.)

Стрібве, Стрібоі - Стрибоги, Стрибогове (мн. збірне)

стріеле, стріелы, стрла - ф. стріли

стрньжете - стриножити

строенія - вистроїти, вишикувати (війська)

строищем, строящуть - ф. будувати

строцем - старотцям (дав.)

струг, струз­ - ф. струг (човен, подія)

стрцену - страчену

стршнева - страшна

стрщемо - втратимо, настромимо

стрщете - втрачене

Стрыб - Стрибог (вл. ім.)

стрящем - будуємо

студець - студець (наз. місяця чи періоду)

студиц, студніе - джерело

студіен­, студовеніе, студьнііа, стужь... - холод

студніу - студенну, холодну (зиму)

ступа, ступе, ступ­, ступен, ступень, ступ­х, ступи, ступіах, ступіех, ступіях, ступніе, ступоі, ступы, ступь­, ступьі - ф. степи

ступице - вступили

стуте - статуї (?), стоять (?)

сты - сотні

стягнуте - стягнуті

стяжуть - сягають

стятша - скинули

стьз­ - (по) стежці

су - з (прийм.)

сумь - сумь (наз. племені)

Суна, Суне, Сун­, Суніе, Сунь, Суньце - Сонце

супіех - (в) степах

Суражіу - Суражу, Сварожу (прик. ж. знах.)

Суражіщіев, Суражоув - Сварожий (присв. прикм.)

Суражь - Сураж, Сурож

Суражьград - Сурожград (досл. Місто Сонця)

Суране - Свароже (Сонце Вогненне) ?

суре, сурицу, суріану, суру, сурыноу - сура, суриця (священний напій)

Сурень - Сонце

Суренж, Суренже, Суронжець - Сурож (місто)

суренжка, суренце - сурозька (прикм.)

суреньстіе - сурозькі (прикм.)

суритіся - суритися (настоюватись на сонці)

сурі - сяйво

Суріа, Суріе - Сонце

Суріу Стлудіду - Сонце Світлодід (дав.)

Сурож, Сурожі - ф. Сурож

Суря - Суря (Перуниця)

Сурянта - Сурянта (вл. ім.)

Сурь - Сурь (епітет Сонця)

сурьме - сонячні

сурьстіем - сурозьким

сус­ндла - осіла, всілася

суте, суты, суть - є, сутність (доп. сл.)

суховасте - посушлива

сушена, сушна, сушня, сушьноі - засуха

сушті - сушняк (дрова)

сущі - сущі, існуючі (дієприк.)

сходніы - східні

сщепнені - зчіплені

сьбряще - обирати

сьбрящу - зібрали

сьвпадашет - збігаються

сънпоу - снопу

съприщине - спричинили

съ - со, з (прийм.)

Сывый Яръ - Сивий Яр (вл. ім.)

сые - це

сыла, сылоу, сылу, сылы - ф. сила

сылень, сылна, сылне, сыльна, сыльныа - ф. сильний

сыне, сыни, сыні, сынове, сыны, сынове - сини

сынеа, сынея, сыніа, сыніе, сыніем, сынія, сьіне - ф. синій

Сыны Стварего - Сини Сварога

сядша, сядще - ф. сісти, осісти

сякша - ф. сікти

сяще, сящете, сящеть, сящешете - ф. сяяти

Сьва, Сьве - Слава (вл. ім.)

сьватаіа, сьватая - свята (ж.)

Сьвра - Сварога (знах.)

сьіла, сьілна - сила

сьіріе - (на) сирій

сьма, сьме, сьмі, сьміе, сьмоі, сьмы - ми є (доп. сл.)

сь - це

сьмртье - смерть

Сьмурьгл­ - Симаргл (вл. ім.)

т

та, таа, тае, таіа - та, тая, ті (вказ. займ., ж.)

табто - тобто, так ото

таде - тоді

тажде - так, также

таіна, таіноу - таїна, таємниця

так, таква, такве, такво, такмо, тако, такої - ф. так (займен.)

такова, такове, такое - ф. такі

такожде, такожді, такождь, такоже, такожедь, такожі, такожіе, такожы, такожь, такожьде, такось, текожьде - ф. також, отож, отже, щоб, таким чином

такоу - ф. такий

такохом, такьве, такьво - так, таким чином

таку - таку (жін. знах.)

такъ - так, то ж

такьвы - так, такі

там, тама, таме, тамо, таможде, тамождь, тамоі, тамь - ф. там

Тамоторку - Таматарха (вл. ім.)

Танасу - Танаїс (наз. річки, міста)

тато - ті (в знач, вони)

тахомь - там

таце - також

тая - та (вказ. займ.)

тва - ?

твардее - твердь (?) (Сварга)

тваре - створіння (тварина)

тварете - творити

тварзещетесе - (не) творіться (не спокушайтеся)

Твариць - Творець

Твастереі, Твастеру, Твастоіремь - Майстер-творець (епітет Сварога)

твеі, твем, твех, твіа, твіе, твіем, твоая, твоего, твоеі, твоем, твоея, твоіа - ф. твій

тверда - твердо

твергасе - тривала

творено, твори, творите, творища, творіа, творіае, творіаще, творіті, творяе, творяете, творяй, творяйще, творяли, творяце, творяцете, творяшети, творяще, творящесе, творящете, творящуть, твріахомь, твріаце, твріаще, тврія, твряе, твряй, твряце, твряще, тврящу, твъріае, твъріаі, твъріся, твъріті, твъряі, твъряце, твърящи - ф. творити, робити, діяти; творящий

тврга, тврда, тврдесе, тврдіе, тврдосте, тврз - ф. твердий, твердість

теа, теі, теіе, теіех, теія - ф. той

тебто - то, тобто

тегне - тягнутися, простягатися (про землю)

тедо, тедьо - тоді

тежце - тяжкі

теко - так

текоста, текоуща, текоща, текощуть, текста, текущ, т­кшя, т­къша, т­къшя - тенти, йти, рушати, тікати

текрато - багатократно

т­ла, теле, телесі, телесоі, т­лесоі, телесы, т­лесы - ф. тіло

т­льні - втілення (образ)

тем - там

тема - тими(ор.)

теме, тем­, темень - темрява

темен - темний, невіглас

темі, тему - ф. тисяча

темо - того (род.)

тен, тено - він (той)

тенгла, тенгнете, тенгнуте - ф. тягнути

тенде - тоді

тенжете - тяжба (?)

тенка - тонкі (мн.)

тенсенц, тенсенце, тенсеце - ф. тисяча

тенце - тече

теншка - тяжка

тень - тінь

тенькраты - багатократно

теребо - требище (жертовник, храм)

терпя, терпяй - ф. терпіти

т­скоша - ф. тікати

тето, теу, тех, т­х, техма - ф. той, те

тецащете - текти

теце - йде, поширюється

тецем, тецете, тецехом, тецехомь, тецещете, теці, тецщехомь - текти (в знач. йти, вирушати)

тецоутще - ідучи (дієприсл.)

тецяі - тече (про річку)

тещати, тещахом, тещахомь, тещаху, тещахуть, тещаша, т­щашеті, тещашуте, тещашуть, тьщете, теще, тещ­, тещете, т­щеху, тещехуть, тещіахомь, тещіашуть, тещіашуть, тещіяху, тещіящети, тещяеть, тещяша, тещяшеті, тещяшеть, тещяшуть - ф. текти, рухатися, йти, просуватися

тея - (з) тієї

т­яща - затіяли

тисенщ, тоінсенще - ф. тисяча

тиымъ, тіе, тіем, тіемо - ф. той

тіверсе - тиверці (наз. племені)

тіекошеть, тіещехомь - йдемо

тіелес, тіелесі, тіелесо, тіелесы - ф. тіла

тіеліеснеа - ф. тілесний

тіеплы - теплі

тіех - (про) тих

тіжцще - тяжко

тіі, тіто - ті (вказ. займ.)

тленщете - досл. товче (знищує)

тлецехомь, тлцем, тлцехомь - ф. товкти

тлуцемехом - думали, планували

тляте - тліти

тма - тьма, темрява

тму - тому (ф. той - дав.)

то - то (займ.)

тоа, туа - та (вказ. займ. ж.)

тоб, тобо, тобото, тобто, тобтоі - тобто, так, наче

тогдіе, тогдяше, тоде, тод­, тодь - тоді

того - того

тое - те

тоегу - його, того

тоем, тоемь - тим, таким

тож - тож

тожде - також

тоі, тоіа, тоіго, тоіе, тоіем, тоіі, тоііа, тоій, тоія - ф. той, та, те

тоікрате, тоікрать - багатократно

токмо - тільки

тократь - багатократно

токьще - йти

толкоі - такими

томо, томоу, тому - тому (займ.)

томужде - тому, тому що

тон, тота, тото, тоть, тоу, тоуу - ф. той (займ.)

точіу - тільки, лише

тоя - та, тієї

трава, траве, трав­х, трави, травіа, травіе, травіех, траві­хь, траву, травы, трва, трвоі, трву, трвы, трвь­ - ф. трава

травиць - травич (наз. місяця чи періоду)

травнія, травьні, трвніа - ф. травні (прикм. від трава)

трацемо, тращехом - ф. втрачати

Траяннен - Трояновий (присв. прикм.)

трвава - тривала (прикм.)

трватесе, трваща - ф. тривати

трвех, трвіе, трвія - трави (мн.)

тргая - трогати, чіпати

Трглаве, Треглвы - Триглав, Триглави (мн., вл. ім.)

трдесенте - тридцять

тре, три, трие, трі, тріе, тры - троє, три

требіщья, требь - ф. треба (пожертва)

треві­хь - (в) травах

трендетесе - трудитися

трепате - тріпати

трепете - тріпотіти (?)

третиа, третшіго - ф. третій

тржещ, тржица, тржища, трзе, трзеце, трзещех, трзище, трзі - торги, торжища

трзехомь, трзящеше - ф. торгувати

трзещеть - ф. тріщати, (терзати?)

Трзне, Трзны, Тризнене, Тризну, Трізень - ф. Тризна

Тривіеде - Тривіда

Триглву - ф. Триглав

трисентоі - триста

триціу - трійцю (знах.)

тричі - тричі

Тріань - Траян (вл. ім. імператора)

трідесенте, тріедесенте - тридцять

Тріе Дорей - Дарій Третій (вл. ім. царя)

тріеста - триста

трікліат - триклятий трікрате - трикратно

тріще - тричі

трмемхом - тримаємо трноуте - витурити, турнути

Троіань - Троян (вл. ім.) Трояне - (до) Троянової (землі)

Трояню - (по) Трояновому (віці)

Троянь Вал - Троянів Вал

тропіе, тропоі, трпоі - тропа (стежка)

троудень, труд­нь - ф. важкий

трпіехомь, трпяшете - ф. терпіти

трсеще - трясе

труд, трудех, труд­х, трудоі, труды - ф. труд, праця

труддятісе, трудете - ф. трудитися, працювати

трудити - досл. трудити (в контексті - доглядати)

трудитсеся, трудищесе, трудіті - працювати

трудноще - труднощі

трудяеся - досл. трудиться (в контексті - "брат за брата стоїть")

трудьніем - (про) трудний

труждещесе - ф. трудитися, працювати

труждіащехомь - потрудимось

труждоу - труди

трцате - тягнутися (досл. стирчати)

трце - назад, всупереч, повертаючись (?)

Трябоі - треба, поминальний обід

трясе - трясе

трясева - землетрус

трясяй - потрясали

тсе - це

тубо - тут

туга, тугоі, тугу - ф. туга

тужде - тут же

туіу, тую - ту (вказ. займ. знах.)

тукоі, туц, туще - жир, м’ясо

туго - тут

тущна - жирні, родючі

тче - тче (ф. ткати)

тшетіаго - третього

тщаніем, тщатесе - ф. ретельність, старанність

тщеноі - зневажені

тщехом, тьщете - ф. йти, рухатися

тщихомьсе - ф. намагатися, старатися

тьвріаі - ф. творити

тьгь - того

търловати, търловаша - тирлувати (стати табором з худобою)

тыа, тые, тыем, тыема, тыи, тыиго, тыими, тыимъ, тыі, тыіа, тыіе, тыіех, тый - ф. той

тылы - тили, спини

тысенц, тысенце, тысенц­, тысенці, тысенщ, тыс­нце - тисяча

тысенцтрисент - тисячу триста

тыя - той

тягендло - тягло

тягенте, тягаехом, тяготе - тягота, трудність

тягчае - тяжча (ж.)

тяжка - тяжка (ж.)

тяко, тякоста - так

тье, тьва - (від, до) того

тьі - ти

тьіа, тьіе, тьіі - ф. той, ті

тьма, тьме, тьму, тьмы, тьмьі - тьма, темрява (іноді в знач, тисяча)

тьрла - стійбище, стоянка, тирло

У

убендехом - прибудемо

убив, убів, убіе, убіена, убіень, убіють - ф. убити

убиряй - забрали

убо - було

уборжещеті - ф. владнати, вберегти

уборица, уборце - ф. боротьба

убранствы - убори

убреготь - вбережуть

убрежетися, убрежехомо, убрежешет, убрежіехомь, убржен - ф. уберегти

убуде - стане, буде

увопростеглавенех - ф. обезглавити

увранжи - ворожнеча

уврже, увржешесе, увржі - ф. повергти (убити)

угніездесеша - ф. угніздитися

угодна - угодне

ударихомсе - ф. ударимо

удба - зробити (удбати)

уде - уди

удеіа, удеіехомь, уд­я - ф. вчинити

удержіашеть - утримують

удіеляті - виготовити

удіяня - удіяна

удобиша - ф. удобрити

удржехом, удрж­хом, удржещеть, удржі, удржіехомь, удрзец, удрзещете, удьржена - ф. удержат, утримані

удше - відійти, піти

уедано - їли (мин. продовж, час)

уждь, уже, ужеі, ужі - вже

ужьдя - вузду, вуздечку (знах.)

узгнехомь - розпалимо

уздобіехом - закладемо

уздре, узр­мо, узрете, узрехомь, узржехом, узріемо, узрящехомь - ф. уздріємо, побачимо; доглянути

узуржіла - відшуміла, відгула

уймехоме - уйняти, вийняти

укаждехом, укаже - ф. вказувати

указенше - вказівка

уклонщеся - ухилятися, позбутися

укоусі - вкусити, спробувати, покуштувати

украде - украде

украсены - прикрашені

укрутней - (в) жорстокій

улежеся - простяглася (про землю)

уложена - уложена, уставлена

улоіем - уллємо

умазане - замарані, забруднені

умаржені - змарнілі, змучені

уме, умь - ф. ум, розум

умем, уміемо - уміємо

умере, умерте, умерщвляте, умира, уміраіеть - ф. вмирати

уміешаніа - умішане

уміеща - ф. уміти

умная - розумні

умнозая - примножувати

умоглися - спромоглися

умре, умрете, умрети, умрещете - ф. умерти

умыемо - умиємо

унесте - віднести

упасехом - врятуємо

упоре - опір

управенсте - управити

упреже - запріг

упрези - попередив

упрензвенцещи - уперіщи

(наказ.)

упръщенаіа - випрошені

уражденах - уражена

(потерпіла поразку)

ураз, уразе - вразити

(убити)

уронде - врожай

урощенте - урочисто

урьве - порве

урьвоі, урьвы - урвища

усбеща - розбіглись

усвесе, ус­дитися, уседнешеся, ус­дшеся, ус­дщесе, ус­дьлица, усендесе, усилисе, усіедеще, усілися - ф. усістися

усемь - все, всім

ус­яхом - усіяли

ускуси - спокуса

услоіша - почув

усмавасе - посміхнутися

уснцень - скінчений

усобица, усобице - усобиця

усоі - всі

усоірете, усуряти - ф. усуряти (удіяти напій)

уставе - уставити, встановити

уставена - збудований, упорядкований

устіу - устя (гирло)

устращащеся - ф. устрашитися

устрдащеся - настраждатись

устрися - влаштуватися

устрмі - спрямував

устршены - устрашені, налякані

уступісе - відступив

усумнесе - засумніватися

усхліа - всохле

усшедща - відійшла

утатете - викрасти

утворджихома - утворимо (розпалимо вогонь)

утворе, утворжехомсте, утворжешетися, утворисе, утворі, утворяі, утворяй, утворяйще, утворяще, утвре, утвржаша, утврже, утвржяшете, утвріе, утврора, утврша, утвьржисящ, утвьрі - ф. утворювати

утекоща - втекли

утерп­ніа, утерп­нія - ф. терпіння (нестерпність)

утецеша, утечеце, утещашут - відходити, піти

утлущиті - утиски чинити, пригнічувати

утлщемо - натовчемо

утлщена - витоптана

уточена - уведені (забрані в полон)

утрате, утратіхом - ф. втратити

утрвящехом - збережемось, продовжимось

утреніа слва - утреня, вранішня Богослужба

утрие, утро - ранок

утрпе - терпіти, потерпати

утсніеніа - утиски

утулоуісе - притулитися

утце - пішли

утцене - побити

утчена - утикані

утщен, утщені - ф. убитий, змарнований

утщехомсоі - ф. старатися

утъвърді - утвердилися

утьрче - виступити (в бій)

Ухорен - Ухорен (вл. їм.)

ухранялы - оберігали

уцете, уцлеща, ущаше - ф. учити

уцте - рахує

ушещете - учестити (зберегти)

ущекашеті - набріхують

ущеніе - учення, навчання

ущерніена - вчорнілі

ущту - учту (ф. учта)

Ф

фарсійсти - перський

Фасисте - Каспійське (море)

фрянжец - фрязький

фряце - фряги

Х

харалужне - харалужний (булатний, стальний)

хва, хвалу, хвалы, хвлу - ф. хвала

хваленице, хвалехомь, хвалимо, хвалихом, хвалищете, хваліхом, хвалохомь - ф. хвалити

хзарстіго, хзаршті, хзрясте, хзяріе, хозарст­ - ф. хозари, хозарський

хисницы, хіщніці - хижаки

хитрощема, хитряшете, хитща - ф. хитрощі

хицне - хижі

хицнех - ф. крадіжка

хісенсть - користь, вигода

хкріа - укриття

хладоі - холоди

хлб, хл­б, хленбь, хліабе, хлі­б­, хліебем, хліебы, хллеб - хліб

хл­божравце - хлібожерці

хлуд - холод

хляб­х, хлябі - хлябі

хмелемь - ф. хміль (ор.)

ховате - ховати

ходив, ходивяй, ходите, ходіаща, ходіащете, ходіе, ходщете, ходяе, ходяеща, ходяі, ходяй, ходястехомо, ходяте, ходяхом, ходяшет, ходяшете, ходяшуть, ходяще, ходящете, ходящеть, ходящеше - ф. ходити

хозяроі - хозари

хоібо - хиба

хом, хомь - (доп. дієсл. або флексія)

хомоіта - ярма, хомути

хомытате - захомутати, уярмити

хопе, хорпе, хоръпі - ф. гори

Хора, Хоре, Хрсу, Хърс - Хорс (вл. ім.)

Хоравь, Хоревь, Хрів - Хорив (вл. ім.)

Хорбере, Хьрбер - Хорбер (вл. ім.)

хорбря, хоробре, хоробріа - хоробрі

хорвы - хорвати (плем'я)

хоросі - хороші

Хоросуна, Хорсуне, Хорсынь - ф. Хоросун (наз. міста)

Хороугынь - Хоругин (прикм.)

Хороге - Хорига (вл. ім.)

хорязе - верхній одяг

хотяе, хотяй, хотяшуть, хотящете, хотящети, хотящуть, хотьще, хошчащешь, хощ..., хощаехомь, хощаешемь, хощашеть, хощашеть, хощеть, хощешеть, хощіащете, хощя, хощяшет, хощьашеть, хтв, хтіащіе, хтяе, хтяще, хщешете, хщеши - ф. хотіти

храміе, хране, храніе, храніех, хрміну - ф. храми

храненсте - хранимі

хранете, хранивен, храним, хранихомь, храніащ, храніемо, храніешуть, храніті, храніша, храняле, хранящ, хранящете - ф. хранити, зберігати

хранти - доглядати

хрбетеще - хребетище

хрбтоі - хребти

Хрвать - Хорват (Хорив - вл. ім.)

хрещена - хрещена

хріа - зло (?)

хріябре - хоробрі хрніащехомь, хрянете - ф. зберігаємо

хряжденьсте - фрязькі (прикм.)

хсничите - хижачити

худо - погано

хуле - хула

хуніе - гуни (племена)

хъзарашти, хъзаром, хъзаршті, хъзяр, хъзярином, хьзярі, хъзярішти, хъзяроу, хъзярсштіі, хъзяршті, хъзярьсштіі - ф. хозари, хозарський

хъробріе - хоробрі

хърпящете - турбуватися

хыбе - хиба

хыбеніу - хибну (знах. ж.)

хыждена - вкрадена

Ц

цв­та - кольори

цел, целіе, целоу, цель - ф. цілий

цен - цей

цеотех - якихось (род.)

циждена - ціджена

цизоі - чужі

ціа - ця

ціуже - окремо

Црнобъзе, Црнъбг - ф. Чорнобог (вл. ім.)

цтеноі, цтеть, цтіае, цщтемо - ф. чтити, шанувати

цужде, цуждіе, цужей, цужья - ф. чужий, чужина

цьізіа - чужа

цьіела - все, ціле (купа), зовсім, повністю

Ч

час, часі, часоі - ф. час

челне - очолити

челы - ф. чола (мн.)

ченсла - числа

Ченслобг - Числобог (вл. ім.)

чермено - темно-червоне, багряне

чермна - червона (ж.)

чертозе - чертоги, хороми

чесва, чесо, чесото - що честены - шановані

четвароі, четвары, четре - чотири

чеще - честить

чин, чінь - чин

чинен - повинен

чисте - чистий

чіудня, чіуды - ф. чудо

чіузема - чужими

члн, члне - човен

чловенкожравцове - людожери

чловеченска, чловіеціех - ф. людських (род.)

чоловіещноу - людську (знах.)

чрезь - через

чресл, чріясльі - стегна, плечі

чрніа - чорна

чста - чиста

чтвъроі - чотири

чудніа - чуда, чудеса (мн.)

чудь - чудь (наз. племені)

чуж, чужсьт­і - чужий

чурць - чурць (наз. місяця чи періоду)

чъловіецы - люди

чювей - почуй

чюдныа - чудесний

чюды - чуда, чудеса

чюже, чюжем, чюжім - чуже

ш

шед, шедша, шедше, шедь, шедьще - ф. йшов, іти

шечерн - гірший

шлесте - ф. шелестіти

щ

щаже - ф. чаша (о щаже - при чаші)

щале, щалю - шавлія (щавель?)

щас, щаса, щасе, щасіе, щасо, щасоі, щасу, щасы, щась, щасьі - час

щасте, щаст­, щасть - частина

щастіе - щастя

щасто - часто

Шеко, Щекь - Щек (вл. ім.)

щеле - (на) чолі

щелепень - щелепа

щель - чола (мн.)

щепе - цепи (ланцюжки)

щепоту - ф. кілок, паля

щерве - черево, живіт

щереслы - чресла

щертозыціу - чертог (палац), хороми

щес - час

щества, щесть - честь

щесте, щесть - частини

щето - що

Щех, Щехом, Щеху - ф. Щек (вл. ім.)

щисте, щистіе, щистоі, щистоу, щисть - ф. чистий

щите - щити

щістоте - чистота

щіудень - чудовисько

щрьслы - плечі (торс)

щстене - щасливі

што, щча - що

Щуре, Щуры - Щури (Пращури)

щьлю - чола (мн.), голови

Ы

ызыдощьша - вийшли

ыіеі - (на) них

ылмы - ільми (наз. племені)

ыне - інші, чужі

Ыре - Вирій

Ю

юна, юну - ф. юний

юнаще - юнаки

юнащея - ф. юначий

юнецьства - юнацтво

Я

я - їх, їхні

ябы - аби, якби, щоб

Яве, Явіе, Явь - Ява (проявлений світ)

явітісе - з'явитися

явленыа - явлене, явлення

ягнице - огнище, вогнище, жертовник; ягня (?)

ягнчем - ягням (ор.)

ягондец - ягодець (наз. місяця чи періоду)

ягы - яги (плем'я)

ядва, яде, ядеве, яди, ядла, ядь, ядьва - їжа

ядете, ядехом, ядоімо, ядсте, ядуть, ядщіа, ядыймо, ядяхом, ядьме, ядьмо, ядьща, ядьщуть, яждіехомь - ф. їсти

язень - вогонь

язецех - язичники, народи

яка, яква, якве, якво, яквы, якев, якевь, які, якіе, якій, яко, яков, якова, якове, якові, яковіи, яково, яковоі, яковы, яковый, яку - ф. яка, які

якбо, якоі - як, оскільки, ніби (?)

якож, якожде, якожды, якождь, якоже, якожо, якожь, якожьде, якосме, якоста, якосте, якось, якосьме, якосьмо, якоще - ф. оскільки, так як, якже

Яма, Яме - Яма (вл. ім.)

ямі - яма

ярити - ярити (про вітри - віяти)

Яро - Яро (вл. ім.)

Яров день, Ярь - Ярь (свято, можл. Ярило)

яровен - яровень (про дощ)

Ярьбгь - Яробог (Ярило, вл. ім.)

яры - злаки

ясете - вживати

Ясна, Ясне - Ясна (вл. ім.)

ясні - ясне

Яснуне, Ясуне, Ясунь - Ясун (вл. ім.); ясне сонце

яствы - їжа

ясте - їсти

ясый - ясний

яся, ясьмо, яті, яхом, яхомь, яху, яхуть, яща, ящете, ящеть, ящехомь, ящихом, ящі, ящуть - брати, взяти

ясь - яси (племена)

яшень - ячмінь

Умовні скорочення:

вл. ім. - власне ім'я

дав. - давальний відмінок

дієприк. - дієприкметник

дієприсл. - дієприслівник

дієсл. - дієслово

доп. сл. - допоміжне слово

досл. - дослівно

ж. - жіночий рід

знах. - знахідний відмінок

ім. - іменник

міс. - місцевий відмінок

мн. - множина

можл. - можливо

наз. - назва

нак. - наказова форма

ор. - орудний відмінок

прикм. - прикметник

род. - родовий відмінок

склад. - складний

с. - середній рід

спол. - сполучник

спон. - спонукальне

ф. - усі граматичні форми і варіанти написання

ч. - чоловічий рід